Червона смуга. Скільки втрачає малий бізнес та економіка України через карантинні обмеження

У червоній зоні карантину знаходяться вже 17 областей України, зокрема, найбільші Одеська, Львівська, Київська, а також столиця. На відміну від попередніх локдаунів, обмеження пом'якшуються, якщо бізнес, який під них підпадає, працює в режимі "100% персоналу вакциновано, а відвідувачі пред'явили сертифікат про вакцинацію або негативний ПЛР-тест".

Логічно, що у червоних регіонах помітно знизилася економічна та соціальна активність. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС), на основі аналізу даних Google з мобільності доходить висновку, що за перший тиждень після введення обмежень у Києві відвідування закладів непродовольчої торгівлі та розваг скоротилося на 14%. Використання громадського транспорту зменшилось на 11%, відвідування громадянами місця роботи – на 7%.

Карантинні обмеження. У ресторан — з кодом

Від карантинних обмежень очікувано постраждали заклади громадського харчування. За оцінкою Ольги Насонової, директорки компанії "Ресторанний консалтинг", ресторани в середньому втратили 50-60% клієнтів. Співрозмовниця Фокуса уточнює, що особливо важкими були перші два дні (у Києві — 1–2 листопада), коли багато ресторанів, побоюючись контролерів, ретельно перевіряли сертифікати про вакцинацію та не пускали тих, хто їх не має. Проте, перевіряльники звертали увагу не на відвідувачів, а на персонал, через що тепер сертифікати відвідувачів ресторани контролюють не так жорстко.

За оцінками Олесі Остафієвої, співвласниці столичного відьма-бару "Лиса гора", в перший тиждень роботи у червоній зоні заклад пішов у жорсткий мінус у понеділок та середу, коли відвідувачів та виручки було вдвічі менше. Натомість у вівторок отримали касу середньостатистичного вівторка, а у вихідні просіли на 25%. Загалом у 2020 році показники бару впали на 45%, а 2021-го Остафієва чекає на просідання на 25–30% порівняно з 2019 роком.

За оцінкою НБУ, карантин за місяць у IV кварталі зробить негативний внесок у річний ВВП на рівні -0,2%. Ефект від обмежень не перевищить -0,3% ВВП

Андрій Галицький, засновник мережі Lviv Croissants, каже, що виторг компанії скоротився на 30%. Одні точки просіли наполовину, інші ж утримали виторг. Проте Тарас Маселко, керівник PR-відділу львівського холдингу емоцій !FEST, зазначає, що після сприятливого для готельно-ресторанної сфери вересня — жовтня 2021 року спад активності в листопаді був прогнозованим. Найбільш відчутно він спостерігається в Одесі, де на початку листопада повністю вакциновано 20% мешканців.

Сфера розваг теж страждає від карантину. За інформацією Дмитра Деркача, співвласника мережі кінотеатрів "Планета кіно", обсяг продажу зменшився на 20–30% порівняно з вереснем 2021 року. Одеса просіла більше, Київ – менше. За підсумками року компанія може недоотримати до 30% запланованих доходів.

У спортивних закладів ситуація не легша.

"За попередніми оцінками, ми втратили до 30–40% відвідувачів, що пояснюється побоюваннями відвідування публічних місць, переходом на віддалену роботу офісів по сусідству з нашими фітнес-студіями, відсутністю деяких клієнтів сертифікатів вакцинації", — каже Ярослав Сойніков, співзасновник, головний тренер і фітнес-експерт мережі фітнес-студій hiitworks.

Непродовольчий роздріб постраждав менше.

"У київських ТРЦ падіння відвідуваності становило близько 30%. При цьому ми спостерігаємо менші темпи зниження товарообігу операторів, оскільки зростає середній чек, а покупки стають більш цільовими", — розповідає Євгенія Локтіонова, директорка компанії UTG.

Голова правління Асоціації ритейлерів України Андрій Жук зазначає, що відвідуваність ТРЦ знизилася на 50%, а падіння продажів у ритейлі сягає 80%.

"Фундамент продажів — це впевненість покупця у завтрашньому дні. Ми провели дослідження на основі однієї великої компанії фешн-ритейлу. За місяць обмежень ця компанія недоплатить до держбюджету 40 млн грн податків", — оцінює ситуацію з ритейлом Андрій Жук.

Найгірше вплив червоної зони оцінюють транспортники. Ігор Житинський, керівник Всеукраїнського об'єднання пасажирських перевізників, розповідає Фокусу, що у сегменті міжобласних перевезень пасажиропотік упав на 50–70%. На внутрішньообласних маршрутах показники просіли на 20–40%. Ситуацію посилює те, що ціна на автогаз у період пандемії зросла майже втричі.

"За півтора року карантину ми втратили 20% маршрутної мережі через нерентабельність, а мешканці деяких населених пунктів виявилися відрізаними від цивілізації", — каже Житинський.

При цьому найбільші промислові підприємства країни (і вони ж найбільші платники податків) працюють стабільно.

"Карантинні обмеження впливають на сектор послуг і не впливають на промисловість. Адже великий бізнес адаптувався до реалій роботи в умовах COVID-19", — робить висновок Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

Людський фактор у червоній зоні

В умовах червоної зони бізнес відчуває труднощі з персоналом.

"Співробітників і так було важко знайти, а тепер їх треба змусити вакцинуватися, деякі просто звільняються", — каже Насонова. Сфера пасажирських перевезень, за інформацією Житинського, ще до карантину страждала через брак близько 20% водіїв.

"Сьогодні багато водіїв відмовляються вакцинуватися, побоюючись побічного ефекту та загострення їх професійних захворювань. Можливо, їх заспокоїв би організований медогляд перед вакцинацією, але про це не йдеться. У результаті в трудових колективах відбуваються конфлікти", — пояснює співрозмовник Фокуса.

Бізнес незалежно від масштабу часто зацікавлений у вакцинації персоналу, адже за нинішніх умов це спосіб продовжувати працювати.

"Ми своїм співробітникам запропонували організувати вакцинацію від підприємства ще в липні. Більшість погодилася, а двоє людей відмовилися. Але коли пішли розмови про те, що без вакцинації буде неможливо працювати, вони прищепилися самостійно", — розповідає Олеся Остафієва.

Великим підприємствам складніше досягти стовідсоткового показника. Наприклад, у компанії Carlsberg Ukraine з літа 2021 року вакцинували 55% персоналу. Противників вакцинації переконують, організовуючи онлайн-лекції з лікарями.

"У серпні ми запустили програму вакцинації на підприємстві, і зараз у нас більше половини вакцинованих співробітників", — продовжує Надія Бойко, менеджерка із внутрішніх комунікацій та адміністративної підтримки компанії "Сентравіс" [виробник безшовних нержавіючих труб]. Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), каже, що соціально відповідальний бізнес є найбільшим двигуном вакцинації в Україні, поширюючи інформацію про переваги щеплень та організовуючи вакцинацію співробітників.

Проблеми для бізнесу створює й агресія із боку противників вакцинації. Дмитро Деркач скаржиться на скандали, які починають відвідувачі, які відмовляються демонструвати сертифікати або одягнути маску, шквал негативних коментарів у соцмережах.

"Відвідувачам перевірки сертифікатів не сподобалися, — продовжує Андрій Галицький. — Доходило до скандалів та образ. Співробітників звинувачували у свавіллі та нацизмі. Багато хто забирав замовлення із собою. Але дехто йшов з лайкою, нічого не купивши". За словами Галицького, це створює емоційні складнощі у персоналу та відбивається на плинності кадрів.

Олеся Остафієва причину конфліктів із клієнтами бачить у поганій інформаційній кампанії з боку держави.

"Відвідувачі показують нам скріншоти статей про те, що нібито можна відвідувати ресторани з однією вакциною, і нам доводиться пред'являти їм постанову Кабміну. Але якщо у вакцинованих брак інформації, то невакциновані впевнено перераховують статті Конституції, які ми порушуємо, скидають адреси "американських лабораторій, що розпорошують вірус із літаків", — розповідає Остафієва.

Батоги та пряники. Що буде, якщо порушити правила червоної зони

Порушення обмежень червоної зони коштують дорого.

"На нещодавній зустрічі з Держпродспоживслужбою бізнес поінформували, що у пріоритеті мобільних груп перевіряльників будуть навчальні заклади та дошкільні заклади, підприємства, про які громадяни повідомили на гарячі лінії, або місця масового скупчення людей", — каже Ганна Дерев'янко. За умови виявлення порушень можуть застосувати попередження, штрафи 17 тис. грн для ФОП та 34 тис. грн – для юросіб. За повторне порушення загрожує збільшення штрафів, порушення кримінальної справи, повна зупинка бізнесу.

Ользі Насоновій відомо лише про штрафи через невакцинованих співробітники.

"Можливо, у Києві діє негласне розпорядження не перевіряти масово людей у транспорті, ресторанах, щоб уникнути конфліктів та бійок, оскільки вакцинованих мало, у пунктах вакцинації — черги, люди озлоблені", — припускає Насонова.

У Львові, за словами Тараса Маселка, рестораторів активно перевіряли одразу після запровадження обмежень.

"У перший же день жорсткого карантину розпочалися перевірки з боку представників Держспоживслужби, районної адміністрації та поліції, — підтверджує Андрій Галицький. — Перевіряли як ресторани, так і гостей, але без перевищення повноважень". У відьма-барі "Лиса гора", за словами Остафієвої, також була одна перевірка — вивчали сертифікати вакцинації персоналу, для яких у закладі сформували окрему папку, а також наявність на вході дезінфектора, вимірювача температури та окремої урни для масок. Гостей при цьому не чіпали.

"За період карантину різні інстанції напрацювали безліч правил. Тепер ми повинні вести кілька журналів, а документообіг ускладнився, немов у держустанові. Хоч окрему людину наймай, щоб усе це вести", — скаржиться Остафієва.

Дмитро Деркач підтверджує факти перевірок. Оскільки у "Планеті кіно" дотримуються всіх правил, обійшлося без наслідків. Спортивні заклади перевіряльники також не ігнорують. Ярослав Сойников розповідає, що фітнес-студії hiitworks вже в перший тиждень червоної зони стикалися з перевірками.

На активність перевіряльників скаржаться перевізники.

"Нацполіція перевіряє дотримання маскового режиму, наявність сертифікатів про вакцинацію у водіїв та пасажирів, — розповідає Житинський. — Наприклад, на одній із автостанцій в облцентрі 86-річну жінку, яка виписалася з лікарні та поверталася до рідного села, поліцейські не дали посадити в автобус через відсутність сертифіката". За спостереженнями співрозмовника Фокуса, особливо жорстко поліція працювала в перші дні обмежень, після чого автостанції спорожніли.

Про держпідтримку бізнесу, навіть таку, як у попередні локдауни, не йдеться. На думку Житинського, влада самоусунулась від вирішення проблем перевізників, тоді як над ними продовжує продовжувати зобов'язання перевозити пільговиків. Про якісь орендні канікули або хоча б знижки на оренду опитаним Фокусом експертам та компаніям також не відомо. Не отримують підприємці і матеріальної допомоги. При цьому народний депутат Ярослав Железняк заявляє, що на допомогу бізнесу, який закрився через карантин, з бюджету хочуть виділити близько 6 млрд. грн. Для цього парламент має схвалити законопроєкт №6297.

Трохи повільніше. Карантинні обмеження, ВВП та держбюджет

Держбюджет на цей рік верстали з урахуванням зростання ВВП на 4,6%, але надія не виправдалася. Як зазначає Дмитро Чурін, 2021-го прогноз неодноразово переглядали у менший бік. В інфляційному звіті НБУ за жовтень йдеться про зростання ВВП на 3,1%.

Можливо попереду черговий перегляд.

"За оцінкою НБУ, карантин червоних зон за один місяць у IV кварталі зробить негативний внесок у річний ВВП на рівні -0,2%. Вважаю цю оцінку мінімальною, але навряд ефект від обмежень перевищить -0,3% ВВП", — резюмує Гліб Вишлінський. Тобто за підсумками року зростання ВВП може сповільнитись до 2,9–2,8%.

Проте бізнес покладає надії на зимові свята.

"Ми сподіваємося, що до новорічно-різдвяного періоду вийдемо з червоної зони, — зазначає Тарас Маселко. — Але ми повинні виховати в суспільстві розуміння, що карантин — не чиясь забаганка, а реалії, в яких нам потрібно навчитися жити, як це відбувається у багатьох країнах".