Робота не допомагає: навіть працюючі українці економлять на їжі, але настрої покращуються

Українська економіка тримається та демонструє спроможність долати виклики в умовах повномасштабної війни. Про це свідчить рівень безробіття, який різко впав у березні 2024 року. Тим часом людей, які змушені економити на їжі, побільшало, що демонструє показник рівня бідності з дослідження Центру економічних стратегій. Фокус разом з експертами з'ясував, як війна впливає на споживацьку поведінку та матеріальне становище українців.

Самооцінка добробуту повільно покращується: результати опитування

Спираючись на дані щодо безробіття дослідницької агенції Info Sapiens, економісти ЦЕС, зазначають, що у березні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,7%. Згідно з цією оцінкою, кількість людей без роботи знизилася до найменшого показника за весь час повномасштабного вторгнення. Проксі-показник рівня бідності (частка опитаних українців, які змушені економити на їжі) у березні 2024 року становив 23,2%.

Економіст ЦЕС Максим Самойлюк пояснив Фокусу таку ситуацію та порівняв її з минулим роком.

"Якщо дивитися на частку людей, що змушена економити на їжі у динаміці, то вона залишається приблизно такою ж, як і була минулого року. Водночас навіть на графіку видно, що з'являється суттєва різниця між часткою опитаних українців без роботи та часткою опитаних, що економлять на їжі. Якщо у 2022 році вони були тісно пов'язані (зростає безробіття — зростає економія), то зараз цей взаємозв'язок уже не такий очевидний", — розповів Максим Самойлюк.

Експерт пов'язав це із тим, що у людей вичерпуються заощадження, і навіть за кращої ситуації з працевлаштуванням вони все одно змушені економити. Проте, за даними того самого опитування, самооцінка поточного матеріального становища повільно, але покращується.

"Можливо, з оновленими, квітневими, даними стануть більш зрозумілі тенденції, бо березневі, схоже, трохи аномальні. Тому що безробіття різко знизилося до найменшого рівня за все повномасштабне вторгнення, а економія на їжі тільки продовжила зростати. Квітневі дані покажуть, чи це дійсно так, чи це була особливість попереднього місяця", — додав експерт.

Переформатування суспільства: змінюються респонденти — змінюються результати

Зазначимо, що 2023 року тенденція економити серед українських споживачів зберігалася. Залежно від категорії товарів, економили від 41% до 77% українців. Проте спостерігалася позитивна динаміка у порівнянні з 2022 роком (47%-86%).

Фокус вже розбирав дослідження компанії Deloitte, що провела опитування споживачів в Україні наприкінці 2023 року. Тоді йшлося про те, що українці 66% свого бюджету витрачають на товари першої необхідності, зокрема, на продукти харчування. І, як зазначали автори опитування, це понад удвічі більше, ніж середній світовий показник.

"Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%", — прокоментували в Deloitte.

Також слід додати, що про скорочення списку покупок здебільшого повідомляли молоді українці (18-27 років).

Щодо регіонів, то продукти харчування, одяг та взуття купують більше жителів південних областей. А ось найбільше урізають витрати на продукти харчування, товари домашнього вжитку та ліки мешканці східних регіонів України. Їхня потреба в економії на таких товарах також зросла порівняно з 2022 роком.

За словами директора департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктора Шулика, на споживчу поведінку людей впливають зовнішні обмеження, продиктовані посиленням мобілізації, реакцією людей на інформацію про тенденції на війні, які лунають у західних ЗМІ, а також структурні переформатування суспільства. На його думку, найбільш активні респонденти опитувань або виїхали, або на фронті, або обмежили спілкування із соціологічними та іншими аналітичними компаніями.