Розділи
Матеріали

Вибори в Туреччині. Ердоган втрачає позиції через неоднозначну економічну політику

Марія Бабенко
Фото: Anadolu | На чинного президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана очікує другий тур президентських виборів

Хитка перевага у першому турі президентських виборів Реджепа Тайїпа Ердогана, який майже одноосібно контролював ситуацію в Туреччині близько 20 років, стала наслідком накопичення проблем в економіці. Експерти розповіли, що далі чекає на країну.

Чинний президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у результаті президентських виборів, які відбулися 14 травня, після опрацювання 99% бюлетенів набирає 49,39%, тоді як його головний суперник Кемаль Киличдароглу — 44,97%. Вочевидь, переможця визначить другий тур, який має відбутися 28 травня. Нагадаємо, в президентських кампаніях 2014 й 2018 років Ердоган перемагав вже у першому турі.

Результати голосування на виборах у Туреччині
Фото: Anadolu

Втрата позицій чинного президента передусім обумовлена проблемами в економіці, про що Фокус пише у своєму огляді "Рука Ердогана. Яку економіку він побудував в Туреччині й чому цей досвід вчить Україну".

Єгор Киян, аналітик з економічних питань Міжнародного Центру Перспективних Досліджень зазначив в коментарі Фокусу, що економічна політика Туреччини періоду президентства Ердогана виглядає великим економічним експериментом з відхиленням від традиційних методів та правил й змішуванням релігії, популізму та жорсткого ручного управління.

"За час правління підходи Ердогана до економічної політики зазнали радикальної зміни. В перше десятиріччя [мається на увазі період прем'єрства Ердогана з 2003 року] Туреччина успішно завершила дві програми МВФ, досягла макроекономічної стабілізації та зростання реального ВВП на 75% за 10 років, — нагадує Гліб Вишлінський, керівник Центру Економічної Стратегії (ЦЕС). — Водночас, в друге десятиліття правління Ердоган дедалі більше почав безпосередньо втручатися в економічну політику".

Вишлінський уточнює, що Ердоган був впевнений, що для зниження темпів інфляції потрібно знижувати облікову ставку центробанку, а не підвищувати її, як говорить економічна теорія й для втілення цієї ідеї на практиці він зруйнував політичну незалежність центробанку, де лише за останні два роки змінилося три голови.

Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, нагадує, що ВВП Туреччини до 2013 року зростав високими темпами саме завдяки активному залученню іноземних інвестицій. "Але, в останнє десятиріччя темпи притоку іноземних інвестицій в економіку Туреччини значно скоротилися на тлі неоднозначної політики в країні. У підсумку, намагання замінити іноземні інвестиції на дешеві кредити в турецьких лірах призвело до девальвації самої ліри та високої інфляції", — додає Чурин.

Як пояснив у коментарі Фокусу Олександр Мартиненко, голова департаменту групи ICU з корпоративного аналізу, головною ідеєю нової турецької економічної моделі Ердогана було стимулювання інвестицій за рахунок дешевих кредитів і підтримка експорту слабкою турецькою лірою, але в реальності низькі відсоткові ставки і дешева ліра спричинили надвисоку інфляцію. Тобто, утворилося порочне коло: населення і бізнес, щоб зберегти заощадження, поспішають конвертувати турецьку ліру в інші валюти й тим самим провокують її девальвацію й ще більшу інфляцію.

Уточнимо, в Туреччині за останні три роки облікову ставку поступово знизили з 19% до 8,5%. При цьому інфляція у 2022 році сягнула 64,5%, а ліра відносно долара США втратила у 2021 році майже 45%, а у 2022 році — ще 40%. Заради справедливості варто зазначити, що на цьому тлі економіка Туреччини зросла у 2021 році на 11,4%, у 2022 році на 5,6%.

"Я б не хотів такого економічного майбутнього, як у сучасній Туреччині, для України в мирний час. Але те, що відбулось в Туреччині за останні три роки, наглядно показує, що від низьких ставок, інфляції та девальвації економіка країни не вмирає, а демонструє здатність до зростання", — прокоментував парадокс ситуації Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ.

На думку опитаних Фокусом експертів, незалежно від результатів вірогідного другого туру президентських виборів економічна політика Туреччини має змінитися.

За словами Олександра Мартиненко, опозиція, яку у президентській кампанії представляє Кемаль Киличдароглу, обіцяє у випадку своєї перемоги рішучі реформи й повернення до країни міжнародного капіталу. Й за цим стоятиме значне підвищення процентних ставок. Втім, на думку співрозмовника Фокусу, економічна ситуація в Туреччині настільки критична, що й у випадку перемоги Ердогана його політичній силі теж доведеться підвищувати ставки.

Раніше Фокус аналізував, хто має перемогти на виборах в Туреччині і як це вплине на Україну.

Нагадаємо, 13 травня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган провів свої останні передвиборчі мітинги в Стамбулі, під час яких звинуватив опозицію у співпраці з президентом США Джо Байденом з метою скинути його з посади.