Другий воєнний рік. Звідки Україні брати гроші на пенсії та зарплати у 2023 році

Україна розпочинає новий економічний рік, і тепер веде відлік своїх потенційних економічних перемог від падіння валового внутрішнього продукту за підсумками минулого року на 30,4% (плюс-мінус 2 п. п.). Щоправда, це лише попередня оцінка, яку озвучило Міністерство економіки.

"Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків і пошкоджень, які їй завдала РФ, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності загального кордону та з території Білорусі й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще в 2014 році", — зазначила перша віце-прем'єр-міністриня — міністриня економіки України Юлія Свириденко.

Фокус дізнався, що сприятиме росту та розвитку на українському економічному фронті в 2023 році.

Перший воєнний. Чи могло падіння економіки бути ще глибшим

В уряді вважають, що 2022 рік, так чи інакше, пройдено з досить непоганими показниками, адже коли агресор лише розпочинав воєнні дії проти України, звучали оцінки щодо падіння ВВП на 40% і навіть більше. Але зрештою попередня оцінка — мінус 30,4%. В уряді вважають, що утримати стрімкий обвал економіки вдалося завдяки роботі ЗСУ із захисту енергетичної інфраструктури.

"Коли Росія розпочала терористичні обстріли нашої критичної інфраструктури, то були значні побоювання, що економіка може впасти на 35-40%. Цього не вийшло. Силам ППО вдалося збити більшість російських ракет. Енергетики змогли утримати нашу енергосистему єдиною. Уряд, зі свого боку, вів роботу з партнерами щодо отримання партій генераторів, трансформаторів та іншого обладнання, необхідного для ремонтів мереж", — зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Економісти кажуть, що удари по енергетиці серйозно посилили кризові явища в економіці України, яка так і постраждала внаслідок війни.

"Український ВВП поступово відновлювався протягом травня-вересня, поки масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі не зупинили цієї тенденції. Протягом березня і квітня — найгірших місяців для української економіки — ВВП скоротився на 45-50%. У наступні місяці цей показник покращився до -30% завдяки відступу російської армії з північних областей і поліпшенню ситуації безпеки. Багато внутрішньо переміщених людей повернулися додому, що дозволило бізнесу відновити робочу силу. Кредитування залишалося доступним для малого та середнього бізнесу завдяки урядовим програмам. Це стало дуже важливим для безперервної роботи сільського господарства та пов'язаних секторів", — зазначив Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків, назвав чотири головні чинники впливу на економіку в 2022 році:

1. Фізичне знищення підприємств та їх основних засобів країною-агресором.
2. Встановлення контролю агресора на території України.
3. Блокування переважної частини українського експорту через морські порти.
4. Порушення логістики внаслідок війни та розірвання ринкових міжгалузевих зв'язків..

"Пункти 1-3 перебувають під впливом успіху ЗСУ, але пункти 3-4 можуть бути пом'якшені або виправлені економічною владою, чого поки не зроблено. Тому й маємо зниження ВВП на третину, я не подавав би це як успіх, а як констатацію факту, абсолютно точно економічна влада не все зробила, що могла, у 2022 році, щоб скоротити цей розрив", — зазначив Віталій Шапран.

Отримали трильйон. Яку роль відіграли країни-партнери у підтримці економіки

Українську економіку в 2022 році рятували дії Збройних Сил України — це безперечний факт. Іншим найважливішим фактором підтримки України стали країни-донори, які протягом 2022 року виділили Україні допомогу (кредити та гранти) на суму понад 1 трлн гривень. За даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, 410 млрд грн надали США, 390 млрд грн — країни Євросоюзу, 88 млрд грн — МВФ, 60 млрд грн — Канада.

"Міжнародна підтримка значною мірою стабілізувала не лише лінію фронту, а й фінансовий сектор. Сюди б я додав не лише донорство країн ЄС і США, а й рішення банківських груп США та ЄС не вивозити капітал з України та підтримувати, за можливості, свої кредитні портфелі. Більшість із них продовжують працювати з Україною у форматі торговельного фінансування, яке підтримує як відновлення виробництва в Україні, так і експорт української продукції в ЄС", — зазначив Віталій Шапран.

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук упевнений — без вливання мільярдів із боку міжнародних партнерів падіння ВВП було б значно більшим, ніж 30,4%. "Яким могло бути падіння ВВП без міжнародної фінансової підтримки — навіть складно оцінити. Вважайте, що валютних резервів у нас уже не було б (із березня НБУ продав $25,6 млрд, а резерви були станом на кінець лютого на рівні $27,6 млрд). Відсутність валютних резервів — це галопуюча інфляція та девальвація з усіма наслідками. Підприємницька діяльність у таких умовах була б неможлива, неможливо планувати, проводити оцінку ціни товару тощо. Усі б просто займалися виведенням своїх активів, без західної підтримки економіки як такої вже не було б", — вважає Дмитро Боярчук.

Новий складний рік. Як Україна справлятиметься з викликами у 2023 році

Незважаючи на всі складнощі, які дісталися економіці разом із російською агресією, є низка позитивних чинників, які впливатимуть на ріст ВВП України у 2023 році. Зокрема, йдеться про роботу енергосистеми, яка навіть в умовах масованих атак досить швидко відновлюється завдяки зусиллям енергетиків і підтримці країн-партнерів. "Енергосистема України працює стабільно, ремонти продовжуються, аварійних відключень зараз майже немає. У підземних газових сховищах 11,7 млрд кубів газу. На складах 1,2 млн тонн вугілля. Є гроші та допомога партнерів, щоб додатково закупити необхідні ресурси", — зазначив нещодавно прем'єр Денис Шмигаль.

Утім, не все так гладко — той самий видобуток природного газу, вкрай важливий для країни сектор, у 2023 році навряд чи покаже хоч якийсь мінімальний розвиток. "Позитивного нічого для видобутку газу не принесе 2023 рік, ми перебуваємо у війні, і, мабуть, війна триватиме не один місяць 2023-го, а потім певний час — 1–2 роки — необхідно для стабілізації галузі, а потім лише можливе надходження інвестицій у видобуток природного газу в Україні", — зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Позитивним є той факт, що багато українських виробників уже адаптувалися до воєнних умов — і йдеться не лише про резервне енергоживлення бізнесу, а й про способи доставлення товарів по Україні та за кордон. "Економіка значно виграла від відновлення логістики, адже "Укрзалізниця" доклала зусиль для збільшення пропускного потенціалу", — вважає Віталій Ваврищук.

Щодо розвитку ключових секторів економіки, то опитані Фокусом експерти називають кілька галузей, які можуть у 2023 році показати зростання. "Агро, будівництво, металургія (у разі її відновлення) — ситуація для цих секторів на міжнародних ринках буде дуже сприятливою", — каже Віталій Шапран.

На думку Дмитра Боярчука, практично на всі сфери економіки України у 2023 році чекає дуже складний час боротьби за виживання.

"Ключовий сектор економіки — агросектор — падатиме у 2023 році стрімкіше, ніж цьогоріч, тому загалом економіка залишатиметься у складному стані. Які галузі будуть основними? Сільське господарство, харчова промисловість, легка промисловість і певні сектори послуг, як ІТ. Загалом, основне джерело попиту створюється саме іноземною підтримкою, гроші сюди заходять, це зарплати військових, це податки з тих зарплат, це продаж завдяки цим витратам. В решті економіки все досить сумно", — пояснив Дмитро Боярчук.

Експерт упевнений: обсяг фінансової допомоги з-за кордону — мало не основний фактор, на чому триматиметься економіка України. Ці гроші дозволяють не лише планувати державі різні пільгові програми кредитування для бізнесу, а також проєкти з відновлення інфраструктури країни, а й спрямовувати їх на виплати зарплат бюджетників, на соціальні платежі безробітним, багатодітним, нужденним, переселенцям, а також покривати дефіцит Пенсійного фонду, тобто своєчасно виплачувати пенсії.

А загалом прогноз на 2023 рік — невелике відновлення економіки України після глибокого падіння у 2022 році.

"Ми не очікуємо помітного економічного відновлення у 2023 році через слабкий внутрішній попит і все ще значні обмеження експортної логістики. Ми зберігаємо наш прогноз росту реального ВВП в наступному році на рівні 4%. Наш прогноз на наступний рік базується на припущеннях поступового зниження інтенсивності бойових дій, покращення ситуації безпеки та часткового повернення біженців. Водночас, ми не передбачаємо отримання Україною репарацій та поновлення прямих іноземних інвестицій", — пояснив Віталій Ваврищук.