М'ясна справа: чи вистачить Україні сил та ресурсів втримати власне виробництво м'яса

Для багатьох українців селище Чорнобаївка в Херсонській області стало символом українських військових перемог над силами ворога. Проте, саме ця місцевість ризикує стати епіцентром екологічної катастрофи. Через російське вторгнення птахофабрика "Чорнобаївська", що входить в агрохолдинг "Авангард" (група компаній "Укрлендфармінг"), на початку березня 2022 року втратила можливість годувати птицю і вивозити продукцію.

Як писав Фокус, щоб уникнути екологічної катастрофи через масовий мор курей, на птахофабриці "Чорнобаївський" вирішили роздавати птахів населенню. З подібною ситуацією зіткнулися й інші господарства, що потрапили в епіцентрі бойових дій. Зокрема, в агрохолдингу "Авангард" в зоні ризику також опинилися птахофабрики в Макарові й під Броварами Київської області. У результаті станом на середину березня втрати вищезгаданого холдингу від вторгнення РФ сягнули 1,5 млрд грн.

Під прицілом. Як тваринництво в Україні потрапило до зони ризику

"У регіонах безпосереднього вторгнення Росії під загрозою опинилося не лише населення, а й тваринництво та птахівництво, — коментує ситуацію Юрій Лупенко, директор ННЦ "Інститут аграрної економіки", академік НААН. — Дуже зворушливо бачити піклування власників про своїх улюбленців, але є й зворотній бік – захисту потребують тисячі, навіть мільйони сільськогосподарських тварин та птиці".

Експерт наголошує, що уваги, передусім, потребують об’єкти промислового тваринництва, де існує велика концентрація поголів’я на невеликій площі в регіонах, де відбуваються воєнні дії. Історично склалося, що заради забезпечення м’ясом, молоком та яйцями мешканців великих промислових центрів, навколо них концентрувалися й великі тваринницькі підприємства. Відповідно, ці потужності зараз опинилися під ударом ворога, який намагається оточити й захопити великі українські міста східної та південної частини країни, а також веде наступальні дії в Київській області і поблизу Чернігова.

Оскільки російські загарбники концентрують зусилля на руйнуванні інфраструктури України, під прицілом опиняється й харчове забезпечення мегаполісів.

"Ми бачимо особливу увагу окупантів до компаній, які підтримують продовольчу безпеку країни і не можемо зараз надати інформацію про нашу діяльність", — відповіли Фокусу в одній із провідних компаній галузі.

Тобто, в спілкуванні зі ЗМІ оператори ринку тваринництва зараз не зацікавлені й зосереджують зусилля на антикризових заходах.

Як уточнює Андрій Оробчук, заступник голови Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), зараз компанії сектору тваринництва намагаються оцінити можливості ринку в умовах війни й налагодити безпеку персоналу, виробництва, логістики постачання продукції та гуманітарної допомоги на всіх рівнях.

Забезпеченість галузі кормами експерти поки оцінюють як задовільну. Юрій Лупенко зауважує, що завдяки минулорічному рекордному врожаю запас кормів на початок року помітно перевищував минулорічний, у тому числі, і по концентрованих кормах, які займають близько 85% кормового балансу.

З ветпрепаратами ситуація неоднозначна, адже їх суттєва частина в Україну імпортується. Однак, на думку Лупенка, на сьогодні мало підстав для дефіциту, який, зазвичай, виникає під час епідемій й локальних інфекційних захворювань.

Проте, на думку Андрія Оробчука, забезпеченість кормами та ветпрепаратами зараз напряму пов’язана з можливістю постачання до тваринницьких господарств, що подекуди неможливо здійснити через воєнні дії. Експерт нагадує, що деякі птахофабрики вже на межі виживання внаслідок відсутності корму для птиці, води і світла.

Продовольча безпека. Чи вистачить українцям м'яса, молока та яєць

Як зауважує Юрій Лупенко, поки що молоко, м’ясо та яйця залишаються доступними в Україні навіть у місцях бойових дій за умови доволі незначного зростання цін на продукцію.

Зокрема, у столичних супермаркетах без особливого ажіотажу можна на вагу придбати свіжу курятину і свинину, також продаються яйця, сир та молоко різної жирності кількох брендів. Щоправда, ціни зросли навіть там, де до регіонів воєнних дій 80-100 км чи більше. Також помітним є дефіцит певної продукції (качка, перепілка, телятина). Наприклад, телятина та яловичина, окрім того, що стали дефіцитом, коштують 300-380 грн за кілограм, тоді як до 24 лютого вартість такого м'яса була в межах 180-250 грн./кг.

У компанії МХП Фокусу повідомили, що під час війни зосередили зусилля на відновленні зв’язків з колишніми партнерами й залученні нових в рекордно короткі терміни. Тобто, з початку війни компанії вдалося налагодити роботу з 25 новими контрагентами і поновити співпрацю з мережею супермаркетів АТБ, яка була припинена з лютого 2021 року.

"На другий день після початку бойових дій ми зв’язалися з менеджментом мережі, запропонували відкинути всі комерційні розбіжності та знову стати партнерами. Команда АТБ відреагувала швидко й погодилася співпрацювати", — коментують в МХП.

Проте Андрій Оробчук наголошує, що військова агресія Росії створює ризики для продовольчої безпеки як в Україні, особливо в регіонах активних бойових дій, так і в глобальному масштабі, оскільки Україна є одним з найбільших експортерів м’яса в ряді країн. Уточнимо, за даними "Інституту аграрної економіки" у 2021 році Україна оновила рекорд за обсягами експорту м’яса птиці, який досягнув 459 тис. тонн або $716 млн у грошовому вимірі. Українська м’ясна продукція експортується до країн Близького Сходу й інших частин Азії, до ЄС, країн СНД та Африки.

Врятувати тваринництво. Якої підтримки сьогодні потребує галузь

Юрій Лупенко нагадує, що протягом останніх років обсяги виробництва м’ясної продукції поступово зменшувалися. Зокрема, за даними Держстату, станом на 1 лютого 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року кількість рогатої худоби в Україні зменшилася на 9,7%, свиней на 7,5%, овець і кіз — на 5,1%, свійської птиці — 2%. Тобто, падіння показників галузі відбувалося й без втручання воєнного фактору.

"Скорочення поголів’я, обсягів виробництва й зростання збитковості основних видів тваринницької продукції потребує більш дієвих механізмів підтримки, а для України, де рівень споживання молока та м’яса далекий від раціональних норм, це питання ще більше актуальне", — коментує Лупенко. Експерт зауважує, що сьогодні, в умовах військової агресії, для тваринництва важлива пряма підтримка, направлена на збереження поголів’я, створення нових потужностей, регулювання цін, кредитування тощо.

У свою чергу, Андрій Оробчук вважає за потрібне створити реєстр господарств, що потерпають від наслідків війни й запропонувати для зв’язку з ними окремий телефон гарячої лінії. На думку співрозмовника Фокусу, це допоможе зібрати інформацію про потреби та проблеми підприємств й розробити план заходів по кожному конкретному випадку із залученням місцевих адміністрацій, ветеринарної служби, гуманітарних та спеціальних служб.