Їздять на дровах, текілі чи повітрі: авто із найнезвичнішими двигунами в історії (фото)
60 років тому у США створили перше у світі авто з водневими паливними елементами. Це незвичний, але не найоригінальніший тип автомобільного двигуна, адже є машини, які працюють на вугіллі, алкоголі чи навіть повітрі.
Перше водневе авто — концепт GM Electrovan 1966 року. У General Motors вирішили випробувати на авто технологію, яку тоді агентство NASA вирішило встановити на космічні кораблі Apollo з місячної програми.
У паливних елементах відбувається реакція водню, внаслідок якої виділяється електроенергія, яка живить мотор. Вихлоп складається з водяної пари.
Оскільки перша воднева установка виявилася важкою (1770 кг), то її встановили в мікроавтобус. Запас ходу склав 240 км, а максимальна швидкість – 96 км/год.
Утім, водневі паливні елементи із часом вдосконалили — зробили компактнішими та ефективнішими. У 2008 році ними оснастили серійний електромобіль Honda FCX Clarity, а у 2013 році за ним послідував седан Toyota Mirai.
Водневі авто зараз на слуху і випускаються серійно. Проте існують значно більш незвичні та маловідомі варіанти автомобільних двигунів. Фокус обрав найцікавіші з них
Парові автомобілі
Не всі знають, що саме парові авто є найстарішими. Ще в 1769 році французький винахідник Ніколя-Жозеф Кюньо встановив парову машину на візок. Транспортний засіб міг розвивати 4 км/год та перевозити до 4 тонн вантажу.
У ХІХ сторіччі у Великій Британії, США та низці інших країн виробляли парові трактори, тягачі та навіть карети, які працювали на дровах чи вугіллі. Утім, вони не стали масовими через громіздкі розміри парових машин та складну і тривалу процедуру старту (потрібен час, аби їх "розкочегарити").
Попри це, навіть із популяризацією бензинових двигунів внутрішнього згоряння парові авто не одразу зникли. Приміром, американська компанія Stanley випускала паровики до 1924 року, а в 1906 році її болід Rocket навіть встановив світовий рекорд швидкості – 205 км/год.
Авто на дровах
Ці авто теж використовують дрова в якості пального, проте їх силова установка працює за іншим принципом. У спеціальному газогенераторі дрова при згорянні виділяють газ, який і є пальним для двигуна.
Свого часу авто на дровах були навіть серійними. Зокрема, у 30-х та 40-х роках вантажівки з газогенераторами виробляв навіть Mercedes-Benz.
У наш час, більшість авто на дровах – саморобні. Є такі машини і в Україні, причому їх власники зазначають, що вони значно дешевші в експлуатації, аніж бензинові автомобілі.
Реактивні автомобілі
У 50-х роках в часи стрімкого розвитку реактивної авіації з’явилася ідея встановити цей двигун на автомобіль. Реалізували її гонщики, які прагнули встановити світовий рекорд швидкості.
Перше реактивне авто у світі – Flying Caduceus 1960 року. Стріловидний болід отримав турбореактивний двигун General Electric J47-19 від стратегічного бомбардувальника B-36D Peacemaker.
На випробуваннях він розвинув 579 км/год і цього виявилося недостатньо, аби побити світовий рекорд швидкості. Одначе в 1963 році боліду Spirit of America це вдалося — 655 км/год.
Із того часу всі абсолютні світові рекорди швидкості встановлювали на реактивних авто. У 1997 році болід Thrust SSC навіть подолав звуковий бар’єр на суші (1223 км/год) – це досягнення чинне і понині. До речі, свого часу реактивне авто створили і в Україні.
Із двигуном як у вертольота
Інноваційний Chrysler Turbine 1963 року отримав газотурбінний двигун як у вертольотів. Він розвивав 130 к. с. при 36 000 об/хв та міг працювати на різних видах пального – бензині, дизелі, гасі, спирті, авіаційному пальному чи навіть рослинній олії. У Мексиці заради експерименту Chrysler Turbine заправили текілою і він поїхав. Із 3-ступінчастим автоматом газотурбінне авто розвивало 193 км/год.
Примітно, що в Chrysler навіть випустили пробну партію з 55 авто, які здавали у лізинг. Після завершення програми більшість із них утилізували, але частину Chrysler Turbine передали музеям.
Сонячні батареї
Перше авто на сонячних батареях з’явилося ще в 1955 році і з того часу створили десятки таких прототипів. Серед них навіть проводяться змагання, а от із серійним виробництвом не склалося. Річ у тім, що навіть у наш час сонячні батареї ще не здатні повноцінно живити потужний електромотор.
У 2022 році в Нідерландах випустили з десяток електрокарів Lightyear 01, в яких сонячні панелі виконували допоміжну функцію та додавали до 70 км запасу ходу на день в ясну погоду. Модель виявилася дорогою і виробник збанкрутував.
За таким же принципом створений і електромобіль Aptera, який розробляють із 2019 року і нарешті обіцяють вивести на ринок цьогоріч. Сонячні батареї дозволяють в сонячний день поповнити запас ходу на 64 км.
Сила вітру
Ще з XVI сторіччя в Нідерландах створювали сухопутні яхти – візки з вітрилами. У попутний вітер вони можуть бути доволі швидкими. У наш час створили обтічний болід Horonuku з карбоновим вітрилом, який розігнався до 222 км/год.
Інший напрям розвитку – авто з вітряними турбінами. Уперше таку машину створили ще в 1904 році. Вони діють за таким же принципом, як і вітроелектростанції: вітер обертає лопаті турбіни, яка з’єднана з генератором і виробляє електроенергію для мотора. У Німеччині, Нідерландах та Данії проводяться змагання таких прототипів.
Авто, які їздять на повітрі
Пневмобілі використовують для руху енергію стисненого повітря. Воно зберігається в балонах та приводить у рух спеціальний пневмодвигун, який і обертає колеса.
Перші пневмомобілі розробили ще в кінці ХІХ сторіччя, але і у наші дні про технологію не забувають. Зокрема, у 2014 році показали концептуальний гібрид Citroen C4 Cactus Airflow 2L з бензиновим та пневматичним двигуном, а за два роки з’явився аналогічний Peugeot 2008 Hybrid Air.
Раніше Фокус розповідав історію появи перших світлофорів. Цьому винаходу вже понад сто років.
Також ми писали, що гібрид Nissan Qashqai встановив світовий рекорд запасу ходу.