Росіяни — на вихід: чому світові банки не хочуть обслуговувати клієнтів із РФ
У світі почастішали випадки відмов банків від співпраці з клієнтами із Росії. Такі рішення фінустанови ухвалюють за відсутності примусу. Часто вони продиктовані небажанням мати справу з вихідцями із країни, яку невдовзі можуть визнати спонсором тероризму.
Іноземні банки зараз самостійно вирішують, чи обслуговувати клієнтів із російськими паспортами, чи ні. Про це пише Фокус у статті "Росіянам там не раді. Чому західні банки закривають рахунки громадянам РФ".
"Грошей хочуть, тому й продовжують працювати, а уряди не хочуть їх обмежувати. За більше року війни тиск — недостатній", — переконаний директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Ті зарубіжні банки, які все ж закривають росіянам рахунки, роблять це з репутаційних міркувань — не хочуть мати справу з країною-терористом. Показовим у цьому контексті є швейцарський Julius Baer. Банк нещодавно розіслав листи російським клієнтам із повідомленням про припинення обслуговування угод із 2024 року.
"Оскільки Швейцарія — це країна, яка розташована в західному світі, то їй не дуже вигідно мати вигляд союзниці Росії, що рухається до статусу країни, яку можуть визнати країною-спонсором тероризму. В цьому контексті будь-яке співробітництво з країною, яка в один момент може бути визнана такою, матиме негативний вплив на імідж будь-якого банку в країнах Заходу. Щоб не мати потім питань, чому ви співпрацюєте з країною зі статусом спонсора тероризму, вони вже зараз пробують мінімізувати ці контакти", — каже головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Ба більше, за Заході є побоювання, що в Кремлі для фінансування війни можуть експропріювати закордонні активи громадян.
"Економіка Росії змінила статус із профіцитної на дефіцитну, — продовжує Ус. — Влада в Росії починає вишукувати гроші. Отже, може відбирати їх у російських клієнтів, які зберігають кошти не тільки в російських банках. Владі потрібні гроші, і фінансові установи це розуміють. Ці спроби рано чи пізно призведуть до того, що російській владі не буде цікаво, кому належать ці банки".
Санкції посилюватимуться, і росіянам частіше вказуватимуть на двері
Росіяни намагаються пристосуватися до санкцій.
"Росіяни шукають різні лазівки обходу, використовують банки в інших країнах, які не дотримуються санкцій. Санкції не є 100% ефективними: є варіанти, є маршрути, як їх можна обходити. Це стосується й банківської сфери", — зауважив експерт із міжнародної економіки Олександр Шнирков.
За відсутності прямих урядових заборон, деякі банки, зокрема австрійські, продовжують обслуговувати росіян. Однак із ними дедалі менше хочуть мати справу інші поважні фінустанови.
Деякі іноземні банки побоюються, що російська верхівка для продовження війни в України експропріює кошти росіян за кордоном
"Наприклад, "Райффайзен" — материнська компанія. Були заяви і Європейського центробанку, і регуляторного органу Австрії, що цьому банку треба якомога швидше виходити з Росії. Інші країни — наприклад, U.S. Department of the Treasury — на це звертають увагу та блокують кореспонденцію цього банку зі своїми країнами. Або ставлять у своїх скорингових системах підвищений ризик. І коли банки, які з Росією взаємодіють, бачать, що це для них створює проблему, то звідти виходять", — пояснив експерт із банківського нагляду CASE Ukraine Євген Дубогриз.
Утім, посилення санкційного тиску так чи інак у перспективі підштовхуватиме все більше західних (та й навіть азійських) фінансових установ прощатися з російськими клієнтами.
"Динаміка зростання санкційного тиску серед іншого налаштована на те, щоб посилати постійний сигнал усім фінансовим установам в ЄС чи країнах Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн), що санкції ростуть динамічно", — резюмував Іван Ус.
Нагадаємо, все більше країн світу вводять свої санкції проти Росії та Білорусі, яка підтримує агресію РФ в Україні. Нещодавно Нова Зеландія виступила із заявою про введення нових обмежень, які зокрема стосуються кількох білоруських банків.
Також Фокус писав, що 20 липня Велика Британія скасувала персональні санкції, введені стосовно російського бізнесмена та засновника банку "Тинькофф" Олега Тинькова. Окрім самого Тинькова, із проханням зняти з нього санкції зверталися британський мільярдер і засновник Virgin Group Річард Бренсон і російський політик Михайло Ходорковський.