Розкуповували як гарячі пиріжки: чоловік став мільйонером продаючи каміння (відео)

Наприкінці 1975 року американець Гері Даль збагатився, торгуючи звичайним камінням, яке продавали гуртом за копійки та вроздріб по $3,95. Важливою роллю в його успіху зіграла не сама продукція, а те, як вона була упакована. Про цю історію згадує видання MentalFloss.

Того року Даль працював позаштатним рекламним копірайтером у Каліфорнії, коли під час посиденьок у барі з друзями розмова зайшла про руйнівну природу домашніх тварин. Собаки й кішки псували меблі. Гірше того, вони вимагали постійної уваги. Тоді чоловік сказав, що йому не потрібно турбуватися про все це, бо в нього є "домашній камінь" ("Pet Rock").

Зрозуміло, це був жарт. І він викликав сміх. Але Даль вирішив, що за цим може стояти щось більше. Він повернувся додому і почав писати інструкцію для "домашнього каменю", в якій докладно описувалося, як з ним поводитися, які трюки він може виконувати (найпопулярніший — "зображати мерця") і як він може залишатися вірним супутником завдяки "довгому терміну життя". Фішка полягала не стільки в самому камені, скільки в тому, як він був представлений. На додаток до інструкції американець вигадав картонну коробку з отворами для повітря, схожу на ті, що використовуються в зоомагазинах. Крім того, вона мала деяку схожість із контейнером для Хеппі Міл із McDonald's.

Мотивація Даля, яка спонукала його до серйозних зусиль з монетизації своєї ідеї "домашніх каменів", багато в чому пояснювалася його нестабільним фінансовим становищем у той час. Чоловік насилу справлявся зі своїми рахунками. Він залучив Джорджа Коаклі та Джона Хігерті, двох своїх колег, як інвесторів. Перший вклав 10 000 доларів, що в 1975 р. було великою сумою, особливо якщо передбачалося продавати практично нічого не варті камені. Однак Даль точно знав, що він рекламує. Як і зуби, що бовтаються, обруч та інші примхи, "домашній камінь" став бенефіціаром вдалого часу.

Настрій у США тоді був злегка пригніченим, і підприємець вважав, що люди побачать безглуздість його продукту і зрозуміють гумор. Він упакував каміння в коробку з інструкцією і поклав його в стружку з хвойних порід дерева, призначену для захисту крихких предметів. Каміння було придбано в місцевій компанії з виробництва піску і гравію, яка доставила його з мексиканського пляжу Розаріта. Даль презентував "Pet Rock" на виставці подарунків у Сан-Франциско в серпні 1975 року і став чекати реакції.

"Ніяких безладів. Ніякої алергії", — йшлося в описі "улюбленця".

Люди одразу ж зрозуміли привабливість товару і чоловік почав приймати замовлення. Компанія Neiman Marcus хотіла отримати 1000 каменів. Пізніше до нього приєднався Bloomingdale's. ЗМІ опублікували статтю, яка поширила інформацію про каміння. Даль користувався авторитетом у роздрібній торгівлі та серед журналістів за те, що, на перший погляд, було несерйозним товаром. Його жарт у барі перетворювався на національний феномен.

Коли настав сезон відпусток, за оцінками Даля, він продавав до 100 000 "домашніх каменів" на день. Зрештою він продав від 1,3 до 1,5 мільйона всього за кілька місяців. Коаклі отримав $200 000 за свої початкові інвестиції в $10 000. Автор ідеї подарував своїм інвесторам по "Мерседесу". Отримуючи 95 центів прибутку з кожного проданого Pet Rock, Даль заробив понад $1 мільйон. Він заснував власну фірму Rock Bottom Productions.

Однак бум на каміння тривав не довго, але американець був задоволений. А ось два його інвестори — ні: вони стверджували, що отримали занадто малу частку прибутку, і згодом подали до суду на чоловіка, вимагаючи збільшити дохід. Після винесення рішення на користь інвесторів Даль виписав їм чек на шестизначну суму.

Камінь "Pet Rock", як і раніше, можна знайти в інтернеті, хоча Даль уже не займається цим бізнесом. Чоловік помер у 2015 році. До непроданих каменів, що залишилися в нього, він ставився байдуже. За його словами, якби їх не купували, то він просто використовував би їх для ремонту своєї під'їзної дороги.

Раніше Фокус повідомляв, що жінка випадково замовила коктейль, який виявився в 100 разів дорожчим. Дівчина, на ім'я Лінсі не знала, що до складу напою входить шампанське Cristal, посипане сусальним золотом, і віскі 30-річної витримки. Вона зізналася, що замовлений напій їй навіть не сподобався.

Також стало відомо, що рідкісну поштову марку з помилкою продали за 2 млн доларів. Покупцем став колекціонер марок Чарльз Хак. Чоловік є власником кількох інших схожих екземплярів. Одну з них він купив приблизно за 300 000 доларів, а у 2007 році придбав іншу, якіснішу марку майже за 1 млн доларів.