Нові податки, абсолютний контроль банківських рахунків. Яких важливих змін очікувати українцям

Затверджена нещодавно урядом Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування. У самій Нацстратегії йдеться про те, що цей документ необхідний "для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі". Також автори документа (тобто Міністерство фінансів) вважають, що стратегія підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.

"Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам", — йдеться у документі. Там пояснюють: стратегічним результатом Нацстратегії є досягнення та утримання відношення доходів до номінального ВВП на рівні не менше довоєнного рівня (≈27 % від ВВП, без урахування ЄСВ). Разом із тим, цей показник буде досягнуто поетапно, спочатку зосередившись на стабілізації поточного рівня надходжень до бюджету. Загалом у стратегії найбільша увага приділена реформам податкового законодавства для бізнесу, але не оминули автори реформи увагою і звичайних громадян. Фокус дослідив, які податки будуть платити фізособи в разі реалізації Нацстратегії та які ризики приховує в собі бажання уряду надати податковій вільний доступ до банківських рахунків усіх українців.

Платіть більше: які податки на доходи планують запровадити в Україні

Зараз податок на доходи фізичних осіб складає 18%, він не має прогресивності, тобто, незалежно від рівня доходів усі громадяни мають сплачувати 18% від щомісячного доходу. Звісно, йдеться про офіційні доходи. Хоча, відповідно до Податкового кодексу, усі так звані неофіційні доходи громадяни мають відмічати у щорічних деклараціях, і за результатом такого щорічного декларування сплачувати 18% від суми отриманих впродовж року так званих "додаткових доходів". Проте, зрозуміло, що наразі в Україні такі декларації заповнюють та здають мінімум осіб, експерти оцінюють кількість декларантів у межах 200 тисяч щорічно.

Затверджена урядом стратегія пропонує реформувати податок на доходи фізосіб, скасувавши єдиний для усіх податок 18%. Тобто, запровадити прогресивну шкалу, і таким чином, чим вищим буде дохід людини, тим вищий податок (ПДФО) вона сплачуватиме.

На думку податкової консультантки Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександри Томашевської, прогресивна шкала ПДФО — це європейська практика, від якої Україна свого часу відійшла.

"Ще у СРСР була прогресивна шкала, а також так званий річний перерахунок доходу із доплатою чи поверненням податку. Має сенс для збільшення бюджетних надходжень, але Арсеній Яценюк свого часу відмовився від цього підходу через дуже складне адміністрування. Уявіть, помилка в одному з місяців чи неточний розрахунок тягнуть податкові наслідки через увесь рік", — розповіла Фокусу Томашевська.

"В Україні треба виходити з того, що прогресивна шкала складніша в адмініструванні, вона знищує середній клас, який і так у жалюгідному стані, вона спонукає до зловживань, і з цих причин від неї вже двічі відмовлялись", — коментує Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine.

Експерти Економічної експертної платформи взагалі впевнені, що запровадження ще двох ставок (дві значно підвищені від 18% ставки ПДФО) не є оптимальним рішенням для України. На їхню думку, підвищена ставка зменшує стимули до праці — чим вище ставка податку, тим меншою є мотивація людини працювати більше або заробляти більше. Крім того, це призведе до збільшення стимулів для ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, порушення принципу справедливості.

Цікаво, що у Нацстратегії немає визначення, якими саме будуть нові податки на доходи для громадян, чий рівень доходів "перевищує встановлений законодавством". Андрій Шабельников, керівний партнер АО EVRIKA каже, що ймовірно, цей податок буде відраховуватися з офіційного доходу фізичної особи, як це працює зараз, але також будуть і нововведення. "Оскільки, як зазначено в документі, "просте введення прогресивної шкали в оподаткуванні ПДФО без зміни інструментів адміністрування цього податку не є ефективним". Але як саме буде відбуватися відрахування ПДФО, наразі не уточнюється", — каже експерт.

Масове декларування: як в Кабміні вирішили примусити громадян "засвітити" доходи

Важливою частиною Нацстратегії є наміри в межах удосконалення адміністрування ПДФО надати податковій доступ до банківських рахунків громадян. Теоретично йдеться про те, що податківці мають побачити стан рахунків, порахувати доходи та скласти за громадянина самостійно його декларацію, яку йому доведеться лише підписати. Але експерти застерігають, що така практика навряд чи призведе до позитивних наслідків.

"Податківці отримують повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Це створює значні корупційні ризики і можливо тільки за добровільної згоди платника податків. Зазначене, поряд з скасування мораторію на перевірки під час війни, створює політику надзвичайно агресивного збору податків. Проте досвід 2020-2022 рр. чітко показав, що відсутність перевірок майже ніяк не позначилася на сплаті податків", — кажуть аналітики Економічної експертної платформи.

Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner, пояснює: ця ідея прийшла з європейської податкової системи, де питання банківської таємниці дуже обмежено, наприклад, у Польщі податкова може запитувати доступ до рахунків без рішення суду. "Ще у 2014 у ЄС домовилися про обмін інформацією про банківських клієнтів та їх доходи — Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) прийняла Єдиний стандарт звітності – CRS (що і означає автоматичний обмін інформацією). Збирається інформація про рахунки клієнтів (компаній і фізосіб), яка передається фіскальним органам своєї країни, а вони, зі свого боку, передають дані податковим органам країни, резидентом якої особа чи підприємство є. Але CRS передбачає високі вимоги до збереження конфіденційності, плюс стандарт збереження персональних даних, без нього такий обмін не відбувається", — розповів Ігор Ясько.

В Україні теж переймаються питанням захисту персональних даних. У Нацстратегії йдеться, що у 2024-2025 роках планують внести зміни до законодавства України в частині встановлення правил використання податковими органами (персоніфікованої) деперсоніфікованої інформації про платників податків. "Відповідно до Нацстратегії доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках все ж таки буде надано, але планують застосувати підходи з кодуванням, щоб деперсоніфікувати ці дані. Але наскільки надійною буде ця система і чи не спричинить вона додатковий витік персональних даних українців можна лише здогадуватися. Зокрема, використання доступу до цієї інформації може сприяти корупційним ризикам і надмірному тиску як на бізнес, так і на фізичних осіб", — каже Андрій Шабельников.

Як розповів Фокусу Денис Ерсой, старший юрист практики податків/транзакційного та міжнародного оподаткування юридичної компанії Arzinger, якщо Мінфін планує змінити систему декларування таким чином, що податкові органи будуть самостійно розраховувати оподатковуваний дохід на підставі інформації, яку вони отримають по банківським рахункам, а платникам податків потрібно буде погоджуватися із цими розрахунками чи ні, то така реформа може відкрити скриньку Пандори. "Пов'язане це з тим, що на рахунки платників податків надходять не тільки кошти, які підлягають оподаткуванню, а й ті, що раніше були обкладені податками або в принципі звільняються від оподаткування. Відповідно, податкова може помилково обкласти ці доходи податками, а платнику потрібно буде витрачати час, щоб довести хибність такого підходу. Однак, у будь-якому випадку усе буде залежати від того, яким чином буде реалізована ця реформа", — зазначив Денис Ерсой.

Не погоджується з ідеєю розкрити банківські дані громадян для податкової і Олександра Томашевська.

"У Європі це не є поширеним, і я вважаю цю ідею відверто поганою. У нас люди постраждали від численних несправедливих реформ і просто заберуть гроші з банків. Навіть у Німеччині, яка є еталоном дисципліни і свідомого ставлення громадян до своїх податкових обов’язків, немає цього. Відверто кажучи, не думаю, що до цього дійде, це популізм", — зазначила експертка.

Говорячи про декларування та доступ податківців до банківських рахунків громадян, Володимир Дубровський зауважив Фокусу, що це неприпустимо, адже дає податківцям величезні можливості для зловживань і для політичного тиску. "Фізособам будуть податківці виставляти рахунок, а вони будуть відкуповуватися за відсоток, як це зараз відбувається з податковими накладними бізнесу. Про скасування банківської таємниці не може йтися взагалі. В Україні поки жодні намагання розширення контролю з боку держави неприйнятні", — впевнений експерт.

Вищі податки, доступ до банків для податкової: коли у Мінфіні хочуть запровадити реформу

У Нацстратегії зазначено, що перед тим, як буде запроваджено реформу ПДФО, повинні бути виконані деякі умови.

Які саме умови мають передувати запровадженню змін в оподаткуванні фізосіб:

• Виконання заходів, визначених підрозділом "Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках", які стосуються реформи податкового адміністрування в частині забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах ДПС (в тому числі інформації, одержаної від платників податків та податкових агентів).
• Розробка центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких законом віднесено формування політики в сфері соціального забезпечення, підтримки ветеранів війни та осіб, постраждалих внаслідок воєнних дій, збройної агресії (Мінсоцполітики, Мінветеранів, Пенсійним фондом, тощо), стратегічних документів, які будуть містити оцінки витрат на соціальну сферу у періоді післявоєнного відновлення та пов’язані з ними потреби в доходах бюджету після завершення (припинення) воєнного стану (з особливим акцентом на пенсійне забезпечення, підтримку учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, учасників війни, членів сімей загиблих тощо).

Тобто, повинні бути створені безпечні умови для використання персональних даних, на що може знадобитися кілька років. Отже, термінових змін у законодавстві щодо оподаткування фізичних осіб та декларуванні доходів навряд чи слід чекати. Крім того, деякі експерти наголошують, що Нацстратегія – величезний документ, але все ж це певна декларація про наміри, а не зміни до законодавства, і у підсумку, коли справа дійде до реалізації, все може бути інакше, або ж до багатьох пунктів документа справа так і не дійде.

"Зрозуміло, що податки будуть підвищені, тому що Україна на сьогодні досягла найбільшого рівня дефіциту державного бюджету і зовнішнє фінансування отримувати буде все складніше. Проте мені здається, що до втілення у життя "дійде" лише частина написаного. Щиро сподіваюся, що ідея тотального контролю і автоматичного відбирання грошей на податки не буде втілена", — зауважила Олександра Томашевська.

А на думку Ігоря Яська, заплановані стратегією реформи, якщо вони дійсно будуть реалізовані, навряд чи спрацюють, а от наслідки таких реформ будуть жахливими.