Зарплати як у бізнесі. Що зміниться в оплаті праці держслужбовців з 1 січня
З 2024 року Кабмін має намір запровадити нову модель оплати праці державних службовців. Вона передбачає посилення значення посадового окладу та зниження премій. Ініціатива допоможе встановити справедливість під час виплати винагороди чиновникам, однак навряд чи підвищить престиж держслужби, кажуть опитані Фокусом експерти.
Міністерство фінансів за підтримки уряду ініціювало запровадження з 2024 року нової грейдової системи посадових окладів в органах державної влади.
Що таке грейдування
Грейдування означає групування посад за певними ознаками для стандартизації оплати праці. Грейдингова система оплати праці враховує кваліфікацію робітника, його досвід, відповідальність, складність роботи тощо. Її основна ціль — зробити оплату праці прозорою, збільшивши значення окладу над преміями.
"Починаючи з 1 січня 2024 року передбачається запровадження нової моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, яка зокрема передбачатиме посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів… Державна політика щодо оплати праці на державній службі буде спрямована на посилення кадрового потенціалу державної служби, підвищення прозорості, справедливості і передбачуваності заробітної плати", — повідомили у відомстві у відповідь на запит Фокусу.
У Мінфіні також додали, що реформа системи оплати праці державних службовців "є важливим елементом переговорного процесу про вступ України до ЄС". Розроблений Нацагентством з питань держслужби відповідний проєкт закону №8222 Рада прийняла за основу. Фокус з’ясував, як зараз відбувається формування винагороди на державній службі та що зміниться у разі ухвалення цієї ініціативи.
Оклад, надбавки, премії: з чого складається зарплата держслужбовця в Україні
На заробітну плату державного службовця впливає багато чинників, каже адвокат судової практики АО AVER LEX Іван Осколков. Зокрема, вона складається з:
- посадового окладу;
- надбавки за вислугу років;
- надбавки за ранг державного службовця;
- премії (у разі встановлення).
Також існують варіативні виплати – за почесне звання, за науковий ступінь тощо. Премії та надбавки можуть суттєво змінити місячну винагороду. Так, Державному секретареві КМУ Олександру Яремі у серпні нарахували 209 тис. грн, з яких посадовий оклад становить 27,895 тис. грн. Решта — надбавки:
- за ранг – 556,52 грн;
- за вислугу років – 10,879 тис. грн;
- за виконання особливо важливої роботи – 28,173 тис. грн грн;
- за роботу з таємними документами – 5,579 тис. грн.
Крім того, відпускні – 30,903 тис. грн та матеріальна допомога до відпустки – 105,059 тис. грн.
Зарплати держслужбовців на аналогічних посадах між відомствами можуть відрізнятися, адже в кожного свій кошторис
Часто премії на держслужбі використовуються керівниками як інструмент заохочення одних підлеглих і покарання для інших, каже керівниця юридичного відділу ГО "Центр протидії корупції" Олена Щербан.
"Заробітна плата державних службовців залежить від категорій: А, Б чи В. Службовці категорій А та Б складають приблизно 30% від загальної кількості, це службовці високих рангів. Більшість же у складі державної служби – це службовці категорії В. У той же час, розмір заробітної плати державних службовців категорій А та Б значно вищий за розмір заробітної плати службовців категорії В", — пояснює адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова.
Вона також звертає увагу на те, що незалежно від відомства, зарплата держслужбовця виплачується нерівномірно протягом року. "У перші 2-3 місяці нового року вони майже завжди отримують заробітні плати, розраховані з окладу за посадою та доплат за ранг та вислугу, що у підсумку, з відрахуванням податків, може складати суму, яка є меншою від мінімальної заробітної плати", — зауважила Воронкова.
Оскільки утримання державного органу здійснюється за державні кошти і закладаються в бюджет на відповідний рік, у кожного відомства свій кошторис. Тому зарплати на аналогічних посадах між відомствами можуть відрізнятися.
"Якщо в державного органу вийде "зекономити", то наслідком може бути зменшення забезпечення для такого органу в наступному році. Тому його представники мають особистий інтерес освоїти всі виділені кошти у відповідний звітний рік. Так і виходить, що хтось отримує великі премії, а хтось мінімальну заробітну плату, бо так розподілений бюджет", — додав Іван Осколков.
Оклади, як у бізнесі, та нижчі премії: що передбачає проєкт закону №8222
Проєкт закону №8222 про внесення змін до ЗУ "Про державну службу" пропонує підняти престиж держслужби через прирівняння заробітної плати у секторі до тієї, що в бізнес-середовищі. За п’ять років вона має досягти 70 — 90% розміру на аналогічних посадах у приватному секторі. Також документ пропонує чітко визначити основну і додаткову частини заробітної плати державного службовця та обмежити премії і надбавки. Так, заробітна плата державного службовця складатиметься зі:
- сталої заробітної плати – посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки;
- варіативної заробітної плати – премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності та місячної, квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою.
Згідно з проєктом закону, фіксована винагорода на держслужбі становитиме 70% зарплати, а варіативна — 30%
"Стала заробітна плата — це фіксована виплата та основна винагорода державного службовця, а варіативна — залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань та результати щорічного оцінювання. Стала частина має складати не менше 70% на індивідуальному рівні виплати заробітної плати, а варіативна не більше 30%", — зауважив Андрій Шабельніков, керівний партнер АО "EvrikaLaw".
Згідно з документом, розміри посадових окладів встановлюватимуться на основі класифікації посад, відповідно до Каталогу типових посад державної служби, з урахуванням зіставлення рівня оплати праці типових посад держслужби з приватним сектором України. Таке зіставлення проводитиметься щороку.
Також проєкт закону пропонує виключити місячну або квартальну премію за належне виконання умов контракту про проходження державної служби. А розмір місячної премії державного службовця, згідно із законопроєктом, пропонується обмежити 30%, а квартальної — 90% розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час. Разом з тим, розмір премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності не повинен перевищувати розміру одного посадового окладу, а загальний розмір премії, яку може отримати держслужбовець за рік, обмежено 30% фонду його посадового окладу за рік.
Також знижується розмір надбавки за вислугу років на державній службі з 3% посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби до 2% і максимальна сума — з 50% посадового окладу до 30%.
Рівні правила для всіх міністерств: чи стане держслужба привабливою
Законопроєкт, у разі ухвалення, прирівняє винагороду держслужбовців різних відомств. "Прийняття законопроєкту № 8222 створює прозорий механізм оплати праці державних службовців, оскільки чітко встановлює граничний розмір преміювання для громадян. Тобто за виконання однієї і тієї ж самої роботи преміювання державних службовців буде однакове, а не різне, як зараз", — переконаний Андрій Шабельніков.
Запровадження класифікації посад стимулюватиме чиновника отримати кращу посаду, яка передбачає вищий оклад
Крім того, продовжує він, механізм виплати заробітної плати із сталою та варіативною частинами стимулюватиме держслужбовця до сумлінного виконання своїх посадових обовʼязків. "Класифікація посад державних службовців змушуватиме робітників прагнути отримати кращу посаду, адже разом із нею буде збільшуватися розмір заробітної плати та зростання карʼєри працівника в цілому", — каже Андрій Шабельніков.
Однак покладатися на премії держслужбовцям більше не доведеться. "Стосовно премій ситуація для державних службовців, згідно із запропонованими змінами, стане гірше, ніж є тепер, — розповідає Олена Воронкова. — Адже буде обмежено розмір премій не лише відносно суми посадового окладу за рік, але й за фактично відпрацьований час при визначенні розміру місячної та квартальної премій. Це означає, що якщо якийсь державний службовець захворів й у певному місяці не був повноцінно на роботі, то премію за цей місяць він отримає мінімальну, якщо взагалі отримає, та не буде можливою компенсація її недоотримання у наступні місяці".
Аби розподіл винагород у межах нової моделі відбувався по-справедливості, необхідно розробити методику визначення ефективності роботи держслужбовця, переконаний адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов. На його думку, успішність реформи залежить від того, як вона виконуватиметься.
"Багато схожого законодавства й до цього приймали, і реформа роботи в судах, і судової системи. Але у 2016 — 17 роках секретар судового засідання почав отримувати 12 — 15 тис. грн, а зараз 6 тис. грн в місяць — ось так було проведено реформу. Хоча все було красиво написано", — зауважив Микола Максимов.
Значного напливу кадрів з бізнесу у держслужбу поки що чекати не варто, адже розмір винагороди на держслужбі "впирається" в можливості державного бюджету. А вони, як відомо, скромні — левова частка кошторису — витрати на оборону.
Згідно з проєктом №8222, якщо чиновник відпрацював не повний місяць, то може претендувати тільки на мінімальну премію
"Розмір зарплати формується в межах фонду оплати праці, в залежності від розподілу коштів у державному бюджеті на окреме відомство. За таких обставин, перейменування складових при нарахуванні заробітної плати у запропонованому вигляді суттєво не вплине ні на що, оскільки немає різниці, яку складову та у якому розмірі доплачувати, щоб суми видатків на заробітні плати відповідали запланованим у бюджеті", — переконана Олена Воронкова.
Тож і сподіватися на зменшення корупції на держслужбі поки, на жаль, не доводиться. "Самі по собі зарплати не є визначальними у боротьбі з корупцією, хоч це й важливий фактор, — каже керівниця юридичного відділу ГО "Центр протидії корупції" Олена Щербан. — Якщо ми візьмемо до прикладу того ж суддю Князєва, в якого зарплата була близько 300 тис. грн на місяць, його це не зупиняло від того, щоб узяти хабарі навіть за законні рішення".