Генератор на допомогу. Як магазини та ресторани рятуються від регулярних відключень електроенергії

Коли в одному київському кварталі після чергового обстрілу української енергетичної інфраструктури надовго відключили світло, на перший погляд могло здатися, що життя на похмурих вулицях завмерло. Однак після наближення до темних вітрин стає зрозуміло, що близько половини підприємців продовжує працювати навіть із відключеною електроенергією.

Коли оповите пітьмою місто ніби засинає, прокидаються генератори. Вони дзижчать усюди, наче розлючені джмелі. Завдяки одному з них у темному відділенні "Нової пошти" працюють комп'ютери, і клієнти отримують та надсилають посилки. Інший генератор підтримує на плаву обмін валют. А ще один — великий та гучний — живить заклад громадського харчування. Але дорогоцінну енергію там на освітлення не витрачають — на столиках стоять великі та яскраві свічки у скляних колбах.

Тим часом сусідня аптека, очевидно, обходиться зарядними станціями — адже генератора там не видно, а клієнтів продовжують обслуговувати у напівтемряві.

Кожному по краплі. Як розподіляється електроенергія між підприємствами та громадянами

У компанії Yasno, яка виступає постачальником електроенергії для населення та бізнесу в кількох регіонах, Фокусу повідомили, що через пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури в низці областей, зокрема у Києві та Київській області, сформувався дефіцит енергопотужності. У такій ситуації, щоб збалансувати енергосистему та запобігти масштабним відключенням, НЕК "Укренерго" дає розпорядження операторам системи розподілу проводити відключення електроенергії (стабілізаційні та екстрені) як у побутових споживачів, так і у підприємств.

Стабілізаційні відключення відбуваються за графіком. Але якщо від "Укренерго" надходить розпорядження знизити споживання ще більше, ніж потужність, закладена у графіки стабілізаційних відключень, то застосовуються екстрені відключення, тривалість яких залежить від часу, необхідного для стабілізації ситуації.

Як пояснили Фокусу в компанії Yasno, під стабілізаційні та екстрені відключення не потрапляють лише підприємства, що належать до категорії критичних об'єктів інфраструктури. Їхній список визначають органи місцевої влади.

"Великі промислові підприємства та виробництва повинні зменшувати споживання електроенергії, але дещо в іншому форматі. Вони отримують повідомлення від операторів систем розподілу, на яку потужність слід зменшити споживання, і повинні враховувати це у своїй роботі, — продовжують у Yasno. — А всі інші представники бізнесу відключаються за тим самим принципом, що й житлові будинки. Тобто, якщо у житловому комплексі вимикають світло, то його не буде і, скажімо, у супермаркеті, перукарні чи ветклініці, розташованих у приміщеннях на першому поверсі.

Чорна смуга. Чим ризикує бізнес, коли часто немає електропостачання

Перебої з електроенергією створюють для бізнесу, який і так страждає від проблем, пов'язаних з війною, додаткові складності. Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, називає такі три групи ризиків:

• знищення частини товару, матеріалів для виробництва
• втрата доходу через зменшення виробництва
• збільшення витрат на виробництво за рахунок придбання генераторів, виплати зарплат при позапланових відключеннях

"Перераховані ризики для бізнесу, що продовжує працювати, призводять до збільшення собівартості. А це — втрата конкурентоспроможності в порівнянні з виробленими в інших країнах товарами", — підсумовує Продан.

Зі свого боку, Ганна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), перераховує такі проблеми, пов'язані з відключенням електроенергії, які суттєво ускладнюють роботу бізнесу та ведуть до прямих та відкладених витрат:

• простій
• зупинка виробництва
• розрив ланцюжків поставок
• затримка відправок та відвантажень
• скорочення кількості замовлень
• втрата клієнтів

Названі проблеми можуть збільшити негативний вплив війни на показники бізнесу. А втрати і так були чималими. Згідно з опитуванням членських компаній ЄБА, яке асоціація провела у жовтні, після першого масованого обстрілу, учасники оцінили втрати свого бізнесу за весь період війни ось так:

• до $1 млн: 40% компаній
• у діапазоні $1 — 10 млн: 35%

Однак ці дані не є остаточними.

"Думаю, що до кінця року ми матимемо зрозумілішу картину впливу обстрілів та пов'язаних з ними відключень електроенергії, але вже зрозуміло, що витрати на адаптацію до роботи в умовах перебоїв з електропостачанням будуть суттєвими, як і масштаби нереалізованої вигоди", — коментує Ганна Дерев'янко.

Особливо чутливими до відключень світла виявилися продуктові магазини, які раніше важко підлаштувалися до роботи в умовах повномасштабного вторгнення.

"З перших днів війни торгові мережі продуктового ритейлу взяли на себе функцію забезпечення населення продуктами харчування, попри значні збитки, — коментують ситуацію в Асоціації ритейлерів України. — Зараз на їхню роботу та можливість доступу споживачів до необхідних продуктів харчування безпосередньо впливають відключення електроенергії, через які за останній місяць діяльність ритейлу була значно дестабілізована, і компанії зазнали суттєвих збитків". Страждають усі. Адже поки в знеструмленому магазині псуються продукти та простоює персонал, громадяни просто залишаються без вечері чи товарів першої необхідності.

Згідно з інформацією, зібраною Асоціацією ритейлерів України серед учасників ринку продуктового ритейлу, віялові відключення в деяких регіонах призвели до простою магазинів протягом до 50% робочого часу, що спричинило суттєве падіння товарообігу. В асоціації наводять приклад прецедент падіння середньоденного обороту по мережі до 30%.

Лайфхакі темних часів. Як зберегти бізнес в умовах вимкнення електроенергії

Як зазначають у компанії Yasno, через постійні обстріли зруйновано важливі інфраструктурні об'єкти, які призвели до розбалансування системи, і енергетики 24/7 роблять все можливе для стабілізації ситуації. Але щоб пережити ці непрості часи, і громадян, і бізнес закликають використовувати електроенергію свідомо та помірно.

Учасники Асоціації ритейлерів України вже максимально сприяють зниженню споживання електроенергії у своїх магазинах, а саме:

• відключають вивіски, сітілайти, лайтбокси
• істотно обмежують освітлення магазинів усередині
• вимикають холодильники з напоями
• обмежують споживання електроенергії у службових та підсобних приміщеннях

Звичайно ж, бізнес намагається знайти можливість для продовження роботи навіть за відсутності електроенергії. І з цією метою, за інформацією Ганни Дерев'янко, для компаній стають доцільними такі кроки:

• підготовка резервного обладнання та запасів сировини, палива та матеріалів
• пристрій автономного опалення та електропостачання
• організація резервних каналів зв'язку
• консервація частини або всього обладнання та приміщень
• скорочення запасів продукції
• винесення необхідної для роботи інфраструктури за кордон

Зокрема, частина українських банків на виклики часу відповіла розміщенням своїх критично важливих IT-сервісів у хмарній інфраструктурі в західних країнах, що забезпечує стійку роботу онлайн-банкінгу та мобільних програм навіть в умовах відсутності електроенергії.

Більшість магазинів та АЗС вже обладнана генераторами та безперебійниками чи зарядними станціями, що дозволяє їм продовжувати роботу в періоди відключень. Хоча це й чималі витрати. Наприклад, щоб придбати генератор потужністю 10-11 кВт, доведеться витратити приблизно 220-280 тис. грн. А, крім самого обладнання, потрібні регулярні витрати на паливо. Однак за нинішніх умов інакше бізнес просто не виживе. "У нашому селищі в центрі є кав'ярня, невелика та затишна, там кава, чай, солодощі, і вона працює на генераторі при відключеннях. Людям подобається ходити на чай-каву, коли немає світла, до кав'ярні, так що без клієнтів вони точно не залишаться", — розповів Фокусу мешканець передмістя Києва Руслан.

Однак далеко не всі компанії мають можливість вкладати чималі кошти, щоб убезпечити себе від вимкнення електроенергії. В Асоціації ритейлерів України з посиланням на інформацію від деяких мереж, розповіли Фокусу, що додатковими приладами подачі електроенергії забезпечено лише від 3% до 20% магазинів у межах мережі, на що довелося витратити до 100 млн грн за кожною з них.

В асоціації також додають, що забезпечення роботи магазинів завдяки генераторам призводить до зростання витрат на електроенергію в 3-4 рази. В умовах вкрай обмежених фінансових можливостей бізнесу все це може призвести до тимчасового закриття магазинів і скорочення персоналу.

Український ІТ-бізнес, який доказав свою життєстійкість та ефективність в умовах війни, також змушений пристосовуватись до нової реальності.

"Відповідно до нашого опитування, переважна більшість ІТ-компаній Харківського ІТ Кластера виробила внутрішні політики та вказівки, які допомагають підтримати робочий стан навіть у сучасних жорстких умовах, — розповіла Фокусу Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського IT Кластера. — Майже всі ІТ-компанії ввели гнучкий графік роботи. Майже половина вже має резервні потужності у вигляді генераторів та Starlink, і щодня їх кількість зростає. У разі блекауту третина з компаній створила хаби для своїх фахівців, які працюватимуть у критичних ситуаціях”.

Співрозмовниця Фокусу додає, що в Kharkiv IT Cluster створили базу обміну інформацією про потреби у робочих просторах, можливості альтернативного енергопостачання та резервного зв'язку, де учасники діляться своїми ресурсами. Безумовно, така підготовка до блекаутів, за словами Шаповал, потребує значних витрат коштів, що повністю бере на себе ІТ-бізнес, сфокусований на збереженні робочих місць та донатах на допомогу населенню та ЗСУ.

В Асоціації "IT Ukraine" Фокусу також розповіли, що ІТ-компанії наразі оновили плани безперервності бізнесу, які передбачають кілька варіантів реагування на ризики у разі відсутності інтернету, зв'язку, енергопостачання. Більшість компаній адаптує власну інфраструктуру до реалій воєнного часу у такий спосіб:

• ключові системи, заведені в "хмару"
• диверсифікована мережа інтернет-провайдерів та Starlink
• приміщення обладнані генераторами
• офіси оснащені для безперервної роботи та проживання команд
• практикується шеринг офісів
• триває диверсифікація офісів в Україні та за кордоном за принципом розподілених команд та гібридного формату роботи
• оплачується релокація спеціалістів
• діють різні внутрішні канали інформування для працівників
• для працівників закуповуються пауербанки та інші пристрої

Є пропозиції. Чи може держава допомогти бізнесу пережити блекаути

Як зазначає Ганна Дерев'янко, бізнес із розумінням ставиться до ситуації, що складається з енергопостачанням. Однак співрозмовниця Фокусу наголошує, що від держави бізнес насамперед вимагає регулярної та чіткої комунікації, щоб мати можливість планувати свою роботу, наскільки це можливо, і намагатися мінімізувати втрати.

Асоціація ритейлерів України звертається до держорганів із пропозиціями, які могли б покращити роботу операторів ринку в умовах відключень електроенергії. Суть пропозицій полягає в цьому:

• включити продуктовий ритейл до списку об'єктів, які не підлягають відключенню від електроенергії
• розглянути можливість фінансової підтримки забезпечення генераторами суб'єктів, які залучені до підтримки продовольчої безпеки країни
• скасувати дію Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 щодо граничної роздрібної надбавки та Постанова КМУ № 160 від 26.02.2022 (про розрахунки з постачальниками соціально значущих товарів не пізніше десятиденного строку)
• надати можливість зберігання палива без ліцензії для забезпечення роботи генераторів

Втім, надії, що на рівні уряду для продуктовиків запровадять преференції, дуже мало — вся країна сьогодні страждає від багатогодинних відключень, і якщо робити вибір між забезпеченням електроенергією, наприклад, водоканалів та хлібозаводів та продуктовими магазинами, вибір буде цілком очевидним.