Репарації та заморожені резерви РФ: хто і як заплатить за списання кредитів фізосіб
Законопроєкт №7441-1 пропонує повністю звільнити позичальника від обов'язку платити за кредитом на автомобіль чи нерухомість, які постраждали від воєнних дій чи залишилися на окупованій території. Для реалізації списання кредитів потрібні гроші на компенсації.
Щоб вирішити питання боргів за майно, яким позичальник користуватися більше не може, 14 червня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №7441-1. Причому йдеться не лише про нерухоме майно, а й про автомобілі. Про це йдеться у статті Фокусу "Немає квартири – немає боргу? Що пропонує проєкт закону про прощення банківських кредитів".
За словами асоційованого експерта CASE Україна Євгена Дубогриза, якщо говорити про цифри, то втрати нерухомості, яка в іпотеці, оцінюються у суму 2-2,5 млрд грн, а за автокредитами — від 1 до 3 млрд грн. "Це якщо брати тільки ті кредити, які підпадають під дію законопроєкту. Якщо йдеться про збільшення кредитів, які не працюють внаслідок повномасштабної агресії, то суми можуть бути в кілька разів більші через втрату доходів і неможливість обслуговувати кредити навіть у тих регіонах, де не було активних бойових дій", — пояснив Євген Дубогриз.
Експерт наголосив: проєкт закону в його нинішньому вигляді не розкриває ні механізмів, ні способів, ні джерел подальшої компенсації збитків державою. Тобто, як банки зможуть отримати компенсацію або матимуть, принаймні, можливість якось відкласти визнання цих збитків. Тому що поки виглядає так, що весь тягар від збитків "лягає" суто на банки — вони отримують збитки і нічого натомість. У таких умовах є ризик, що банки максимально розтягуватимуть процес у часі, не визнаватимуть будь-яких збитків, вимагатимуть багато підтверджувальних документів, фактично, будуть тягнути час та ускладнювати процес для постраждалих позичальників", — каже Євген Дубогриз.
Одне з найважливіших питань — джерело коштів для компенсації за списаними (анульованими) кредитами. "Поки що найреальніший варіант — просити під це кошти іноземних партнерів, тому чому дуже затягується питання репарацій від Росії за рахунок заблокованих активів ЦБ і російських олігархів", — вважає Євген Дубогриз.
Віталій Шапран, член Ради НБУ, каже, що важливо спершу створити Спільний фонд компенсацій від дій країни-агресора, куди переказувати суми від репарацій за рахунок заморожених активів РФ за кордоном. "Тільки в США після ухвалення HR6930, який застряг у сенаті, для України стануть доступними $132 млрд, заморожених у США. Тому фонд на період правової невизначеності, а це до пів року, може випустити облігації, якими погашати списання перед банками та відшкодовувати збитки фізичним особам", — зазначив Віталій Шапран.
Раніше Фокус писав, що Литва, Латвія, Естонія та Словаччина пропонують конфіскувати заморожені російські активи та передати їх Україні для подальшого відновлення зруйнованої інфраструктури.
Як повідомлялося, у шостому пакеті санкцій ЄС — ембарго на російську нафту та чергові заборони для великих банків агресора. Втрати Росії від ембарго можуть перевищити $20 млрд.