Розділи
Матеріали

Битва за мігрантів. Чому Україна потребуватиме заробітчан із Центральної Азії після війни

Євгенія Корольова
Фото: З відкритих джерел | Україні потрібні робочі руки для відбудови зруйнованих міст

Фокус поговорив з експертом з міжнародного працевлаштування Василем Воскобойником про те, як суспільство має готуватись до приїзду робочої сили з країн Азії після завершення війни та яким чином Україна конкуруватиме з Заходом за мігрантів.

Центр економічної стратегії (ЦЕС) 21 березня оприлюднив результати дослідження щодо перспектив повернення українців додому після завершення війни. В ЦЕС роблять припущення, що в найкращому випадку за кордоном залишиться 861 тис. наших громадян, при середньому сценарії — 1,77 млн, а при найгіршому розвитку подій — 2,67 млн. Крім цього, близько 2 млн українців насильно депортували до РФ, і не всі з них вже зможуть повернутися з різних причин.

До повномасштабного вторгнення в Україні вже був кадровий дефіцит, розповіла в коментарі Фокусу Ганна Вахітова, професорка Київської школи економіки. За її словами, надалі проблема стане ще більш відчутною.

"В нас й до війни відчувався брак фахівців, пов’язаних з будівництвом, а в період відбудови, коли потреба в таких робочих руках зросте, дефіцит відчуватиметься ще гостріше", — підкреслила вона.

Ворог продовжує знищувати українські міста. Україні знадобиться багато часу і сил на їх відновлення
Фото: Обозреватель

Думку професорки поділяє Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. В розмові з Фокусом він наголосив на тому, що після перемоги Україна має розв'язати питання з масовим залученням робочої сили.

"Скоріш за все, ми опинимось в ситуації, коли в нас будуть гроші на відбудову завдяки міжнародній допомозі, але постане питання — хто працюватиме?" — пояснює експерт.

Виїхати за кордон

Сьогодні українські чоловіки переважно не можуть виїхати за межі країни через воєнний стан, але після завершення війни такі обмеження будуть вже не актуальними. Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що якщо бойові дії закінчились би впродовж пів року після вторгнення росіян, то більш ніж половина біженців, скоріш за все, повернулась би додому. Але через те, що війна затягується, то цілком можливий варіант, при якому українські чоловіки приєднаються до дружин в інших країнах, аніж навпаки.

Українці досі продовжують виїжджати за кордон через складну ситуацію і бойові дії
Фото: Getty Images

Головна причина, через яку українці намагатимуться шукати роботу за кордоном, залишиться та ж, що була і до 2022 року — відчутна різниця в зарплаті.

"Водій-далекобійник в Україні отримує 15-25 тис. грн на місяць, а в Німеччині — 2-2,5 тис. євро на місяць. Будівельник вдома може заробити $500 (раніше до $1 тис.), а в Німеччині йому заплатять 2,5-3 тис. євро. І це, на жаль, після закінчення війни виштовхуватиме людей з України", — вважає Василь Воскобойник.

Саме тому Україні вже зараз потрібно замислюватись, хто працюватиме на будівництві, при відновленні зруйнованої інфраструктури після завершення бойових дій. Одним із самих очевидних варіантів є трудові мігранти з країн Центральної Азії.

Василь Воскобойник впевнений: Україні вже зараз треба формувати свою міграційну політику для залучення робочої сили

Мігранти з Азії: чи готова Україна?

Ще у 2021 році Фокус докладно розповідав, що Україна через демографічну кризу вже до 2050 року потребуватиме іноземної робочої сили. Повномасштабна війна лише додала додаткових факторів до загальної картинки. На той момент до нас так само їхали вихідці з Таджикистану чи Узбекистану, і українці доволі гостинно приймали заробітчан. Якісь зіткнення були скоріш виключенням, аніж правилом. Але варто розуміти, що масового припливу іноземців все ж не було. Втім, коли ми говоримо про відновлення України, то кількість трудових мігрантів може бути дійсно суттєвою, пояснює Воскобойник.

Він перераховує важливі питання, які повинні підіймати в українському експертному колі, аби підготувати підґрунтя для таких процесів:

  • Чи готові українці до хвилі трудових мігрантів з країн Центральної Азії?
  • На яких умовах повинні їхати трудові мігранти? Чи будуть іноземці їхати зі своїми родинами, або мова повинна йти тільки про робочі візи на рік-два, після яких вони повертатимуться додому?
  • Чи готові наші правоохоронні органи до хвилі мігрантів?
  • Чи можливий варіант, за яким іноземці в майбутньому набуватимуть українського громадянства?

"Цю тему вже зараз повинні обговорювати представники влади, депутати, Уряд, бізнес тощо", — впевнений Воскобойник. Тільки тоді ми будемо готові до швидкого відновлення країни в умовах дефіциту української робочої сили, наголошує експерт.

Битва за мігрантів

Поки Україна ще не почала дискусію в суспільстві щодо заохочення заробітчан, країни Заходу вже серйозно пропрацьовують це питання. Як пояснює Воскобойник, та ж Німеччина налаштована заохочувати мешканців Центральної Азії до працевлаштування.

Наприклад, ще влітку минулого року стало відомо, що німецька рекрутингова компанія HS-Personal відкриває в Узбекистані Центр з вивчення німецької мови для трудових мігрантів. Як повідомляли ЗМІ з посиланням на державні органи, компанія обіцяла місцевим мешканцям роботу в різних сферах після отримання сертифіката на знання мови рівня В1. Зокрема, рекрутери шукали водіїв фур і автобусів, медперсонал для будинків для літніх людей, персонал в ресторани, готелі та парки розваг.

Таких пропозицій згодом ставатиме лише більше. Тож трудові мігранти, що шукатимуть роботу, згодом постануть перед питанням — чи їхати до України, де зарплати суттєвіше менші, чи вивчати іноземну мову і працевлаштовуватись в Західній Європі.

Власне, саме тому Україна повинна створювати свою чітку міграційну політику, підкріплену законодавчими документами, і продумувати ті бонуси, що зможе запропонувати іноземцям.

Раніше Василь Воскобойник також розповідав Фокусу, що Німеччина зацікавлена в українських дітях, що виїхали в ЄС, через демографічну кризу в країні та проблему швидкого старіння населення. Відповідно Берлін намагатиметься зробити так, щоб українці залишались в країні.