"Забрали телефони, за годину оформили до війська". Як протидіяти незаконним вчинкам ТЦК

Мобілізація в Україні триває, як і воєнний стан, а дії співробітників територіальних центрів комплектування час від часу сприяють появі гучних медійних історій.

"Вийшов в магазин та не повернувся, телефону при собі у нього не було. Через добу дружина дізналась, що чоловік вже на військовій службі", — таку історію кореспонденту Фокусу розповіли мешканці невеличкого містечка на Львівщині.

"Ішов по торговельному центру, підійшли люди у формі, попросили піти з ними до ТЦК, там одразу відправили на ВЛК, визнали здоровим, ввечері вже був в навчальній частині", — розповіли Фокусу про свого близького друга сорокарічного Віталія мешканці Києва.

Нещодавно Фокус також публікував історію київських музикантів – гурту Junket, двох учасників якого представники ТЦК затримали біля залізничного вокзалу Одеси, і вже ввечері музиканти були відправлені до навчальної частини. На форумах та в соціальних мережах повідомляють про цілі "операції" військкомів за участі представників поліції, метою яких є передача до військових частин якомога більшої кількості мобілізованих. "На комісії ВЛК, звичайно ж, усі здорові, все робиться дуже швидко і на наявні у людини діагнози уваги не звертає ніхто", — анонімно розповів Микола, близького родича якого мобілізували з серйозними проблемами із зором та букетом хронічних захворювань.

Залишити без зв’язку: чи мають право військкоми забирати телефони

Юристи пояснюють: законного права відібрати телефон представники ТЦК та СП не мають.

"На цей момент не існує нормативного акта, який би дозволяв співробітникам ТЦК та СП вилучення будь-яких речей осіб на вулиці, інших громадських місцях, вдома. Єдине виключення становить перевірка документів особи та поверхневий огляд її транспортного засобу на блокпостах. Слід зазначити, що навіть на блок-постах військові, поліція не мають права вилучати будь-які особисті речі, які не містять явних ознак злочину", — зауважив адвокат, юрист судової практики ЮКК "Де-Юре" Юрій Сергієнко.

"Представники ТЦК не мають права вилучати телефон у призовників. Такі права у ТЦК згідно з чинним законодавством відсутні. Якщо ви не бажаєте віддавати телефону, ви його можете не віддавати представнику ТЦК. Все залежить від вашого бажання, примусово у вас вилучити телефон не можуть", — каже у коментарі Фокусу Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Юрій Сергієнко розповідає: трапляється, що співробітники ТЦК на вулиці, або у приміщенні ТЦК пропонують особі здати телефони, і особа добровільно здає свій телефон та інші речі. "Роз’яснюємо, що це робити особа не зобов’язана та надалі буде вкрай тяжко довести, що вона діяла під примусом", — повідомив адвокат.

Проте відомі випадки, коли телефони у чоловіків відбирають співробітники поліції, щоб потім передати їх співробітникам ТЦК. Юристи впевнені: безпідставно забирати телефони не мають і поліцейські.

"Працівники поліції також безпідставно не можуть забрати у вас телефон. Суто теоретично випадки огляду вашого телефону можливі в межах Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (Порядок Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 за № 1456). Знову ж таки, є чіткі підстави попросити вас надати для огляду ваш телефон, і ви маєте надавати відповідний телефон для огляду самостійно. Просто так, без належних на те підстав ваш телефон працівники поліції також забрати не можуть", — каже Дмитро Лазебний.

А Юрій Сергієнко підкреслив: вилучення предметів у особи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді про обшук або огляд або якщо певні речі є знаряддям злочину або адміністративного правопорушення. При цьому складаються відповідно протоколи вилучення за участі понятих, особа має право на захисника та інші процесуальні права. Надалі такі предмети передаються на зберігання до приміщень у органах поліції і доля таких вилучених предметів вирішується судом.

"Таким чином, дії співробітника поліції щодо вилучення мобільного телефону та передання його співробітникам ТЦК є абсолютно неправомірними", — пояснив адвокат.

Терміново на службу: чи можна оскаржити примусове затримання представниками ТЦК та СП

Те, що співробітники ТЦК, фактично, примусово доставляють чоловіків до приміщення військкомату та на проходження ВЛК, після чого одразу ж відправляють до навчальної частини, юристи розцінюють, як порушення законів.

"Законодавством про мобілізацію формально передбачено саме такі етапи призову — виклик особи до ТЦК, уточнення її даних, проходження нею ВЛК, після чого ТЦК приймає рішення про її відправлення до певної військової частини. Але затримання особи на вулиці, примусове тримання у приміщенні ТЦК, психологічний та фізичний примус щодо проходження ВЛК є фактично обмеженням волі, такі дії містять ознаки злочину передбаченого ч. 1, 2 ст. 146 Кримінального Кодексу України "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини". У цьому випадку особа повинна вимагати спочатку припинення порушення її прав, а вже після цього почати виконувати свої обов’язки військовозобов’язаного", — впевнений Юрій Сергієнко.

За словами Дмитра Лазебного, стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, а стаття 210-1 КУпАП – за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Проте, відповідальність за вказаними статтями настає у випадку якщо, особа, яка отримала повістку, не прибула за викликом до ТЦК.

"Таким чином, будь-які дії примусового характеру з боку представників ТЦК та поліцейських щодо утримання осіб є незаконними. При врученні повістки вас не мають права насильно доправляти до ТЦК. Вам можуть запропонувати сісти в автобус та проїхати з ними, але ви маєте право відмовитись та повідомити, що прийдете добровільно у визначений час. Якщо особу намагаються забрати силою та доставити до ТЦК — це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність (стаття 146 ККУ – "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини")", — розповів Дмитро Лазебний.

Він радить з приводу затримання та доставлення до ТЦК подавати відповідні заяви про порушення кримінального провадження за ст. 146 ККУ до правоохоронних органів та скаржитися вище по інстанції – відповідному начальнику ТЦК. "Якісь інші оскарження, зокрема, оскарження факту видачі повістки, чинним законодавством не передбачені", — попередив Дмитро Лазебний.

Примусова мобілізація: як діяти, якщо військкоми наполягають відвезти до ТЦК на комісію

Кожен затриманий співробітниками ТЦК та СП може вирішувати, яким чином краще діяти. Дехто звертається за допомогою до адвоката, хтось телефонує друзям-військовим, щоб намагатися потрапити до певної частини на службу, а хтось дає хабар, щоб його відпустили. "Наразі "такса" на відпущення після ВЛК складає десь тисячу доларів, але за відстрочку доведеться заплатити в два-три рази більше", — розповів кореспонденту Фокусу Ростислав, який зіткнувся з подібною ситуацією нещодавно.

Юрій Сергієнко на прохання Фокусу надав кілька рекомендацій, як діяти, якщо чоловіка намагаються в терміновому порядку відправити до війська.

Яким може бути алгоритм дій в разі примусового затримання військкомами

1. Відмовлятися від примусового доставлення у ТЦК;
2. Максимально привертати увагу людей у разі застосування представниками ТЦК сили, кричати, застосовувати самозахист, знімати на телефон;
3. У разі доставляння і перебування у ТЦК постійно вимагати повернення волі;
4. Вимагати звільнення та видачі повістки до ТЦК за місцем вашого мешкання на іншу дату;
5. Вимагати проведення комісії у встановленому законом порядку, зокрема щодо проведення відповідних аналізів, вимога медичних документів за медичних установ за місцем мешкання, детального дослідження вашого стану здоров’я з залученням цивільних медичних закладів.
6. Звернутися до адвоката з метою вжиття термінових заходів щодо вашого звільнення;
7. Звертатися з відповідними скаргами на гарячі лінії державних органів;
8. Не підписувати будь-які документи, зміст яких незрозумілий, не виконувати розпорядження співробітників ТЦК, не порадившись перед цим з адвокатом щодо їх законності.

"Оскарження подібних дій ТЦК на цей час є досить проблематичним та неефективним через відсутність відповідної правової бази та судової практики. Крім того, буває досить проблематично довести, що особа у ТЦК була піддана примусу. Слід зазначити, що органи поліції наразі не розслідують відповідну незаконну діяльність ТЦК, всіляко ігнорують відповідні звернення родичів та представників затриманого, суди нерідко відмовляють у розгляді заяв та клопотань щодо незаконного затримання", — попередив Юрій Сергієнко.

Адвокат впевнений: затримані особи мають повне право вимагати їм повернення свободи будь-яким шляхом, як шляхом самозахисту своїх прав, тобто здійснювати спроби свого самостійного звільнення, так і шляхом звернення до правоохоронних та контрольних органів, ЗМІ, залучення родичів, знайомих, громадських організацій.

Дмитро Лазебний нагадує: право на правову допомогу гарантоване Конституцією України, це ст. 59 та ст. 131-2. Тому затримана співробітниками ТЦК особа може вимагати адвоката, або щоб їй надали можливість зв’язатися з адвокатом.

"Однак наявність відповідного права на адвоката та бажання особи скористатися його допомогою не зупиняє інші процеси військового обліку, зокрема вручення особі повістки", — попереджає адвокат.