Жінка щодня вела щоденник понад 40 років: вона поділилася неочікуваним одкровенням (відео)

Жінка говорить, що за 42 роки ретельного прописування подій у житті, вона побачила зміни у поглядах на життя, цінності та людей. Про це вона розповіла влозі в Youtube.

Ролик Аманди став популярним — набрав за два місяці понад 600 тис. переглядів на всіх її платформах. Колишня 54-річна працівниця видавничої сфери говорить, що робить нотатки у щоденник з 1985 року.

За її словами, в епоху безкінечного гортання стрічки та штучного інтелекту люди прагнуть "аналогових звичок, які виривають нас із щоденної рутини". Тому радить замислитися над користю ведення щоденника — звички, яку вона називає "найстабільнішою у своєму житті".

"Коли я пишу, то почуваюся спокійнішою, більш зібраною. Думаю, люди відгукнулися на роки моєї практики, відчувши, що я маю певний авторитет у цій темі", — каже пані Клоуз у коментарі Newsweek.

Американка каже, що записи допомогли їй пройти через "важливі рішення, складні часи, розриви стосунків і все інше, що підкидало життя". Щоденник, каже вона, заспокоює, приносить ясність і перетворює звичайні моменти на щось значуще.

"Збереження спогадів має в собі певну магію. Письмо вміє перетворювати буденне на незвичайне", — каже пані Клоуз, згадуючи, як вона часто читала щоденники покійної бабусі та відчувала, наче "ніби знову говорить з нею".

Американка вела записи під час великих світових подій, зокрема 11 вересня 2001 року, коли жила в Європі. Хоч вона була далеко від Нью-Йорка, письмо допомогло пережити шок і скорботу. Озираючись на десятиліття записів, пані Аманда часто дивується, наскільки "інакше колись сприймала певні ситуації".

"Це дає нам привід відключитися, переосмислити все і почати знову. Це найвагоміша противага безжальному нескінченному скролінгу нашого цифрового життя", — додає жінка, говорячи, що завершення одного записника та перехід на новий дає "силу опори" рухатися далі.

Поради для початківців: що варто писати в щоденнику

Американка радить бачити в щоденнику не дорогий папір чи грандіозні одкровення, а про вміння помічати теперішній момент і закріплюватися в ньому. Тоді як письмо змушує "бути присутнім тут і зараз та звертати увагу на дрібниці".

Вона радить починати з малого: написати про квіти з ринку, птаха за вікном чи будь-що інше, що спало на думку. Також для щоденника не потрібна ідеальна естетика, радить шукати простий блокнот і купити два щоденники — один письмовий, інший для малюнків.

"Одна з найкращих речей у письмовому щоденнику — ти ніколи не сам. У тебе є супутник у будь-яку пору життя", — каже американка.

Неочікувана популярність стала для 54-річної жінки стала приємною радістю. Вона вважає, що інтерес до її історії відображає ширший культурний момент: люди перевтомилися від нескінченного скролінгу та ШІ й прагнуть повернутися до занять поза екраном.

Тепер пані Клоуз відчула нову впевненість у бажанні досліджувати поєднання мистецтва й письма та заохочувати інших почати. Вона говорить, що "ще не пізно" почати, навіть у солідному віці, адже попереду ще достатньо "чистих сторінок і багато простору для цікавості" яка може надихнути на більш творче життя.

Раніше Фокус повідомляв про те, як жінка побачила щоденник свого коханого і була вражена. Чоловік із Флориди (США) вразив користувачів соцмереж своїм майже мікроскопічним почерком в особистому щоденнику, а його дружина зняла відео, що набрало понад мільйон переглядів.

Згодом стало відомо, що королева Єлизавета ІІ вела щоденник до самої смерті. У новій біографії Роберта Гардмана про короля Чарльза автор розповів, що Її покійна величність все ще вела свій щоденник до своїх останніх днів, які вона провела у своєму шотландському будинку Балморал.