Без "Азовсталі". Як металургія України втрачає потужності під час війни

До війни меткомбінат "Азовсталь", що входить до холдингу "Метінвест" найбагатшого українця Ріната Ахметова, був одним із лідерів потужної української металургії. А нещодавно "Азовсталь" стала всесвітньо відома завдяки заклику переможців Євробачення Kalush Orchestra врятувати її захисників.

"Українська металургійна галузь була, в основному, вертикально інтегрованою, що давало можливість отримувати значну додану вартість по всьому ланцюжку — від видобутку залізняку до відвантаження готового сталевого прокату. Зараз галузь перебуває в екстремально важких умовах", — коментує Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

Втома металу. Як постраждала від війни з РФ українська металургія

Сьогодні виробничі й експортні можливості металургії в Україні підірвані. Через військові дії знищено розташовані в Донецькій області другий і третій за величиною меткомбінати "Азовсталь" і ММК Ілліча, значно постраждало й найбільше підприємство галузі — Авдіївський коксохім.

Як повідомив нещодавно ЗМІ Рінат Ахметов, довоєнна капіталізація "Азовсталі" та ММК ім. Ілліча була на рівні $10 млрд. За його словами, "Авдіївка Кокс", Луганська ТЕЦ і десятки інших об'єктів промислової інфраструктури та зеленої енергетики, що належать бізнесменові, були частково чи повністю знищені чи законсервовані.

Довоєнна капіталізація промислових активів групи SCM, зруйнованих і постраждалих через військову агресію РФ, перевищувала $20 млрд.

.

"Вторгнення зачепило виробництво металу більше, ніж, мабуть, будь-яку іншу галузь економіки, — вважає Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС). — Тимчасово окуповані регіони забезпечували 55% виручки металургії у 2020 році. На ММК Ілліча й "Азовсталь" припадало 30% української чорної металургії ".

Як зазначає Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating, металургійна галузь в Україні також постраждала через блокування інфраструктури, проблеми з кадрами, електроенергією тощо. Через блокаду українських портів Росією морська торгівля для України зупинилася. Зокрема, постачання зернових морськими шляхами неможливе.

Горюнов уточнює, що експорт зернових і соняшникової олії залежить від морських портів на 99% і 91%, велику частку обсягів залізної руди та металу також експортували морем — у 2021 році 68% і 76% відповідно.

"Значна частина логістичних проблем вирішується за допомогою залізниці, особливо якщо йдеться про континентальні поставки, або за допомогою декількох видів транспорту, — коментує ситуацію Віктор Шулик. — Наскільки таке постачання буде конкурентоспроможним на тлі зростання логістичного плеча, залежить від ціни у валюті та гарантій постачання, з чим можуть виникнути проблеми".

На думку Дмитра Чуріна, зупинка морських портів майже повністю припиняє нормальні логістичні маршрути для експорту сталі та залізняку з України, а замінити традиційні вантажні потоки альтернативними неможливо.

Металеві мінуси. Падіння галузі тисне на економіку

За даними Держстату, за 2021 рік Україна експортувала чорних металів на $13,95 млрд, що на 81,4% більше, ніж за 2020 рік. Це була найбільша стаття експортних надходжень. Як зазначає Віктор Шулик, чавун із України постачали до США, Італії та Туреччини, ОАЕ та Іспанії, феросплави — до Туреччини, Італії, КНР, Нідерландів, порошкові метали — переважно до країн ЄС. При цьому найбільшим споживачем вуглецевої сталі була Туреччина, плоского прокату — окремі країни ЄС.

Дмитро Горюнов зазначає, що блокування портів завдає сильного удару по платіжному балансу України, оскільки метали й агропродукція виступають джерелом близько двох третин надходжень від експорту. Однак є фактори, що компенсують негативний уплив.

"Через адміністративні обмеження, логістичні проблеми та зниження попиту імпорт скоротився сильніше за експорт — за березень 2022 року, за даними Мінекономіки, експорт скоротився на 50%, а імпорт — на 70%", — коментує Горюнов. Співрозмовник Фокусу відзначає збільшення надходжень фінансового рахунку від міжнародних донорів, що теж якось компенсує ситуацію з падінням експорту.

Негативні процеси в металургії впливають і на держбюджет. Проте, як зазначає Шулик, великі компанії зараз намагаються сплачувати хоча б частину зарплати працівникам на період простою, а також сплачують певні податки.

Нещодавно задля підтримки української металургії в США тимчасово обнулили мито на українську сталь.

"Скасування мит вигідне США, оскільки допоможе здешевити продукцію, — коментує Віктор Шулик. — В Україні як мінімум дві групи компаній можуть отримати додаткові можливості — "Метінвест" та "Інтерпайп" [трубна компанія відомого бізнесмена Віктора Пінчука, — Фокус ], орієнтовані на ринки північної Америки". Проте Шулик радить не переоцінювати цей крок, оскільки зараз логістика та можливість виробництва мають більше значення.

"Поки скасування мит у США — швидше політичний крок, але згодом будуть і практичні наслідки. Все ж таки американські мита на українську сталь були чималими — до 25%", — робить висновок Горюнов.

Залізне майбутнє. Що буде з українською металургією

Віктор Шулик зазначає, що після закінчення війни металургійна галузь має стати драйвером відновлення економіки України через посилений попит на металоконструкції на локальному ринку.

Забезпечувати потреби нового "великого будівництва" в Україні буде кому.

"Виробники залізорудної сировини та металургійної продукції працюють у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій областях, а виробники готових металевих виробів є й у інших регіонах, — зазначає Шулик. — Війна мала обмежений уплив на їхню діяльність, а деякі навіть отримали додатковий імпульс для розвитку через замовлення оборонного комплексу".

Дмитро Горюнов серед найбільших підприємств на контрольованій території називає "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь", "Дніпросталь", "Дніпроспецсталь" і феросплавні заводи, а також "Запоріжкокс", "КаметСталь" і "Южкокс". При цьому видобуток залізняку сконцентрований у Кривому Розі — у стороні від активних бойових дій.

"Від початку війни вцілілі активи не працювали, але тепер, як мінімум, три з них відновлюють виробництво, — повідомляє Горюнов. — Так, "Запоріжсталь" (входить до "Метінвесту") вже працює на 40-50% своєї потужності, видобуток — на 40%, але "Метінвест" озвучує плани збільшити завантаження до 100%".

Згодом в Україні може постати питання про відновлення втрачених через війну потужностей. Проте деякі з опитаних Фокусом експертів висловлюють сумнів, що варто відбудовувати саме зруйновані заводи в Маріуполі, а не створювати нові потужності ближче до покладів залізняку в Криворізькому басейні. Проте вже зараз ясно, що до виходу українських металургів на показники 2021 може минути не один рік.

Нагадаємо, за даними ОП "Укрметалургпром", металургійні підприємства України у 2021 році виплавили 21,37 млн тонн сталі, виробили 19,08 млн тонн прокату, випустили 21,17 млн тонн чавуну.