"Титан наукового світу": помер генетик, який клонував овечку Доллі (фото)

У Великій Британії у віці 79 років помер сер Ієн Вілмут, який очолював групу, що створила вівцю Доллі — першого ссавця, клонованого із соматичної клітини. Про це пише The Guardian.

Ембріолог і генетик керував ученими з Рослинського інституту при Единбурзькому університеті, які змогли клонувати тварину. Овечка Доллі народилася 5 липня 1996 року.

"Він був титаном наукового світу", — сказав професор сер Пітер Матісон, директор і віцеканцлер Единбурзького університету, додавши, що експеримент Вілмута "змінив наукове мислення того часу".

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Саме прорив з овечкою Доллі став кульмінацією кар'єри британського професора. Однак це не єдиний його успіх у науці. Наприкінці 1960-х років він працював у галузі досліджень тварин і кріоконсервації. У 1973 році у складі групи фахівців Кембриджського університету він створив Фрості — перше теля, яке народилося із замороженого ембріона.

Коли в лютому 1997 року в газеті Observer з'явилася новина про клонування Доллі, вона викликала ажіотаж у пресі та стала приводом для публічних дебатів щодо етичності клонування, включно з побоюваннями, що в майбутньому цей метод можна буде використати для клонування людей.

Тоді Вілмут назвав перспективу клонування людини "огидною", заявивши, що його робота "не має нічого спільного зі створенням копій людей". Натомість він зазначив, що цей прорив дасть змогу вченим вивчати генетичні захворювання, для яких поки що не існує ліків.

Доллі, яку жартома назвали на честь кантрі-співачки Доллі Партон, народила шість ягнят і провела решту життя серед стада в Рослинському інституті під Единбургом. Її приспали 2003 року у віці шести років. Вона страждала на артрит і легеневе захворювання, викликане вірусом. Після смерті тіло овечки було передано до Національного музею Шотландії.

У 2007 році народилися ще чотири вівці, отримані з тієї ж партії клітин, що й Доллі. Інтерес Вілмута до цієї галузі зберігався протягом усієї його кар'єри, зокрема, він звернув увагу на вивчення можливостей використання стовбурових клітин у регенеративній медицині. У 2006 році він став першим директором Центру регенеративної медицини MRC при Единбурзькому університеті, а через два роки його посвятили в лицарі за заслуги перед наукою.

У 2012 році він вийшов на пенсію, а у 2018 стало відомо, що в нього діагностовано хворобу Паркінсона. Виступаючи перед журналістами напередодні 20-річчя Доллі 2016 року, Вілмут сказав, що без Доллі дослідження стовбурових клітин могли б відстати на 20 років.

Раніше Фокус повідомляв, що вчений цілий рік носив маску птаха, щоб обдурити синиць. Орнітологи та фахівці з поведінки птахів помітили, що деякі види пернатих здатні запам'ятовувати людські обличчя.

Також стало відомо, що рибалки знайшли стародавню напівсліпу арктичну акулу. Один із них розповів, що ніколи й не розраховував побачити загадкову морську істоту.