Розділи
Матеріали

Гроші дорожчають. Кому вигідні нові правила для банків і чому ставки за депозитами зростуть

Наталія Богута
Фото: Pexels | Ставки за депозитами у гривні на 6 місяців у великих банках можуть збільшитись до рівня 12-16% річних

Національний банк підвищив вимоги до резервів банків, і тепер не обійтися без наслідків як для клієнтів, так і для банків. Ставки по термінових вкладах фізосіб зростатимуть, а от гривні та валюти на поточних рахунках банкам доведеться позбутися. Водночас нові норми мотивують банки фінансувати дефіцит держбюджету через купівлю бенчмарк-ОВДП.

Складні часи потребують нових рішень. Ймовірно, так міркувало правління НБУ, ухвалюючи чергове рішення щодо посилення вимог до обов'язкових резервів банків.

За даними Нацбанку, з 11 лютого на 5 в. п. (з 5% до 10% – у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті) збільшуються нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних та фізичних осіб.

Потім у березні відбудеться ще одне підвищення нормативів – з 11 березня буде підвищено на 10 в. п. нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами "на вимогу" та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як у гривні, так і в іноземних валютах.

"Національний банк очікує, що ці заходи сприятимуть зниженню профіциту ліквідності у банківській системі. Це, зі свого боку, спонукає банки до більш активної конкуренції за термінові кошти вкладників і, відповідно, сприятиме підвищенню ставок по гривневих активах та зростанню частки строкових депозитів", — йдеться у повідомленні НБУ.

Фокус з'ясував, що означають нові норми резервування для банків та клієнтів, і чому ставки за терміновими вкладами можуть підрости, а банкам важливо позбавлятися надмірних обсягів грошей клієнтів на поточних рахунках.

Негативна прибутковість. Чому банкам наказали позбавлятися грошей на поточних рахунках

На думку Нацбанку, в банках України вже накопичено дуже багато грошей, що негативно впливає на валютний ринок, а також сприяє розкручуванню маховика інфляції. Щоб скоротити вплив грошей у банківській системі на курс та зростання цін, було прийнято рішення посилити вимоги до резервів банків.

З одного боку, це може змусити банки активніше залучати кошти на термінові вклади, тобто мотивуватиме банки підвищувати ставки за терміновими депозитами, тоді як умови за поточними рахунками (рахунками "на вимогу") можуть змінюватися не на краще для сторони клієнта. Щобільше, банки можуть і посилюватимуть умови щодо обслуговування поточних рахунків — комісії за обслуговування карткових поточних рахунків зростуть, можуть змінюватися й умови зняття коштів з поточних рахунків.

"НБУ хоче пов'язати надмірну ліквідність банківської системи, зокрема для зменшення тиску на валютний ринок. Зміна вимог щодо резервів призведе до необхідності стимулювання залучення термінових коштів і, відповідно, їх розміщення у термінові фінансові інструменти. Загалом нововведення призведуть до збільшення резервування банками у лютому на суму близько 50 млрд грн.", — пояснив Сергій Кучерявий, директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку.

На думку аналітика стратегічного розвитку банку "Південний" Костянтина Хведчука, підвищення обов'язкових резервів за коштами "на вимогу" знижує маржу, яку банки заробляють цими коштами. Тому цілком імовірно, що банки знизять ставки, які платять за кошти "на вимогу" і намагатимуться залучати гроші на термінові вклади.

"Можна очікувати певне підвищення ставок банків як за гривневими терміновими депозитами, так і за валютними. Утім, якщо говорити про систему в цілому, то надмірна ліквідність залишатиметься і стримуватиме наближення ставок за депозитами до ставок НБУ", — каже Костянтин Хведчук.

Ставки за валютними вкладами зараз становлять 0,01-0,1% річних, і підвищувати їх банкам невигідно
Фото: Flickr

Взагалі ставки в банках за продуктами з умовою отримання грошей будь-якої миті (вклади "на вимогу") сьогодні й так не надто високі. Наприклад, у ПриватБанку ставка – 2,5% річних, у Райффайзен Банку – 3,75% річних, у ОТП Банку – 3,75% річних. Це умови для гривні. Якщо розміщувати на вкладах "на вимогу" валюту, ставка швидше за все буде 0,01% річних.

Швидше за все, нові норми резервування змусять банки переглянути ці ставки – хтось зовсім прибере зі своєї лінійки продуктів внесок із можливістю вільного поповнення та зняття, а хтось скоротить прибутковість до 0,1-1% річних.

Основне питання — як банки змінюватимуть умови обслуговування карткових рахунків через нові нормативи резервування.
Фото: УНІАН

"У результаті підвищення норм резервування призведе до різкого зменшення привабливості коштів "на вимогу" для банків. Клієнтів банків, які навіть, незважаючи на величезну різницю між ставками "на вимогу" та терміновими вкладами, обирають перші", — говорить Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. За його словами, останніми тижнями на ринку обговорювалися різні варіанти реакції на нові нормативи – навіть застосування негативної ставки, як варіант мотивації клієнтів перемістити кошти з поточного рахунку на терміновий депозит. Однак Іван Світек зазначає, що поки що ніхто з банків на такий крок не наважився, адже подібні рішення банкір називає "небезпечною репутаційною стратегією".

Короткі депозити, високі ставки. Що станеться на ринку вкладів уже у лютому 2023 року

Нові норми резервування однозначно призведуть до підвищення банками ставок за терміновими депозитами у гривні та в іноземній валюті. Ігор Левченко, начальник департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку, каже, що тепер підвищення ставок по гривні та валюті вимагає від банків для збереження прибутковості портфеля клієнтських вкладів зменшити рівень відсоткових ставок за поточними рахунками у національній валюті, або зменшити рівень залишків на поточних рахунках клієнтів, а також збільшити відсоткові ставки за депозитами.

"Наслідком збільшення процентних ставок за депозитами для "міграції" коштів з поточних рахунків на депозитні вклади буде збільшення збитків для банків за такими депозитами. Деякі банки можуть піти на крок щодо підвищення комісій за зберігання валютних коштів або, можливо, до практики зміни процентних ставок", — вважає Ігор Левченко.

Цілком ймовірно, що ставки за терміновими депозитами у гривні банки, внаслідок нових нормативів резервування, збільшать на 2-3,5 в.п. Тобто якщо сьогодні у великих банках ставка за депозитом на шість місяців – 7-12,5% річних, то вже наприкінці лютого ставки можуть бути в межах 9-15% річних. У середніх та невеликих банках ставки можуть бути вищими – до 18-19% річних.

Голова НБУ Андрій Пишний вважає, що нові нормативи резервування змусять банки підвищити ставки за терміновими депозитами
Фото: УНІАН

Є ще один можливий наслідок нових нормативів для банків – це поява на ринку коротких депозитів на 7 і 14 днів. За такими вкладами ставки деяких банків можуть бути на 0,2-1,5 в. п. вище, ніж у середньострокових вкладах.

На думку Сергія Кучерявого, зростання ставок обов'язкового резервування знизить для банків привабливість клієнтських коштів на поточних рахунках, а доцільність залучення валютних коштів узагалі буде під питанням, зокрема щодо євро. Тобто існує висока ймовірність, що деякі банки прийматимуть рішення відмовитися від такого продукту як поточний рахунок в іноземній валюті (насамперед від рахунків у євро).

"Банкам стає вигідно пропонувати клієнтам термінові депозити замість поточних рахунків та коштів "на вимогу". І, в тому числі, за рахунок підвищення ставок за депозитами та оновлення лінійки продуктів – наприклад, банкам стає вигідно вводити короткі та ультракороткі депозити (7 днів, 14 днів) з автоматичною пролонгацією", — зазначив асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

На його думку, у поточних умовах – незмінність ключової ставки НБУ (25%), ставок за депозитними сертифікатами НБУ (23%) та ставок за бенчмарк-ОВДП (19,25%) — банки можуть підняти ставки за депозитами до 2,5 відсоткових пунктів у порівнянні з поточними. А якщо Мінфін знизить ставку за новими випусками бенчмарк-ОВДП, то банкам вигідно ще збільшувати ставки за депозитами – до 3-3,5% порівняно з існуючими.

Втім, експерти мають сумніви, що за допомогою посилення норм резервування Нацбанку справді вдасться вплинути на обсяг коштів на поточних рахунках у банках.

Величезні накопичені кошти на рахунках у банках – це результат зростання бюджетних виплат військовим та населенню у вигляді соцпрограм, а також підсумок невпевненості громадян, що гроші варто витрачати під час війни
Фото: Наталія Богута

"Я не думаю, що це рішення НБУ зможе радикально змінити ситуацію на ринку. Насамперед слід визнати, що зростання частки коштів на поточних рахунках у загальній структурі пасивів – це природна реакція людей на невизначеність, спричинена війною. За часів таких масштабних криз люди воліють створювати фінансову подушку безпеки, але при цьому хочуть зберігати вільний доступ до своїх коштів, тому ми й спостерігаємо цей феномен: кошти фізосіб у банківських пасивах зростають рекордними темпами навіть незважаючи на війну, при цьому частка коштів "на вимогу" минулого року зросла майже до 70% у загальному портфелі коштів фізосіб, і це при тому, що найбільші банки утримують ставки за коштами "на вимогу" на рівнях, близьких до нуля, а інфляція лише минулого року з'їла 26,6% заощаджень гривні. Тому треба констатувати, що класична цінова мотивація не працює", — пояснив Іван Світек.

Нові нормативи опосередковано зачеплять ринок кредитування. Ставки за кредитами підростуть на 1,5-3 в.п.

Євгеній Дубогриз вважає, що Нацбанку вдасться через нормативи вплинути на співвідношення частки коштів "на вимогу" до загального обсягу коштів клієнтів.

"Поточні рахунки населення зростатимуть у будь-якому випадку – за рахунок постійних виплат зарплат військовим, соціальної допомоги тощо. Отже, в абсолютних значеннях суми поточних рахунків зростатимуть. Зараз це більше 65%, якщо вдасться знизити до "довоєнних" 51-52%, це буде успішним результатом", — упевнений Євген Дубогриз.

Зростання ставок за депозитами в банках вплине на вартість кредитів, проте в умовах, коли кредитування і так йде "зі скрипом" через надмірно високі ризики (через війну, насамперед), це не вплине на ринок кредитування. У той же час, деякі банки можуть почати активніше шукати можливості для вливання вільної ліквідності у позику для бізнесу.

"Банкам необхідно буде чимось компенсувати втрату частини доходів. Відтак вони будуть зацікавлені в пошуку нових клієнтів, яким могли б бути цікаві короткі кредити на поповнення оборотного капіталу і для покриття касових розривів", — вважає Євген Дубогриз.

Допомогти держбюджету, але не друкувати гривню. Чому банкам дозволили вкладати у бенчмарк-ОВДП

Є ще один важливий наслідок нових нормативів резервування – це потенційне зростання вкладень банків у придбання бенчмарк-ОВДП, спеціальних випусків Мінфіну державних облігацій, якими банки матимуть змогу покривати частину резервів – до 50% обов'язкових резервів банки можуть формувати з використанням бенчмарк-облігацій. Фактично НБУ мотивує банки поповнювати портфелі новими обсягами держоблігацій, що означає потенційне зростання попиту на цінні папери Мінфіну, а значить, і покриття дефіциту державного бюджету за рахунок інвестицій у бенчмарк-ОВДП з боку банків.

"Підвищення вимог обов'язкового резервування поряд із впровадженням механізму бенчмарк-ОВДП, які застосовуються для покриття таких вимог, у короткостроковій перспективі підвищить попит на державні цінні папери з боку банків", — зазначили у пресслужбі Ощадбанку.

У січні Мінфін від розміщення ОВДП залучило 41,4 млрд. грн. Потенційно попит банків на бенчмарк-ОВДП перевищує 100 млрд. грн.

"У фінансовому секторі України склалася наступна ситуація: з одного боку, банки мають надмірну ліквідність (не інвестується в повному обсязі в реальний сектор економіки з багатьох об'єктивних та суб'єктивних причин), з іншого, держава потребує фінансування дефіциту бюджету. Таким чином, банки мають можливість інвестувати частину коштів в ОВДП, за якими є прибутковість, та покривати цими цінними паперами частину обов'язкових резервів НБУ ", – пояснив Фокусу Ігор Левченко.

За словами Івана Світека, покриття частини резервів бенчмарк-ОВДП – непогана ідея.

"Зрозуміло, банкіри взагалі хотіли б уникнути підвищення норм резервування, але якщо вважати цей крок неминучим, то можливість отримати відсотковий прибуток хоча б від частини зарезервованих коштів — дуже позитивна опція. У виграші й Міністерство фінансів, яке таким чином отримало додаткове джерело фінансування дефіциту бюджету. Щодо попиту на бенчмарк-ОВДП, то він суттєво перевищує пропозицію", — зазначив Іван Світек.

Те, що банки активно купуватимуть бенчмарк-ОВДП, дозволить Мінфіну фінансувати дефіцит держбюджету, зокрема дотувати Пенсійний фонд
Фото: УНІАН

Мінфін уже провів кілька аукціонів із продажу бенчмарк-ОВДП. На першому аукціоні на початку січня 2023 року відомство розмістило папери на 20 млрд. грн. за попиту банків на 45,4 млрд. грн. На наступному аукціоні 24 січня Мінфін продав банкам держоблігації на суму 11,21 млрд. грн., а 31 січня — на 11,21 млрд. грн. Втім, це лише початок, адже банкам необхідно набагато більше бенчмарк-ОВДП.

Фактично тепер банки викуповуватимуть бенчмарк-облігації, забезпечуючи стабільний приплив коштів для покриття дефіциту держбюджету, але при цьому не використовуватиметься механізм прямої емісії (друку грошей). Очікується, що банки таким чином профінансують держбюджет України на суму близько 105-110 млрд грн. — Про це на брифінгу НБУ наприкінці січня заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій: через бенчмарк-ОВДП банки профінансують держбюджет України на суму близько 105-110 млрд грн.
Фото: УНІАН

"Вважаю, фінансування держбюджету — не головна мета рішення підвищити норми резервування. Головна мета – посилювати терміновість, робити фондування банків більш стійким та передбачуваним. Але як друге завдання – так, має зрости попит банків на ОВДП. Це дозволить не "друкувати" додаткові кошти. "Повинен вирости портфель держоблігацій у банках. Можливо, портфель (бенчмарк-ОВДП у банках,Фокус ) зросте більше, ніж на 130 млрд грн.", — вважає Євген Дубогриз.