Відіграти назад: чи можна через війну не платити розстрочку чи забрати гроші в забудовника

Під час війни платоспроможність багатьох інвесторів у житлову нерухомість погіршилася тоді, коли розстрочки залишилися невиплаченими. Водночас житлове будівництво ведеться повільними темпами або призупинено на невизначений термін, про що пише Фокус у своєму новому огляді "Гроші зараз, квартира — потім. Чи можуть покупці житла повернути гроші за довгобуд".

Як зазначає Володимир Семенцов, співзасновник і керуючий партнер компанії INSPI Development, ризики для забудовників та інвесторів в Україні зараз найвищі за останні 15 років.

За інформацією Семенцова, через війну в Україні на межі банкрутства перебувають приблизно дві третини девелоперських компаній, тоді як близько 30% інвесторів, які купили житло за допомогою розстрочки й іпотеки, не в змозі погасити накопичену заборгованість.

Іван Топор, старший юрист ЮКК "Де-юре", у ситуації, що склалася, пропонує інвесторам у житло на первинному ринку такий алгоритм захисту своїх прав:

• направити забудовнику запит про причини зупинення будівництва та можливі терміни його відновлення;
• якщо забудовник виправдовується воєнними діями, попросити належним чином оформлену довідку про наявність форс-мажору щодо цього конкретного забудовника;
• коли забудовник не дає виразних пояснень або уникає контакту, звернутися до юриста й вибудувати разом із ним стратегію захисту інтересів;
• інвестор, який виплачує розстрочку, може звернутися до забудовника з пропозицією укласти додаткову угоду до договору інвестування, де буде обумовлено припинення виплат на період простою будівництва;
• інвестор, який сплатив 100% вартості житла та не хоче чекати, може звернутися до суду;
• у разі звернення до суду в межах судового розгляду можна вимагати документи або пояснення, які дадуть розуміння ризиків незавершення будівництва та банкрутства забудовника.

За словами Володимира Семенцова, під час війни не сформувалися єдині механізми вирішення спірних питань між забудовником та інвестором — усе вирішується в ручному режимі, а конкретні рішення ухвалюються без особливого розголосу.

Співрозмовник Фокусу називає такі можливі шляхи вирішення проблемних питань між інвестором і забудовником:

• підписання додаткової угоди, де буде зазначено перенесені терміни будівництва та закріплено ціну, якщо інвестор скористався розстрочкою;
• розірвання договору та повернення вкладених коштів інвестору;
• надання забудовником додаткових знижок;
• обмін квартири в будинку, що перебуває на початковій стадії будівництва, на рівноцінне житло в майже готовому об'єкті;
• звернення до суду.

Водночас Семенцов вважає розірвання договору та повернення вкладених коштів невигідним кроком насамперед для інвестора. Адже через інфляцію та девальвацію гривні він втратить до половини вкладеної суми в доларовому еквіваленті.

У перспективі кількох років після української перемоги та стабілізації ринку житла за виручені гроші аналогічний об'єкт нерухомості купити вже навряд чи вдасться. Тому інвестори, які вірять в оптимістичний сценарій, воліють запастися терпінням і чекати на закінчення будівництва.

"Наші плани не змінилися. Купували квартиру в забудовника за вигідною ціною — сьогодні вона значно вища. Будівництво затримується на рік. Але ми чекаємо", — розповіла Фокусу інвесторка квартири в Києві.

Також Фокус з'ясовував, чи забудовники можуть під час війни посилатися на форс-мажор, щоб не виконувати зобов'язання перед інвесторами. Раніше Фокус аналізував, чи можливий в Україні комунальний армагедон на тлі зимових морозів і російського енергетичного тероризму.