Оборона, поліція, пенсія. Куди направлять гроші держбюджету у 2023 році

"Пріоритет №1 у проєкті бюджету на 2023 рік — це оборонні витрати, які становитимуть майже половину всіх видатків бюджету наступного року", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко, представляючи у Верховній Раді проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік №8000 від 14.09.2022

Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, вважає, що Міністерству фінансів варто віддати честь за сумлінну підготовку проєкту бюджету у визначені терміни. Незабаром — голосування у першому читанні, доопрацювання та остаточне ухвалення Верховною Радою.

Опитані Фокусом експерти не прогнозують труднощів із проходженням документа у парламенті.

"Верховна рада досить "слухняна", тому побажань від депутатів буде менше, — продовжує Віктор Шулик, директор департаменту управління проектами РА IBI Rating. — Я буду дуже здивований, якщо бюджет буде прийнято з тривалим обговоренням, а правки будуть вносити менше, ніж 12 разів протягом 2023 року".

Тобто, швидше за все, зараз Верховна Рада ухвалить рамковий документ, який динамічно коригуватиметься "під ситуацію".

Промінь надії. Курс, ВВП та інфляція у проєкті держбюджету

За словами Сергія Марченка, бюджет готували за умов високої невизначеності на основі помірно консервативного макроекономічного прогнозу. Тобто передбачається, що 2023 року в Україні відновиться економічне зростання, яке досягне 4,6%, а середньорічний курс гривні становитиме 42 USDUAH (див. таблицю).

На думку експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute, використання помірно-консервативного сценарію — правильний підхід. Бо краще бути готовим до гіршого і потім, якщо реалізується інший сценарій, отримати більше, ніж очікувалося.

"Умовно оптимістичні очікування, які закладені в прогнози для бюджету 2023 року, певною мірою відображають поточну ситуацію в країні, — коментує Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. — Однак поки невідомо, чи буде у 2023 році можливість аграрного експорту через порти і чи вдасться відновити морський експорт залізної руди і сталі, оскільки без цього ситуація може погіршитися".

Як зазначають у KSE, залежно від ситуації на фронті макроекономічні орієнтири можуть бути уточнені як у бік покращення, так і погіршення, адже бюджет цього року базується не на прогнозах, як таких, а на припущеннях, необхідних для розрахунків та планування.

На якому макропрогнозі засновано проєкт держбюджету 2023 року

"Макропрогноз я оцінюю з певним скептицизмом, хоч і розумію, що для розрахунку бюджетних параметрів потрібно було на щось спиратися, — продовжує Віктор Шулик. — Основне питання — реалістичність в оцінці джерел для декларованого економічного зростання. Адже для того, щоб його забезпечити, має бути або значне "просідання" економіки (бази порівняння) та надходжень до бюджету поточного року, або значні обсяги безповоротної фінансової допомоги".

Безпрецедентні витрати. На що у бюджеті 2023 року не пошкодували коштів

У Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute зазначають, що у проєкті бюджету на 2023 рік заплановано рекордні для нашої країни витрати — 2,5 трлн грн (див. інфографіку). Передбачувано, у пріоритетах посилення обороноздатності, безпека та соціальна сфера. Тобто, за підрахунками KSE, майже 60% видатків держбюджету сконцентровано у трьох міністерствах, а саме:

• Міноборони — 858 млрд. грн.
• МВС — 210 млрд грн
• Мінсоцполітики — 406 млрд. грн.

Загалом на фінансування видатків на оборону та безпеку спрямували 1,14 трлн. грн (17,8% ВВП або 45,4% загальної суми витрат). З них на грошове забезпечення та зарплату військовослужбовців спрямовують 564 млрд грн.

Витрати на соціальне забезпечення у проєкті бюджету на 2023 рік становлять 406,1 млрд. грн.

"Мінсоцполітики планує посилити адресність виплат, більше прив'язуючи їх до фінансового стану отримувача допомоги, а не до його соціального статусу. А також надавати допомогу тим категоріям громадян, для яких соціальні виплати від держави стали основним доходом. Йдеться про людей, які опинилися у складних життєвих обставин, малозабезпечених, осіб з інвалідністю", — уточнюють у KSE Institute.

Також цікавлять джерела надходжень та витрати Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, на якій у бюджеті виділили 19 млрд грн.

Експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute пояснюють, що створення такого фонду передбачено у 2022 році, і до парламенту вже подано законопроєкт №8027, згідно з яким кошти Фонду можуть спрямовуватися на такі напрямки:

• будівництво втраченого житла
• відновлення критичної інфраструктури
• будівництво будівель цивільного захисту
• закупівля автобусів та спецтехніки для шкіл
• заклади охорони здоров'я
• комунальні підприємства.

Співрозмовники Фокусу в KSE уточнюють, що у 2023 році фонд наповнюватиметься з наступних джерел:

• прибуток НБУ, що перераховується до бюджету
• кошти від примусово вилученого майна, що належить РФ та її резидентам (у бюджеті поки що немає конкретних планів за обсягом таких доходів).

Затягнути паски. Скільки грошей надійде до держбюджету у 2023 році

За оцінками Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute, доходи бюджету 2023 року (1,28 трлн. грн.) заплановані досить реалістично, на основі обережних оцінок темпів відновлення економіки (див. інфографіку). Тим часом, на думку експертів, ризики невиконання доходної частини створюють такі фактори:

• невизначеність щодо тривалості та інтенсивності війни
• недоотримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій та іноземних держав
• погіршення фінансової ситуації через зростання інфляції, значну девальвацію, розбалансованість зовнішніх рахунків на тлі скорочення валютних надходжень від експорту тощо.

Для оптимізації витрат одні статті урізали, інші поставили на паузу. Так, Сергій Марченко оголосив про зменшення видатків держбюджету на 10% на додаток до 10-відсоткового скорочення у 2022 році. Зокрема, за його словами, витрати на утримання органів влади буде скорочено на 11,6 млрд грн.

Також Віктор Шулик звертає увагу на відсутність зростання соціальних стандартів та економію на наступних статтях:

• зниження витрат на утримання апарату
• відсутність "депутатських" проєктів тощо.

"У проєкті бюджету на 2023 рік скасовано або переструктуровано 90 бюджетних програм, які були заплановані в 2022 році, на загальну суму 455,3 млрд грн, — повідомляють Фокусу експерти KSE Institute. — Зокрема, уряд відмовився від витрат на більшість інвестиційних проєктів, серед яких "Президентський університет" (500 млн грн) та "Державні капітальні вкладення на розробку та реалізацію державних інвестиційних проєктів" (3,2 млрд грн)".

Також у KSE Institute зазначають про такі прецеденти оптимізації витрат:

• обсяг трансфертів до місцевих бюджетів зменшено на 28,3 млрд грн до 181,7 млрд грн
• не заплановано фінансування Державного фонду регіонального розвитку, на який у 2022 році виділили 5,2 млрд. грн.
• суттєво знижено освітню субвенцію — на 20,5 млрд грн до поточного плану на 2022 рік, що може призвести до нестачі коштів на зарплати вчителів
• відсутність субвенції на нову українську школу (НУШ)

Бюджет боргів. Хто допоможе компенсувати величезний дефіцит

На думку Дмитра Чуріна, найбільш показовою є цифра держбюджету 2023 — дефіцит на рівні 20% від ВВП. Співрозмовник Фокусу підкреслює, що дохідна частина бюджету 2023 року в 1,3 трлн грн помітно менша від планової суми запозичень в 1,7 трлн грн. Відповідно, бюджет України на 2023 рік експерт відверто називає "бюджетом запозичень".

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, також звертає увагу на дефіцит бюджету у розмірі 1,29 трлн. грн., що було б шокуючим для мирного часу. Експерт нагадує, що Міністерство фінансів України у попередні роки розробляло досить консервативні бюджети, націлені на постійне скорочення співвідношення боргу до ВВП, що було цілком відповідальною поведінкою. Проте воєнні виклики потребують радикальних кроків.

Скільки займуть і скільки виплатять за боргами у 2023 році

Усі надії уряд покладає на міжнародних партнерів. Михайло Демків наголошує, що 1,6 трлн грн із 1,7 трлн грн запланованих запозичень планується залучити з іноземних джерел.

"Дещо дивує така низька віра у внутрішній ринок, на якому планується залучити від ОВДП, як гривневих, так і валютних, лише 90 млрд грн з урахуванням емісійних коштів", — коментує Михайло Демків.

2022 року Нацбанк вже активно використав друкарський верстат і вкидав в економіку значні обсяги коштів. Йдеться про підтримку видатків держбюджету шляхом викупу НБУ у Мінфіну військових облігацій (ОВДП). Для бюджету країни, яка страждає від російської агресії, цей крок став певною мірою порятунком поряд із надходженням коштів від Єврокомісії, США, Канади та інших країн-партнерів. Наразі, ймовірно, запропонований проєкт держбюджету став певним компромісом між урядом та Нацбанком.

Проте Демків зазначає, що запропонований у бюджеті розподіл запозичень на зовнішні та внутрішні у майбутньому може коригуватися шляхом внесення змін до закону про бюджет протягом 2023 року. Проте зазначені цифри сигналізують про нові орієнтири Мінфіну.

Михайло Демків зазначив, що у держбюджеті практично не передбачено надходжень від грантів — тобто коштів, що надаються на безповоротній основі. Експерт пояснює це тим, що до бюджету, мабуть, вирішили не закладати те, про що поки що немає домовленостей. Але це ще не означає, що надходження мільярдних валютних грантів не буде.

Якщо значна частина іноземної допомоги прийде у вигляді грантів, боргове навантаження України вдасться зменшити. Адже нинішня редакція проєкту бюджету із опорою на запозичення передбачає збільшення рівня держборгу до ВВП до 100% на кінець 2023 року.

"Це дуже високий показник, якого ще не було в історії сучасної України. Його досягнення на тривалий період зробить Україну залежною від офіційних зовнішніх позик і значно ускладнить комерційні залучення капіталу", — підсумовують експерти KSE Institute. Втім, до закінчення воєнних дій комерційні позики українським компаніям "не світять", а нещодавно НБУ рекомендував постановою №197 усім компаніям-юрособам, які мають борги за кордоном, реструктуризувати їх, знизивши тим самим тиск на валютний ринок.