"Це не магія": чи можуть перехоплювачі відбивати атаки реактивних і керованих "Шахедів"

Крім того, у росіян з’явилися нові версії з камерами та радіокеруванням, які представляють ще більшу загрозу. Роман Шемечко, співзасновник та головний інженер компанії-виробника перехоплювачів Besomar розповів Фокусу, яка наразі ситуація із протиповітряною обороною.

"Шахеди" з ручним керуванням

18 червня українські військові вперше виявили "Шахед" з системою, яка дозволяє оператору напряму керувати безпілотником з Росії. Дальність радіозв'язку сягає 150 км або ж більше за умови використання повітряного ретранслятора. Дрон також був оснащений камерою та модулем штучного інтелекту, точніше "машинного зору".

За словами Романа Шемечка, завдяки камері та радіозв’язку оператор може бачити, куди летить дрон, краще прицілитися або ж вести розвідку. Це потребує додаткової електроніки, але дозволяє окрім основного призначення додатково виконати ще якусь функцію, і таким чином зекономити кошти на окремому засобі.

"Звичайний "Шахед" має знищити якусь ціль. Коли встановлюють камеру, то він може кружляти і отримувати додаткову інформацію навіть попри придушення. Звичайно, це погано для нас, такі цілі однозначно треба збивати", – зазначив Роман Шемечко.

За спостереженнями інженера, росіяни поступово вдосконалюють "Шахеди", як і українці свої дрони, а це потребує часу і великої кількості ресурсів, тому добре, що Росія не створила таку зброю раніше. Зараз немає приводу для паніки, тому що українці неодмінно знайдуть, чим відповісти.

"Це ж не магія, є фундаментальні речі, які вони використовують. Ми завжди можемо знайти контрміри, заглушити, використати РЕБ, безпілотники для ППО, наздогнати, знищити ціль. Це те, що і ми робимо зараз", – поділився співзасновник Besomar.

На його думку, перехоплення автономних та керованих "Шахедів" не буде принципово відрізнятися, адже інші характеристики лишаться здебільшого однаковими. На ефективність роботи дронів-перехоплювачів значно вплине наявність системи ухилення. Використовуючи їх, російські військові мають змінювати тактику і закладати безпечні маневри на більшій висоті, щоб БПЛА не впав на землю. Це може відбуватися як завдяки ручному керуванню, так і штучному інтелекту.

"У нас вже розроблені контрзасоби для будь-яких ситуацій, навіть якщо вони будуть ухилятися, будь-що робити, це все можна вирішити. Ми це вже вирішуємо, і дуже успішно, бо на тестах вдалося досягнути хороших показників. Тому я не думаю, що така система врятує умовний "Шахед" від збиття. Якщо не вогнева група, то дрон ППО його знищить. Якщо ж буде ухилятися, то ніхто не заважає двом дронам ППО полювати за одним "Шахедом"", – висловився Роман.

У дронів-перехоплювачів є велика перевага, бо "Шахед" – це велика машина, яка може нести 50 кг чи навіть більше корисного навантаження, тому вона не може швидко розігнатися і втекти. Саме тому "мисливців" роблять у першу чергу швидкими та маневровими.

Як розповів Роман Шемечко, його підприємство намагається максимально оперативно реагувати на ситуацію. Коли окупанти щось змінюють, то розробники шукають протидію, змінюють свої безпілотні літаки, тестують їх на полігонах. Якщо розуміють, що перехоплювачі відстають, то пробують змінити тактику застосування, систему керування і передачі відео, збільшити швидкість.

"Є різні модифікації для досягнення цілей. Цілі теж різні, бувають і літаючі РЕБи. З цим треба вміти боротися і в нас є перевага, що ми не боїмося ризику. Не буду казати: де, як і ким, але наші дрони впроваджуються та показують результати. Ми їх приймаємо та покращуємо", – сказав фахівець.

Вже згадувалося, що керовані "Шахеди" можуть зберігати зв’язок з пілотом на відстані понад 150 км за наявності ретранслятора – пристрою, що приймає і передає сигнали далі, слугуючи посередником. Таке обладнання військові для більшої ефективності підіймають у небо за допомогою інших БПЛА.

У Сил оборони і у противника є радіолокаційні комплекси для виявлення для виявлення таких цілей, хоча вони зазвичай доволі малі. Після цього екіпажі ППО запускають дрон-розвідник або одразу ударний, щоб точніше виявити ретранслятор та уразити його. Щоб всі засоби працювали ефективно, то між підрозділами повинна бути хороша комунікація та взаємодія.

Реактивні "Шахеди"

Наприкінці липня ЗС РФ почали атакувати Україну реактивними "Шахедами". Це завдання реально виконати, на думку Романа, найкраще у цьому випадку допомагають засоби радіоелектронної боротьби, і потрібно посилювати їх та збільшувати кількість.

Реактивні "Шахеди" мають свої особливості, переваги та недоліки. Суть реактивного двигуна полягає у тому, що він дозволяє летіти приблизно вдвічі швидше. Щоб перехопити такий "Шахед", українцям потрібно збільшувати потужність власних зенітних дронів, щоб вони літали зі швидкістю близько 400-500 км/год, а це вимагає перебудувати всю конструкцію та інфраструктуру, адже потрібні інші двигуни, електроніка, надійні елементи, здатні витримувати великі навантаження, кошти на випробування.

"У нас вже є випадки, коли збивають звичайний "Шахед" малошвидкісною малим дроном, який не може розвивати швидкість таку, як у "Шахеда". Тобто не обов'язково за ними летіти, можна збивати під кутом, а можна і рухатися назустріч. Якщо говорити про швидше виявлення, реакцію і розгортання системи, гарну співпрацю тощо — це не дає переваги у швидкості. Тобто, коли потрібно, ми не можемо наздогнати реактивний "Шахед" звичайним дроном ППО, для того потрібні інші засоби", — каже Роман Шемечко.

Збільшення швидкості і перехід перехоплювачів на реактивну тягу дуже ускладнює роботу екіпажів і значно збільшує вартість таких дронів. Розробник каже, що може створити швидкісні БПЛА з потрібними характеристиками, але є багато технічних нюансів. Наприклад, разом зі швидкістю збільшується й опір повітря, тому повинна бути більша тяга самого апарата, його живучість при перевантаженні тощо. Надійність грає велику роль, бо дрон не має розвалитися у повітрі, не долетівши до "Шахеда".

"Це має бути засіб, яким безпечно уражати цілі, щоб пілоти груп ППО могли обирати, коли, як їм це робити, приймати рішення і не залежати від якихось факторів. Це потребує значно ретельнішого пропрацювання самого питання і грамотнішого технічного підходу до реалізації. Ми розглядаємо такі технології і навіть думаємо над певним симбіозом, над новою моделлю швидших дронів, якими можна буде такі цілі збивати", — поділився Роман Шемечко.

Особливості дронів Besomar

Масштабніші атаки та інформація про нарощування виробничих потужностей у РФ показує, що Україні варто готуватися до ударів із залученням ще більшої кількості безпілотників. Роман Шемечко зазначив, що зараз Силам оборони доводиться складно відбивати атаки, бо на одне місто летить дуже багато "Шахедів". Пілотам потрібно концентруватися, ракетним комплексам та кулеметам потрібне перезаряджання, дрони ППО теж мають свої обмеження, наприклад, швидкість запуску або час у повітрі.

Є дрони-коптери, які мають швидко працювати, бо не можуть довго висіти у повітрі. Є ж безпілотники літакового типу, здатні годину або дві чекати у повітрі, очікуючи ціль — до таких відносяться й апарати Besomar.

"Це надзвичайно перевага, тому що ми можемо гнатися за ціллю далеко. У нас гарно працює зв'язок і догнати чи чекати, очікувати протягом якогось часу, завчасно піднятися на висоту 3 або навіть більше кілометрів, а потім знищити ціль – це можливо для нас, але не завжди можливо для інших засобів", – пояснив Роман.

Не завжди перехоплювачі можуть змінити шлях підльоту, а пілоти — достатньо швидко зреагувати. Ефективність захисту від "Шахедів" значно залежить від того, наскільки широке покриття території групами ППО, які можуть запускати дрони. Тому, на думку Романа Шемечка, ЗСУ потрібно більше екіпажів із хорошими пілотами, які вміють працювати із безпілотними комплексами Besomar або засобами інших виробників, щоб "Шахеди" не пролітали.

Раніше писали, що реактивні "Шахеди" зможе збивати нова зброя зі штучним інтелектом. Українські інженери створюють турелі із системою захоплення цілей та тепловізорами.