Реактивні "шахеди" й самонавідні дрони: Сергій "Флеш" про нову зброю в арсеналі Росії

Новий 2024 рік тільки почався, а в Україні вже відбулися багато важливих подій, пов'язаних із війною: помітили реактивний дрон "Шахед", з'явилися безпілотники-камікадзе з машинним зором, змінюються частоти БПЛА, Повітряні сили заявили, що успішно збивають російські ракети засобами радіоелектронної боротьби. Фокус з'ясував подробиці в українського військового Сергія Бескрестнова з позивним "Флеш", який також є фахівцем зі зв'язку та радіотехнологій.

Сергію, від вас першого надійшла інформація про те, що в Україні збили реактивний "Шахед". Звідки про це стало відомо і що можна оприлюднити зараз?

Так, дійсно, цей "Шахед" був збитий, і наразі тривають дослідження його функціоналу та обладнання на борту. Попередньо можемо сказати, що поки що він не особливо відрізняється від Shahed-136, найімовірніше — це перший екземпляр. Можливо, якраз один із тих апаратів, які кілька тижнів тому літак "Іл-76" привіз з Ірану. Тоді ми отримали розвідувальну інформацію про те, що прилетів такий борт.

Усе, що поки що можна озвучити — "Шахед" був збитий у центрі України. Повітряні сили не підтверджують його збиття, бо вони не мають до цього стосунку. Повітряні сили — не всі Збройні сили України, тому не можуть давати пресрелізи та коментарі за всі ЗСУ.

Дослідження БПЛА ще тривають, але ми можемо сказати, що там такий самий за силою бойовий заряд, що й у Shahed-136. Він може літати і маневрувати на великих швидкостях. Крім одного випадку такі "Шахеди" більше не фіксували і не знаходили.

Тобто, за попередньою версією — це іранська модифікація, яку в Росії ще не виробляють?

Так, я думаю, що, найімовірніше — це тестова версія, щоб перевірити можливості. Але я не думаю, що вона піде в серію, тому що переваги у таких "Шахедів" доволі сумнівні.

Розкажіть про системи самонаведення з машинним зором, які зараз з'являються і в українських, і в російських дронів. Ми з вами вже обговорювали цю технологію як перспективу, а тепер бачимо, що вона втілюється в життя. Що це таке і чим небезпечно?

Перевага використання елементів машинного зору полягає в тому, що пілоту достатньо підняти БПЛА і довести до певної зони, а потім вказати ціль, образно кажучи, квадратиком на планшеті, і далі дрон сам до неї долетить. Мова про те, що тепер захист РЕБ-куполів стане неефективним.

Друга перевага — дрон зможе захопити ціль, яка швидко рухається, і вразити її з більшою ймовірністю. Третій пункт — не потрібні більше досвідчені пілоти. Так, вони, звісно, залишаться, їхня майстерність знадобиться для знищення якихось унікальних об'єктів: антен, відеокамер, але більшість цілей зможе вразити звичайний піхотинець після короткого курсу навчання. Йому достатньо вміти зарядити, злетіти, підлетіти до цілі і вказати її.

Ще один фактор — машинний зір дасть змогу FPV-дронам літати на великі відстані, адже втрата зв'язку, яка завжди відбувається біля землі, тепер не страшна. Навіть якщо відеокартинка з дрона пропаде — він все одно долетить.

Тобто, це дуже страшна штука, вона радикально збільшить кількість ефективних вильотів і змінить ситуацію на фронтах. Природно, технологія збільшить вартість дрона, думаю, приблизно вдвічі. Як ми бачимо, росіяни йдуть на такі витрати, вони їх не лякають.

Ми на власні очі бачили застосування таких систем росіянами на одному з південних напрямків, зафіксували три факти польоту таких дронів. Інших поки що не спостерігали, і незрозуміло, чи то це вже велика серія, чи то перші експерименти. Так чи інакше, на фронті таку систему було впізнано.

Як вдалося визначити, що росіяни використовували саме систему автонаведення з машинним зором?

Дуже просто. Ми перехоплюємо зображення з російських дронів і бачимо, що відбувається, так само, як і їхні оператори. Ми чітко побачили, як дрон летів на ціль, як оператор вказав йому цю ціль, як дрон захопив її й утримував.

Щоб оцінити, наскільки явище масове, треба збирати статистику та інформацію по всіх фронтах. У нас, на жаль, не так багато спостережних пунктів. У мене є інформація лише про одну ділянку фронту, де це фіксувалося тричі. Я не можу сказати, що відбувається на інших напрямках, чи збирає хтось такі дані і чи оцінює їх.

Що вам відомо про те, як в Україні реалізують автоматичні системи наведення FPV-дронів?

На мене вийшли кілька десятків команд, які працюють у цьому напрямку. Саме з цією метою Міністерство оборони проводить хакатон, який відбудеться за кілька тижнів. Туди якраз запрошують команди, які працюють над технологіями машинного зору, щоб вони презентували свої продукти і показали, на якій вони зараз стадії. У нас є команди, які перебувають практично на фінальній стадії впровадження і серійного виробництва.

Давайте поговоримо про ударні FPV-дрони. Чи правильно я зрозумів із ваших публікацій, що росіяни почали повертатися на діапазон частот, які використовували раніше, тож їхні БПЛА можна знову придушувати антидроновими рушницями?

Росіяни частково переходять на діапазон 2,4 ГГц, той діапазон, з якого все починалося. Є дві версії, чому вони це роблять. Перша версія — це банальний дефіцит запчастин, у Росії ставлять те, що їм вдається купити, не будуючи стратегічних планів. Друга версія: вони йдуть спеціально, щоб наші РЕБ-куполи, які ми встигли купити і поставити Силам оборони, перестали працювати. Обидві версії виглядають правдоподібно, але факт є факт.

Тому зараз наші військові, які мають антидронові рушниці, які колись купували проти "Мавіків", зараз можуть ефективно їх застосовувати проти FPV-дронів. На багатьох ділянках фронту це допоможе і спрацює.

Чи всі рушниці, які є у підрозділів Сил оборони України, можуть глушити FPV?

Скажімо так, зараз FPV літають у діапазоні 900 МГц, але частково йдуть на діапазон 2,4 ГГц. Тому — так, усі рушниці, які працюють на діапазоні 2,4 ГГц, а це 100% рушниць, адже на цьому діапазоні літають "Мавіки". Тобто, всі рушниці можна пробувати застосовувати проти FPV.

Виходить, є якийсь шанс, що рушниця спрацює проти дрона-камікадзе?

Звичайно. І це не просто невеликий шанс, я думаю, що відсотків 25. Таких дронів уже багато.

Чи буде ефективною в таких випадках "окопна РЕБ"?

Річ у тім, що щойно противник переходить на інші частоти, уся "окопна РЕБ", яку робили на початкові частоти, перестає бути ефективною. Це буде нескінченна боротьба, адже вони не тільки переходять на інші діапазони, а ще й зсуваються вгору або вниз по частотах всередині поточного діапазону. Таким чином вони хочуть, щоб засоби РЕБ, які встигли поставити ЗСУ, перестали працювати.

Неможливо передбачити відразу всі діапазони, куди може піти противник. У цьому і є сенс радіоелектронної боротьби: нам доведеться весь час наздоганяти їх у плані застосовуваних частот, а їм — нас. І хто швидше впорається, той і виграє. Наприклад, хто швидше зробить нові модулі. У "великій", промисловій РЕБ це менш актуально, бо там можна створювати гнучкішу систему і доповнювати її новими модулями, а в дешевих "окопних" засобах такої можливості немає, адже там заздалегідь передбачено один або два діапазони.

Що можете розповісти про так звані прошивки для дронів DJI Mavic? Ви писали, що прошивку під назвою 1001 використовують росіяни, щоб захиститися від виявлення, а тепер і в Україні з'явилася своя версія. Як розвивалася ця історія і чи можемо ми, нарешті, зрівнятися зі ЗС РФ?

Щойно БПЛА DJI Mavic почали використовувати на фронтах, розкрилася вразливість: китайські технології дають змогу бачити місце розташування дрона й оператора, який ним керує, що на 100% призводить до ураження позиції з точністю до метра. Рішення ми знайшли в спеціальних платах, які впаюються всередину дрона і не дають передавати координати. Не буду вдаватися в подробиці, як це працює.

Росіяни теж шукали рішення і створили прошивку 1001, переробивши китайську, завдяки цьому вони отримали багато можливостей. Основна відмінність полягає в тому, що ми повинні платити гроші за пайку і відправляти дрони людям, які цим займаються. На це йдуть час і кошти, російська ж прошивка встановлюється на місцях.

У неї є деякі недоліки, наприклад, погана стабілізація дрона в повітрі. ПЗ підходить не для всіх наявних дронів компанії DJI, але частково проблему вирішує.

Тепер же прошивка дозволяє нам робити дрони невидимими для російської радіорозвідки. Нам потрібно було переконатися в тому, що вона не містить лазівок, оскільки росіяни її розробляли, але відтоді, як вона з'явилася в нас, минуло вже п'ять місяців, наші хлопці її перевіряли. Я спілкувався з командою розробників, яка переробляла прошивку, і вони запевняють, що з нею все нормально.

Як ви оцінюєте рекомендації від Мінцифри — щоб українці вчилися збирати FPV-дрони в домашніх умовах?

Я ставлюся до цього скоріше скептично і поясню, чому. Та частина ініціативи, яка стосується підвищення рівня технічної підготовки українців, навчання їх принципам роботи і складання, підготовки фахівців — це правильний посил. Залучати громадян до оборони країни — теж правильний посил.

У чому я бачу складнощі. Перша полягає в тому, що військовим на фронт потрібно постачати дрони досить високої якості, тому що дуже багато йде браку, ми зараз із цим зіткнулися. І якщо БПЛА робитиме по одній-три штуки незрозуміло хто, то потім, можливо, військові витратять значно більше коштів, щоб їх переробити, перевірити і переконатися в їхній якості.

Друга проблема в тому, що зараз виробники, виготовляючи дрони, закуповують деталі оптом. Якщо ж приватна особа купуватиме в інтернеті один, два або три екземпляри, то ніколи в житті не отримає на виході ціну, яка буде хоча б приблизно конкурентною. Виникає питання: навіщо нам закуповувати в людей дрони за ціною на 30% вищою? Краще розширювати масштаби виробництва на підприємствах. Такі питання абсолютно логічні. Будь-яка людина, яка займається виробництвом, розуміє, що закуповувати щось у Китаї тисячами одиниць набагато вигідніше.

У принципі, концепція, яку описав Михайло Федоров, цілком можлива, але тоді державі потрібно великими партіями закуповувати запчастини, видавати їх людям. Тому що є ще один нюанс: щоб збирати дрони вдома, потрібно купити прилади, інструменти на досить велику суму, зібрати гроші для купівлі в Китаї деталей для комплектування — наприклад, доларів 300 — не в кожної людини вони є. Якби Мінцифри сказало: ми вам купимо інструменти, купимо деталі для комплектування — це було б реальніше. Поки ж виникає більше відповідей, ніж запитань.

У вас був цікавий пост про те, що засоби РЕБ впливають на російські ракети. Чи можна цей вплив посилити?

Спочатку це був меседж не мій, а спікера Повітряних сил Юрія Ігната, який сказав, що під час останньої атаки понад 20 ракет було збито засобами РЕБ. Потім інформацію підкоригували й уточнили, що не тільки засобами РЕБ.

Потім я написав свій пост про те, що РЕБ не може збивати ракети. РЕБ — це не ППО, тому ракети не будуть падати каменем. У будь-якій крилатій ракеті паралельно діють кілька навігаційних систем, за якими вона летить, і основна з них — внутрішня, автономна, вона ж називається інерційною. Усередині ракети є набір із безлічі датчиків, які самі розраховують місце розташування.

Ця система є найголовнішою, а решта їй допомагають. Це може бути система супутникового наведення, головка самонаведення, система оптичного наведення, радіолокаційні висотоміри тощо. Усе, що здебільшого може РЕБ — приглушити сигнали супутникової навігації або підмінити їх. Це може вплинути на точність ракети, але ніяк не призведе до того, що вона впаде.

Чому ж російські ракети останнім часом так часто падають на території самої Росії? Справа в поганій якості?

Така версія моя і моїх колег. Спікер ВПС сказав, що половина "Кинджалів" упала. У мене є докази сильного погіршення якості деталей для комплектування. І це не просто моє припущення, це те, що ми знаходимо в уламках ракет. Тобто, дорогі імпортні деталі для комплектування, які ставили раніше, тепер замінюють бюджетнішими.

Звісно, вони можуть бути не перевірені в справі, можливо, не так працюють під час перевантажень, адже ми бачимо, що в Росії ракета виробляється і одразу ж запускається, у неї немає часу на розробку. Можна сказати, що Україна і стала полігоном, де росіяни перевіряють свої ракети.