Гроші у пітьмі. Наскільки стійкі банки та чи готові вони зберегти гроші клієнтів

Воєнний стан, обстріл міст і сіл, регулярні повітряні тривоги та відсутність стабільного енергопостачання — ось мінімум факторів, які впливають як на життя громадян України, що воює з агресором, так і на українські банки. Утім, незважаючи на складну економічну ситуацію, в банках точно все не так уже й погано. Адже за весь час із початку вторгнення РФ в Україну з ринку були виведені лише два банки з портфелем вкладів фізосіб понад мільярд гривень. Це харківський Мегабанк, де портфель коштів фізосіб на момент виведення з ринку складав 4,28 млрд грн. І запорізький банк "Січ", де на момент зарахування до неплатоспроможних обсяг коштів клієнтів становив 3,07 млрд грн, з яких кошти громадян — 1,24 млрд грн. Майже всі клієнти виведених банків уже отримали компенсацію в межах виплат через Фонд гарантування вкладів фізосіб.

"Банки підійшли до кризи зі значним запасом ліквідності та капіталу, операційно стійкими й ефективними, мали плани дій на випадок несприятливих подій. Довіра вкладників збереглася: обсяги коштів на рахунках населення та бізнесу зросли у перші тижні після початку війни. Але зараз це зростання зупинилося. Незважаючи на те, що ліквідність не викликає занепокоєння, ризик ліквідності все ще може реалізуватися під час війни, тож ігнорувати його не можна", — зазначив у коментарі Фокусу заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.

Прибуткові та не дуже. Як банки заробляють під час війни та в чому головні ризики

Перші три квартали 2022 року для банків пройшли складно, проте досить успішно, кажуть опитані Фокусом експерти.

"Тільки 8 банків із 67-ми є операційно збитковими, решта мають операційний прибуток, тобто можуть фінансувати свої витрати за рахунок доходів від цінних паперів, кредитів, комісій і торгівлі валютою та цінними паперами", — зазначив асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

ТОП 10 прибуткових банків України*

*на 1.10.2022

Джерело: НБУ

Головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій каже, що банки отримали очікувано додаткові збитки внаслідок війни, які не пов'язані з актуалізацією кредитних та операційних ризиків. Однією з причин збитків банків за підсумками трьох кварталів стали суттєві суми відрахувань до резервів, які банки формують під очікувані проблемні кредити.

"Усього за дев'ять місяців відрахування до резервів склали 99 млрд грн, 94% було сформовано після початку війни. Водночас, показники операційної діяльності — досить позитивні. Відсоткові доходи зафіксували історичний максимум — 20,2 млрд грн — та зросли у річному вимірі на 40%. Це призвело й до рекордного показника чистого відсоткового доходу — 13,9 млрд грн, який у річному вимірі зріс на 35%", — пояснив Сергій Колодій.

ТОП 10 збиткових банків України*

*на 1.10.2022

Джерело: НБУ

Євген Дубогриз каже, що в банківському секторі сьогодні — рекордна ліквідність. Для клієнтів банків це — чудова новина, оскільки саме рівень ліквідності банку говорить про те, наскільки здатні фінустанови виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, тобто виплачувати клієнтам кошти з рахунків строкових і безстрокових вкладів.

І все ж говорити про те, що в банків — все чудово, було б необережно. Для банків і зараз є низка певних ризиків. Євген Дубогриз наголошує: головний ризик — це втрата відсоткових доходів від кредитів тим позичальникам, чий бізнес постраждав від війни та чиї доходи значно впали.

"Цей ризик уже реалізований. Але більшість банків змогли компенсувати це падіння за рахунок збільшення доходів від вкладень у цінні папери. Насамперед, у депозитні сертифікати НБУ, де прибутковість різко зросла, щойно Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%. Зараз це суттєве джерело доходів банківської системи — приблизно 25% відсоткових доходів і понад 35% чистого відсоткового доходу припадає саме на доходи від депосертифікатів НБУ", — зазначає Євген Дубогриз. Фактично, замість заробітку на кредитуванні в 2022 році банки зосередилися на отриманні доходу від вкладень у депозитні сертифікати Нацбанку.

Загалом у банках зазначають досить складні три квартали воєнного 2022 року (і, ймовірно, таким же складним стане і четвертий).

"Головною небезпекою були ризики відтоку пасивів. Але, на щастя, ризик не виправдався. Другим шоком для банків стало погіршення платіжної дисципліни позичальників. Додало труднощів і червневе рішення НБУ підвищити облікову ставку до 25% — це призвело до необхідності як мінімум переглянути поточні плани для більшості банків. Крім того, з початку року банківській системі довелося вирішити чимало операційних проблем: від переміщення готівки до жорсткої оптимізації витрат, забезпечення стабільної роботи в умовах дефіциту кадрів через від'їзд співробітників за кордон. Найбільша складність була в тому, що всі питання потрібно було вирішувати миттєво і негайно", — зазначає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку.

Гроші є — кредитів немає. Чому банки слабо видають кредити та які перспективи

Отже, на цьому етапі в банків — високий рівень ліквідності. Проте є проблема: отримані як депозити кошти банкам нікуди вкладати — більшість кредитних програм зупинено, і навіть ті клієнти, які раніше отримували регулярні овердрафти та кредити на поповнення капіталу, зараз не отримують фінансування. Причина — нестабільна ситуація в економіці, не надто багато компаній-клієнтів вселяють впевненість банкам у тому, що зможуть погасити кредитну заборгованість.

"У четвертому кварталі банки очікують обмежене відновлення попиту на кредити бізнесу. Третій квартал поспіль респонденти проведеного НБУ опитування банків зазначають значне посилення кредитних стандартів для клієнтів. На це вплинули погіршення загальної економічної активності, негативні курсові й інфляційні очікування. Рівень схвалення заявок на кредити бізнесу знизився", — каже Максим Цимбал.

За словами Івана Світека, і попит, і готовність банків видавати кредити суттєво знизилися.

"Зараз щось прогнозувати неможливо. Наприклад, обстріли енергетичної інфраструктури, які Росія розпочала 10 жовтня, призвели до серйозного погіршення економічної ситуації в Україні. Це об'єктивна ситуація: багато бізнесів не можуть працювати за відсутності електрики. Це безпосередньо впливає на фінансовий результат і платоспроможність", — зазначив Іван Світек.

Негативним результатом падіння платоспроможності бізнес-клієнтів банків стало зростання портфелів проблемних кредитів у банках (NPL). За словами Максима Цимбала, погіршення якості кредитних портфелів — наслідок глибокої економічної кризи.

"Банки з червня 2022 року розпочали поступове визнання NPL. Загалом за системою NPL виріс на 26,7% на початок війни і станом на 01.10.2022 становить 33,6%", — каже Максим Цимбал.

"NPL ростуть і ростимуть далі. Обсяги неробочих кредитів із початку року збільшилися на 54 млрд грн або на 16%. Банки дуже неохоче визнають кредити неробочими, хоча часто самі зізнаються, що не знають реального фінансового стану та перспектив роботи багатьох своїх позичальників — за регуляціями НБУ, кредити таким позичальникам мають вважатися як NPL. Але банки, за рідкісним винятком, формально ставляться до виконання вимог щодо оцінки кредитних ризиків і роботи з проблемними активами, бажаючи "тягнути до останнього" з визнанням збитків", — зазначає Євген Дубогриз.

Щодо перспектив кредитування банками бізнесу, то зараз клієнти банків (юрособи) можуть розраховувати лише на державні кредитні програми. Йдеться, звісно, про програму "5-7-9%". Євген Дубогриз нагадав: за рахунок цієї програми вдалося навесні профінансувати посівну та забезпечити врожай. "Крім кредитування держпідприємств і кредитів за держпрограмами, як "5-7-9%", — короткострокові перспективи песимістичні. Зберігається висока невизначеність з приводу розвитку економіки. Атаки РФ на енергетику лише збільшують цю невизначеність, важко оцінити ризики та наслідки, і кредитуванню це не сприяє. Кредитування може бути там, де є гарантії повернення виданих коштів — тобто там, де діють державні програми", — пояснив Євген Дубогриз.

Відключення світла та банкінг. Як блекаут впливає на банки, і чи будуть нові банкрути

Для банків відключення електроенергії дедалі частіше призводять до неможливості обслуговування клієнтів у відділеннях мережі.

"Приїхала в центр міста у відділення за довідкою з мокрою печаткою, потрапила на тривогу та відключення світла одночасно. Дві години прочекала, зрештою постукала, прокричала через двері — "Що з довідкою?". Попросили повернутися через пів години. Світла в них не було, але довідку надрукували та віддали", — розповіла клієнтка одного з великих банків Валентина Розенко.

Якщо з видаванням довідки банки ще можуть впоратися, то за умови відсутності електроенергії тривалий час більшість відділень не будуть обслуговувати клієнтів — випускати нові картки, приймати гроші для погашення кредитів, зараховувати кошти на рахунки. Не зможуть працювати без електроживлення і банкомати. Найкраща ситуація в онлайн-банкінгу, оскільки більшість банків свої сервери обладнали системами резервного живлення, а в багатьох банків дані знаходяться у хмарі.

У Нацбанку 24 листопада повідомили: банківська система, незважаючи на війну, працює в безперервному режимі, забезпечує платежі та розрахунки, надає грошові послуги бізнесу та громадянам.

"Банки ефективно застосовують заздалегідь розроблені плани безперервної діяльності та регулярно оновлюють їх, враховуючи результати моделювання різних сценаріїв реалізації операційного ризику. Національний банк перебуває у постійному діалозі з банками, проводить оцінку поточної ситуації щодо наявних і потенційних ризиків, щоб своєчасно реагувати необхідними інструментами", — пояснили в Нацбанку.

В НБУ кажуть, що для безперервної діяльності банків в умовах перебоїв з електропостачанням важливі такі фактори:

• резервування потужностей центрів обробки даних (ЦОД), які забезпечують функціонування банківських систем і клієнтських програм;
• наявність резервних каналів зв'язку;
• забезпечення інкасації відділень банків і торгових підприємств в умовах зростання попиту на готівку.

В НБУ наголосили: через руйнування енергетичної інфраструктури країни внаслідок ракетних ударів ворога значно збільшилися як ризики тимчасових перебоїв в обслуговуванні клієнтів у банківських відділеннях через планові й аварійні відключення електроенергії, так і загроза повної неможливості банків працювати внаслідок тривалої відсутності електропостачання (блекауту). Тому НБУ разом із найбільшими банками впроваджують план заходів щодо забезпечення безперервності роботи банківської системи на випадок тривалої відсутності електропостачання.

"Системно важливими банками визначено перелік 760 чергових відділень, розташованих у Києві та 275 населених пунктах 22 областей, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть в умовах тривалої відсутності енергопостачання", — поінформували в Нацбанку.

На жаль, тривалий блекаут в Україні здатний негативно вплинути на банківську систему. Оскільки, крім обмеженого обслуговування клієнтів, відключення призведуть до зростання вже згаданого NPL — обсягу неробочих кредитів, оскільки бізнес-клієнти змушені в умовах відключень світла обмежувати свою діяльність (якщо не припиняти її), а отже, все частіше компанії затримуватимуть виплати за кредитами тим самим, провокуючи зростання NPL. Зі свого боку, ріст проблемної заборгованості впливатиме і на доходи банків, і на їхню потребу в капіталі.

"У зв'язку з погіршенням економіки банки мають ризики ліквідності, ризики бізнес-моделі. Або простіше — ризики, що не буде коштів для розрахунків із вкладниками. Ризики, що в майбутньому банки не зможуть заробити достатньо, щоб покрити операційні витрати", — зазначає Євген Дубогриз.

Незважаючи на достатній рівень ліквідності в системі, експерти зазначають, що на ринку є слабкі банки, які в перспективі можуть бути виведені Нацбанком із ринку (тобто визнані неплатоспроможними). За словами Євгена Дубогриза, це можуть бути банки зі слабкою операційною ефективністю.

"Ті, які мають CIR (Cost to Income Ratio, співвідношення операційних витрат до операційних доходів) за підсумками 9 місяців понад 75%. Таких аж 20 із 68-ми. Навряд чи вони всі під загрозою виведення з ринку. Але точно — з підвищеним ризиком", — зазначив Євген Дубогриз.

Тож нові банкрутства банків у 2022 році та першій половині 2023 року точно не виключені. Іван Світек вважає, що в Україні з ринку можуть вивести до 20 банків.

"Якщо ми хочемо швидко вийти на стабільний економічний розвиток після перемоги у війні, нам конче необхідно зберегти банківську систему. Цілком можливо, що зрештою з ринку підуть до 20 фінустанов, але допустити великих втрат не можна", — наголосив Іван Світек.