Карантин підкрався непомітно. Як зміняться курс гривні, інфляція і ВВП через новий локдаун

У квітні 2021 року Україна відновила свої осінні рекорди за кількістю українців, які померли від коронавірусу на добу і вийшла на перше місце за кількістю госпіталізованих на 1 млн населення в Європі. Це змусило владу знову вводити жорсткі обмеження і навіть зупиняти транспорт. З 12 областями та Києвом у червоній зоні Україна увійшла в жорсткий локдаун, який можна порівняти з тим, який діяв навесні 2020 року. Характерно, що під час затвердження державного бюджету на 2021 рік передбачав відсутність ще одного локдауну. Як несподіване для держави призупинення економіки вплине на курс гривні, роздрібні ціни та динаміку ВВП, розбирався Фокус.

Як адаптивний карантин став всеукраїнським

"Незважаючи на те, що формально локдаун не вводиться на всій території, основні бюджетоутворювальні галузі, зокрема, Київ, де для більшості громадян не працює громадський транспорт, враховуючи метро, знаходяться в жорсткому локдауні", — зазначає Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Тобто, нинішній локдаун за наслідками фактично дорівнює всеукраїнському карантину.

Парадом обмежень, який охопив різні регіони, вже занепокоїлися експертні центри і бізнес-асоціації. Аналітичні центри, які раніше брали участь в розробці моделі адаптивного карантину, надіслали в зв'язку з посиленням карантину лист у КМДА. Експерти стверджують, що введені додаткові обмеження (недоступність транспорту для більшості громадян тощо) не поліпшать епідеміологічну ситуацію, а призведуть до негативних наслідків для жителів столиці.

Як зазначають економісти, невиправдано жорсткий карантин весни 2020 року суттєво зменшив довіру до дій влади і передчасно вичерпав ресурс терпіння та економічний запас міцності громадян. Але, щоб не псувати імідж влади напередодні місцевих виборів, в Україні не вжили жодних заходів для зупинки осінньої хвилі епідемії, а невиправданий локдаун у січні 2021 року завадив у лютому ввести попереджувальні заходи, щоб припинити поширення британського штаму COVID-19.

"Впровадження чергового жорсткого карантину на піку епідемії виглядає продовженням ланцюжка помилок, який вже коштував Україні тисячі життів і десятків мільярдів гривень економічного збитку", — стверджують аналітики.

Тим часом в Європейській бізнес асоціації (ЄБА) закликають владу врахувати досвід минулорічного локдауну, щоб мінімізувати втрати бізнесу "від дивних, нерівних, неконтрольованих і нелогічних регуляцій". Насамперед, йдеться про пропуски для транспорту.

В ЄБА підкреслюють, що необхідно передбачити достатню кількість пропусків, щоб компанії, які їх потребують, отримали їх вчасно й у потрібній кількості. Однак у перші дні дії обмежень такі перепустки все ще продовжували видавати, створюючи незручності підприємствам, що працюють.

Окремо представники ЄБА звернулися до органів місцевої влади, які в разі потрапляння регіону в "червону зону" можуть вводити додаткові заходи.

"Важливо, щоб ці обмеження були логічними і реалістичними, адже випадки дивних регуляцій вже є, — зазначають в ЄБА. — У місті Новоград-Волинський на час карантину закритими повинні бути навіть продуктові магазини".

Карантин та економіка: хто кого?

"Ну що, згадуємо, яке припущення закладене в державному прогнозі ВВП-2021: відсутність локдауну, — міркує на своїй сторінці у Facebook Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС). — Якщо буде локдаун, який можна порівняти за терміном і жорсткістю з 2020 роком, прогноз зростання опиниться під ризиком — а відповідно, і доходи бюджету".

На думку Репко, якщо в минулому році держава пережила карантин завдяки розширенню низького дефіциту держбюджету, то в держбюджеті цього року вже із самого початку закладений високий дефіцит, який підвищувати вже просто нікуди.

В умовах карантину найбільше страждають галузі економіки, які в своїй діяльності щільно контактують з населенням — сфера розваг, громадське харчування, послуги, транспорт, непродовольчий роздріб. Але разом із ними йде негативний вплив на галузі, які співпрацюють з тими, хто в кризі. Наприклад, оптова торгівля продуктами харчування, торгівля на ринках, логістика — вони отримують в рази менше замовлень, їх прибуток стискається до мінімуму.

Як показує досвід 2020 року, введення жорсткого карантину негативно позначається на роздрібному товарообігу. У квітні 2020 року порівняно з попереднім місяцем обіги роздрібної торгівлі скоротилися на 23%.

Почасти це стало наслідком введених обмежень для ритейлерів (закриттям ТРЦ, непродовольчих магазинів тощо). Але, як зазначає Олег Пендзин, локдаун також призводить до скорочення доходів громадян і зниження внутрішнього попиту, що тягне за собою негативні наслідки для роздрібу.

"З огляду на що місяць жорсткого карантину призводить до падіння економіки на 30-35 млрд грн, і навесні ми переживаємо вже другий локдаун після січневого, за підсумками першого кварталу зниження ВВП складе не менше 2%", — робить висновок Олег Пендзин.

За приблизними підрахунками Фокуса, виходячи з того, що ВВП у 2020 році за даними Держстату склав 4194,1 млрд грн, місячна втрата 30-35 млрд грн відповідає приблизно 0,7-0,8% ВВП. Тобто, жорсткий карантин до середини травня 2021 року може коштувати економіці майже 1% ВВП.

У Мінекономіки визнають, що падіння ВВП в першому кварталі 2021 року може скласти 2,5-3%, що, багато в чому пояснюється січневим локдауном. Але вже в другому кварталі уряд сподівається на зростання ВВП приблизно 7%, і за підсумками 2021 року розраховує на зростання економіки на 4,6%.

Ці розрахунки, швидше за все, не враховували, що жорсткі карантинні обмеження в країні можуть поновитися навесні й, можливо, триватимуть більше місяця. Переглядати прогноз в українському Кабміні не поспішають. Тоді як, наприклад, у Франції, де локдаун ввели на чотири тижні, місцевий Мінфін вже погіршив прогноз економічного зростання із 6% до 5% за 2021 рік.

Вплив локдауну на економіку: оптимістичний сценарій

Утім, низка експертів оцінює ситуацію в українській економіці вельми оптимістично та вважає вплив локдауну незначним.

"Хоча березневий карантин почав дещо стримувати мобільність населення, вплив на економічну активність ми оцінюємо, як мінімальну. Адже громадяни і бізнес вже досить гнучко адаптуються до нових умов, — каже Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. — Більш того, випереджувальні індикатори щодо березня свідчать про пожвавлення економіки".

Співрозмовник Фокуса вказує на низку позитивних сигналів.

• По-перше, серед них — прискорення імпорту до 28% рік до року за даними митної статистики, як у споживчому, так і в інвестиційному сегменті. Це говорить про те, що бізнес, на відміну від минулого року, вже не відкладає реалізацію інвестиційних проектів, а адаптує їх до нової реальності.
• По-друге, індекс очікувань ділової активності підприємств, який на основі опитування бізнесу обчислюють в НБУ, вперше за останній рік перевищив позначку 50 пунктів. Це означає переважання оптимістичних настроїв у бізнес-середовищі, що цілком відповідає світовим тенденціям, де нові хвилі заражень вже істотно не впливають на очікування бізнесу.
• По-третє, прискорення експорту товарів до 27% рік до року, на думку Ніколайчука, демонструє наявність фінансових ресурсів для стимулювання подальшого економічного відновлення.

"У другому кварталі пожвавлення економіки України, ймовірно, триватиме на тлі сприятливих умов торгівлі та відновлення світової економіки, — говорить Сергій Ніколайчук. — Споживчий попит повинен продовжити зростання, а інвестиційний попит, нарешті, почне надолужувати згаяне за попередні квартали. Зрештою з урахуванням низької бази порівняння у другому кварталі темп економічного зростання очікується двозначний".

Ніколайчук впевнений, що продовження локдауну до середини травня хоч і пригальмує відновлення економіки, але до надмірних втрат ВВП, як навесні 2020 року, не призведе — обсяг місячного ВВП знизиться не більше ніж на 3-4%.

За приблизними підрахунками Фокуса, якщо відштовхуватися від торішнього ВВП 4194,1 млрд грн, вплив локдауну може призвести до втрати 15-20 млрд грн (0,3-0,5% річного ВВП) у разі продовження жорсткого карантину до середини травня.

Однак подальші перспективи економічного зростання, на думку Ніколайчука, сильно залежать від успішної нейтралізації ризиків пандемії. Тим часом, за темпами вакцинації Україна поки перебуває серед аутсайдерів, що вельми знижує подальші перспективи уникнути жорстких локдаунів улітку та восени 2021 року.

"Як стало відомо в березні, тепер всі інвестори ставлять в пряму залежність "ризик країни" і "темпи відновлення економік" із темпами вакцинації, — зазначив Михайло Кухар, старший економіст Ukraine Economic Outlook. — І, незважаючи на всі правильні дії Марченка (міністра фінансів України — Фокус) наприкінці минулого року зі зниження ставок за нашими запозиченнями, всі ці зусилля через провал "суміжників" із МОЗ пішли прахом".

А Ніколайчук підкреслює, що на тлі очікуваного погіршення умов торгівлі та глобальної фінансової середовища для країн, що розвиваються, Україні в 2021 році важливо отримати кошти від МВФ. Але, як відомо, переговори з МВФ поки залишаються на паузі, хоча прем'єр-міністр Денис Шмигаль і впевнений в плідній дискусії з фондом, що дозволить країні отримати транш.

Інфляція в Україні може прискоритися

Сам собою посилений карантин навряд чи здатний надати відчутний вплив на інфляцію в Україні. Але є й інші чинники впливу.

"Коли з ринку йде громадське харчування, зменшується обсяг попиту та ціни повинні стабілізуватися, — говорить Фокусу Олег Пендзин. — Але в Україні ціни на продукти харчування, які цьогоріч є драйвером інфляції, куди більше залежать від процесів на зовнішньому ринку, де в минулому році помітно подорожчала кукурудза, пшениця, соняшникова олія, чому сприяло зростання попиту з боку Китаю".

З одного боку, в умовах карантину держави схильні нарощувати запаси продовольства, що штовхає ціни вгору. З іншого боку, за словами Пендзина, будь-який локдаун сильно обмежує міграцію сезонної робочої сили, тоді коли в багатьох країнах світу врожаї збираються саме сезонними працівниками. Це веде до проблем зі збором врожаю і, відповідно, зростання цін на продукцію.

Як приклад співрозмовник Фокуса наводить Польщу, де традиційно залучають сезонних працівників з України. На тлі карантину через обмеження припливу наших трудових мігрантів зі збором врожаю там виникли труднощі.

З огляду на, що Україна є одним з потужних світових постачальників продуктів харчування, на внутрішньому ринку виробники підтягують ціни до світового рівня. Тобто після відносної цінової стабільності 2020-го громадянам доведеться миритися зі стрибками цін на товари першої необхідності та прискоренням інфляції.

В останньому інфляційному звіті НБУ за січень 2021 року прогнозується короткостроковий спалах інфляції вище 8% у першій половині 2021 року і її зниження до 7% у грудні, що буде зумовлено переважно факторами пропозиції продуктів харчування.

Зростання інфляції в Україні вже не вперше рятує держбюджет від дефіциту. Як зазначає у Facebook Михайло Кухар, економіка зростатиме, а бюджет — наповнюватиметься і перевиконуватиметься за рахунок так званого "інфляційного податку".

"Інфляція в цьому році буде вищою, ніж очікувалося. А значить, навіть за попереднім розрахунком, бюджет отримає на 80-100 млрд грн податків більше", — підсумовує експерт.

Вплив локдауну на курс гривні: різких змін не очікується

Тенденції в українській та світовій економіці поки сприяли зростанню курсу гривні (див. графік). Порівняно із січнем, гривня в березні зміцнилася, і на початку квітня не вийшла за межі рівня 28 USDUAH. Експерти не бачать причин для істотної девальвації в квітні-травні, тобто, курс гривні може залишатися в межах 27,5-28,2 USDUAH. Тим паче, що опалювальний сезон добігає кінця, а отже, великих валютних контрактів на газ і вугілля, що сприяють зростанню попиту на валюту, не буде.

"Непогані зовнішні умови та зростання експорту, слабкий внутрішній попит і падіння імпорту формують профіцит платіжного балансу. Таким же сприятливим залишається зовнішній рахунок послуг. При цьому трудові мігранти продовжують старанно поповнювати рахунки в Україні навіть в умовах падіння європейських економік", — раніше зазначив у своєму коментарі Фокусу Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного моделювання KSE.

Посилення карантинних обмежень також може призвести до зростання курсу гривні.

"Деяке погіршення очікувань може бути компенсовані відтермінуваннямя можливостей для іноземного туризму й, відповідно, зниженням попиту на валюту для подорожей", — говорить Ніколайчук.