Під бомбами. Як працює бізнес в Україні в умовах повномасштабної війни
Війна стала викликом для українських компаній, але вони справляються. Бізнеси евакуювали співробітників, зберегли зарплати, донатять на ЗСУ та постраждалим від війни. Одним із найбільших викликів стала логістика в умовах заблокованих портів. І все-таки через три місяці після початку вторгнення РФ, бізнес тримається. Керівники великих компаній розповіли як вдається підтримувати робочі процеси.
Повномасштабна війна струсила весь український бізнес — персонал компаній поповнив лави ЗСУ, багато хто покинув свої міста, став переселенцем, порожні заводські приміщення вибухали гучними сиренами під час множинних ракетних атак.
Складно було й тим, хто намагався не зупиняти робочі процеси. Транспортне сполучення не дозволяло доставляти вантажі вчасно — логістика через західний кордон стала вузькою шийкою. Але навіть у цих умовах компанії евакуювали людей, продовжували виконувати зобов'язання за контрактами та збирали значні суми на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від війни співгромадян.
За даними Advanter Group, за шість перших тижнів війни в Україні втрати малого та середнього бізнесу становили від 64 до 85 млрд доларів. Великий бізнес також зазнає серйозних втрат. Значно постраждала металургія, а втрати групи SCM оцінюють близько 20 млрд доларів.
Наразі лідери бізнесів, як і вся країна, вдячні ЗСУ, захоплюються своїми співробітниками та говорять про намір продовжувати роботу в Україні. Про це вони розповіли під час заходу Європейської Бізнес Асоціації "EBA Global Outlook: Економічний фронт".
"Хоча наша мета — знизити ризики, ми не закриваємось і не відмовляємось від них повністю. Пріоритет — підтримати наших клієнтів в Україні. І для цього ми готові прийняти деякі ризики", — зазначив гендиректор BASF в Україні Тіберіу Діма.
Виклик воєнного часу №1 — проблемна логістика
Блокування українських портів відсікло більшу частину можливостей постачати товари в Україну та вивозити з неї український експорт.
"Наша проблема — логістика. Ми нарощуємо виробництво, а логістика просідає. Це відбувається незалежно від того факту, що ми працюємо в кооперації з "Укрзалізницею" — вони допомагають нам, наскільки можуть", — каже гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо.
Порти та експорт — ключове питання не лише для сталі та металургії, а й для аграрного сектору, констатує СЕО Dragon Capital Томаш Фіала.
Філіп Свінс — керівний директор HHLA International GmbH, для нього заблоковані українські порти — першочергова проблема: орендований компанією термінал в Одесі закритий. І хоча термінал не постраждав через воєнні дії, російські військовослужбовці блокують рух кораблів у Чорному морі, а берег моря в Одесі замінований, тому наближення до одеських портів неможливе. Натомість платити за оренду терміналу потрібно.
"Ми можемо відновити роботу блискавично — все обладнання в робочому стані. Питання полягає в тому, як швидко канали доступу в Україну розчистять. Ми припускаємо, що до кінця року буде складно. Тому ми шукаємо альтернативи, щоб підтримати український експорт", — сказав Філіп Свінс.
Наприклад, HHLA намагається перевозити вантажі залізницею до ЄС, але й там є проблема — в Україні недостатньо залізничних платформ.
Виробляти, на зло ворогові: що відбувається з виробництвом та IT в Україні
Металургійна компанія ArcelorMittal протягом першого місяця повномасштабної війни Росії проти України знизила рівень виробництва на 70%, якщо порівняти з періодом до 24 лютого. Вже до травня компанії вдалося підвищити рівень виробництва до 80% довоєнного обсягу, розповів Мауро Лонгобардо. За його словами, команда підприємства в Кривому Розі дуже мотивована і виконує свою роботу, хоча зараз лінія фронту проходить за 50-60 км від підприємства. Але, звичайно, війна вплинула на інвестиції підприємства — план суттєво змінено.
За словами Лонгобардо, комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" перегляне свій інвестиційний план, який передбачав близько $500 млн капітальних інвестицій на рік на найближчі п'ять років, проте має на меті залишити вкладення на рівні $250 млн.
Компанії BASF вдавалося працювати всі місяці воєнних дій, не припиняючи постачання насіння та засобів захисту рослин агропідприємствам країни. Паузи в постачаннях тривали лише кілька днів, коли компанія формувала план дій у нових умовах.
"Ми дуже пишаємося постачаннями для аграріїв", — говорить Тіберіу Діма.
Томаш Фіала розповів, що очікував 90% втрат інвестицій через війну, але завдяки успіхам українських Збройних Сил його компанії відновлюють роботу — а це близько 50 тис. людей по всій країні, зокрема, у східних регіонах.
"Все працює. Продуктивність відрізняється — від 30-40% до 70% довоєнного часу, залежно від напряму бізнесу", — сказав Фіала.
Загалом Томаш Фіала не розраховує на доходи та повернення інвестицій цього року: "Мета — залишитися здоровими, а не отримати доходи".
СЕО та співзасновник Sigma Software Group Валерій Красовський наголосив: компанії вдалося зберегти майже всіх своїх клієнтів, а вже через місяць після початку повномасштабної війни Sigma Software відновила 95% операцій. Фахівців компанії релокували на захід України, де компанія відкрила офіси у всіх великих містах.
Під час війни концерн "Укроборонпром" очікувано розширив виробництво — попри понад сотню ракетних атак на підприємства концерну, на роботу залучили понад тисячу нових людей, і тепер концерн разом із Мінцифрою вибудовує нову екосистему для стартапів оборонного ринку. Про це розповів гендиректор концерну Юрій Гусєв.
"Зрозуміло, що оборона стане основою повоєнної України", — резюмував керівник "Укроборонпрому".