Податкові перевірки при воєнному стані. Які перевірки дозволені та яким чином мають відбуватися

Сьогодні податкова може проводити усі три види перевірки: камеральні, документальні та фактичні.

Камеральні перевірки

Камеральні перевірки – це перевірки, які податкова проводить у своєму приміщенні, без візиту до платника податку і навіть без його без відома. Перевіряються дані, подані в податкових деклараціях та зазначені в базах даних податкової.

Сьогодні дозволені (чинна редакція пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України) будь-які камеральні перевірки. В принципі, вони не повинні завдавати якогось клопоту платнику податків. За умови, звичайно, що платник виконує свій податковий обов’язок.

Якщо платник не сплатив податки, розраховуючи на норму (пункт 69.1. підрозділу 10 розділу XX ПК України), яка звільняє його від відповідальності через неможливість сплати, то він отримає неприємний сюрприз у вигляді штрафу, оскільки податківцям може бути невідомо про наявність/відсутність у платника підстав для звільнення від відповідальності.

Крім того, ця ж норма звільняє від відповідальності, якщо платник податків декларацію не подав або подав із пропуском строків. Якщо податковий орган не застосує санкції, посилаючись на необізнаність про неможливість платника декларацію подати, то не слід забувати, що сам факт того, що декларація не подана, є підставою (пункт 78.1.2. статті 78 ПК України) для проведення податківцями позапланової документальної перевірки. Наразі перевірки за відповідною підставою не можуть бути проведені через заборону, однак по завершенню воєнного стану, швидше за все, цю заборону скасують.

Також, якщо платник ПДВ не подає декларацію з відповідного податку протягом 12 місяців (підпункт "г" пункту 184.1. статті 184 ПК України), його реєстрацію платником ПДВ може бути анульовано.

У платника, який не оплатить чи не оскаржить штраф, застосований до нього під час дії воєнного стану, наприклад, за несвоєчасне подання декларації чи сплату податкових зобов’язань, цей штраф стане його податковим боргом. Водночас, якщо протягом двох послідовних кварталів у платника єдиного податку наявний податковий борг, податківці можуть анулювати його реєстрацію платника відповідного податку (пункт 299.10 статті 299 ПК України).

Якщо платник звітність подав, але не сплатив податки через відсутність можливості це зробити, то податкова може накласти на такого платника штраф від 5% до 50% від несплаченого зобов’язання (залежно від наявності вини та періоду прострочення сплати).

Відзначимо, що порядок, згідно з яким платники зможуть підтвердити неможливість виконання податкового обов’язку, як і перелік відповідних документів, повинно затвердити Міністерство фінансів. Однак досі жодного затвердженого нормативного акту немає. Робота міністерства зупинилась 29.06.2022 року на публікації проекту даного порядку.

Незважаючи на відсутність затвердженого акту, строки виконання податкового обов’язку наразі уже відновлено. Тому платникам, які не мають можливості сплатити податки, краще завчасно подати до податкової повідомлення і документи, які підтверджують цю неможливість. Це повідомлення буде підставою для звільнення від відповідальності за несплату податків. І воно ж проінформує контролюючі органі про наявність підстав для такого звільнення.

Завчасна подача необхідних документів дозволить уникнути штрафів, процедури оскарження та просто головного болю. Крім того, такі дії узгоджуються з опублікованим Міністерством фінансів проектом порядку, який, скоріше за все, з окремими правками чи без, буде прийнято.

Документальні перевірки

Документальні перевірки на час війни дозволені, але лише позапланові, і лише за наявності підстави із переліку:

• звернення платника;
• інформація про недотримання граничних строків розрахунків в ЗЕД операціях;
• початок процедур реорганізації або припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності ФОП;
• подання декларації, в якій заявлено до відшкодування ПДВ з бюджету або задекларовано більше 100 тисяч гривень від’ємної суми ПДВ.

Питання викликає така підстава, як інформація про порушення строків розрахунків за операціями з експорту-імпорту. Справа в тому, що сьогодні перебіг строків розрахунків за експортно-імпортними операціями зупинено (пункт 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України). Тому здійснити операції з порушенням відповідних строків не вбачається за можливе, що прямо впливає на відсутність підстав для притягнення до відповідальності. Однак податкова, ймовірніше за все, матиме іншу думку з цього питання.

Податкові перевірки після запиту на інформацію (пункт 73.3. статті 73 ПК України), до яких звикла більшість платників податків, наразі проводитись не будуть. З одного боку, їх нема серед дозволених, з іншого – строк для надання відповіді на запит залишається зупиненим. Тому, поки, не матимуть значення несвоєчасність чи неповнота відповіді на такий запит, який надійшов, під час дії воєнного стану. Однак по завершенню воєнного стану, строк відновить свій відлік, а дозвіл на проведення перевірок буде поновлено. Тому найкращим варіантом є використання наданого часу для підготовки обґрунтованої відповіді на запит.

Дозволені на сьогодні документальні перевірки можуть проводитись лише за умови безпечного доступу до документів, територій, приміщень та іншого майна, а також безпечної інвентаризації. При цьому, якщо під час перевірки була виявлена небезпека, то перевірка може бути зупинена до завершення цієї небезпеки. Цікаво, що критеріїв "безпечності" доступу законодавство не визначило. Відтак, ймовірніше за все, податківці будуть застосовувати індивідуальний підхід до визначення можливості завітати до конкретного платника.

Фактичні перевірки

В березні було накладено мораторій на всі перевірки. Однак, досить швидко з’явився перший виняток – проведення усіх фактичних перевірок за "довоєнними" правилами, без виключень, навіть за умов небезпеки під час проведення перевірки.

Більше того, перелік предметів фактичних перевірок було розширено.

До перевіреного часом переліку, визначеного пунктами 75.1.3. статті 75 та 80.2 статті 80 Податкового кодексу, додали дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки та забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Оскарження результатів податкових перевірок

Змін до самого порядку оскарження на період дії воєнного стану внесено не було. Платник податків отримує акт, до якого має право подати свої заперечення. Після їх розгляду податківцями надсилається податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в адміністративному та/або судовому порядку.

Але варто звернути увагу: в процедурі оскарження результатів перевірок відновлені строки, які на початку війни були зупинені. Так, в березні держава зупинила всі строки (перша редакція пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), встановлені податковим законодавством. Тому платник податку міг не поспішати зі сплатою чи оскарженням донарахованих грошових зобов’язань, якщо отримував податкове повідомлення-рішення.

Але вже в травні закон (Закон України № 2260-IX від 12.05.2022) поновив перебіг строків для:

• проведення перевірок;
• подання та розгляду заперечень;
• визначення грошових зобов’язань;
• прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами перевірок;
• нарахування пені.

Це означає, що платники, незалежно від наявності у них можливості виконати податковий обов’язок, зможуть отримати податкові повідомлення-рішення.

В свою чергу, платники, які не мали можливості виконати податковий обов’язок, повинні будуть знайти можливість оскаржити донараховані зобов’язання або сподіватись на поновлення строків для оскарження в майбутньому.

Своєчасне оскарження донарахованих грошових зобов’язань має важливе значення не тільки в частині захисту своїх прав щодо конкретної суми. Наприклад, особа не сплачувала податки протягом певного періоду, не маючи на те можливості. Однак потім почала сплачувати поточні зобов’язання, маючи податковий борг за попередній період. Податківці зарахують усі сплати в рахунок податкового боргу, а поточні зобов’язання залишаться несплаченими, за що можуть бути застосовані додаткові штрафи. В результаті, замість одного спору платнику податків необхідно буде ініціювати декілька.

Загалом, законодавець сьогодні в пошуках компромісу та балансу. На одній чаші терезів є бізнес, який потребує підтримки та зменшення податкового навантаження на період воєнного стану. На іншій чаші – державний бюджет, дефіцит якого має покриватися за рахунок сплачених бізнесом податків.

Крім того, важливим залишається зменшення кількості колізій у прийнятих змінах. Адже нерідко податківці можуть ці податкові новели використовувати не на користь платників податків. А це, очевидно, не додає бізнесу оптимізму.