Євросоюзу товари з України не треба: чому змінюють правила для експортерів

Європейський Союз не хоче продовжувати торговельні пільги, які давали змогу Україні ввозити більшість своїх товарів на територію ЄС без мит. Рішення було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку. Про це написали як низка західних ЗМІ, зокрема Financial Times, так і зазначили українські експерти. Фокус і раніше прораховував наслідки скасування “торговельного безвізу”, сподіваючись, що безмитні квоти не скасують принаймні впродовж наступного року. Проте, схоже, що безмитна торгівля України та ЄС, яка діє лише до 5 червня 2025 року, все ж закінчується. Опитані експерти розповіли, з ким надалі торгуватиме Україна та як відсутність безмитних квот позначиться на цінах для українців.

Торгівля України і ЄС: як було, як буде, хто постраждає

Українські експерти ЦЕС нагадали, що від червня 2022 року європейські держави скасували всі обмеження на імпорт з України, аби підтримати нашу економіку під час повномасштабної війни проти РФ. 2023 року режим вільної торгівлі було продовжено ще на рік. Проте під тиском європейських фермерів Регламент про автономні торгові заходи (АТЗ) від 2024 року обмежив імпорт низки українських товарів.

“Ознак продовження “торгового безвізу” з боку ЄС немає. При цьому, існує ймовірність, що процес затягнеться, і вже 5 червня українські експортери повернуться до режиму торгівлі 2021 року”, - зазначають експерти ЦЕС.

Тим часом, стало зрозуміло, яка українська продукція зазнає найбільшого впливу скасування безмитних квот.

• Кукурудза - квота зменшиться з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн на рік;
• М’ясо птиці - з 57,1 тис тонн до 40 тис. тонн;
• Цукор - зі 109 тис тонн до 40,7 тис. тонн.

Нагадаємо, у травні 2022-го, коли Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України, а потім продовжила на період 2023-2024 рр, експорт з України до Євросоюзу продукції, що підпадала під дію тарифних квот, подвоївся до 4,7 млрд доларів. Особливо високим було зростання експорту кукурудзи, пшениці, птиці та цукру.

Зокрема:

• експорт кукурудзи становив: 2,3 млрд доларів. у 2024-му, що в 1,9 раза більше, ніж у 2022-му;
• експорт пшениці - 1,1 млрд доларів, що у 22 рази більше за обсяг 2022-го;
• птахівництва - 392 млн доларів, що у 1,8 раза більше порівняно з 2022-м; 
• цукру - 204 млн доларів, що в 18 разів більше за обсяг 2022 року.

Тепер Єврокомісія обіцяє забезпечити плавний перехід до нової схеми.

Як розповіла Фокусу експертка Світового Банку Оксана Руженкова, таке рішення ЄС було передбачувано і до змін Україна готувалася.

“Понад рік Європейська комісія зазначала про доцільність повернення на старі ринки, тобто традиційні для українського агроекспорту. Образливо? Так. Проте, не думаю, що це було непередбачувано. Ще на початку весни, коли тривали розмови про можливе повернення до квот і міністр агрополітики Віталій Коваль, і торговельний представник України Тарас Качка, впевнено говорили, що питання не вирішено і воно буде обговорюватися впродовж весни. Вже тоді було зрозуміло, що наш уряд розпочав не лише дипломатичні переговори, але й певну гру для того, щоби доволі в швидкий термін - впродовж весни і літа - напрацювати перехідні положення. Власне це і буде зроблено. Тож всі ці зміни, які зараз жваво обговорюються у медіа просторі, були абсолютно передбачувані”, - сказала Оксана Руженкова.

Хто замінить ЄС: чи готова Україна змінювати карту торгівлі

І хоча за словами Оксани Руженкової, різких змін може й не статися, а після 5 червня, з великою долею вірогідності, переговори щодо квот для України продовжаться і триватимуть до жовтня поточного року, європейські обмеження на постачання сільськогосподарської продукції з України все ж будуть дуже відчутними для фермерів, бізнесу, уряду, а також торкнуться і споживачів.

“Чи будуть вони катастрофічними? Напевно, так. Чи зможуть наш бізнес та уряд вийти з цієї скрутної ситуації? Думаю, теж так, зможуть. Адже це прогнозована ситуація, до якої аграрні асоціації, як і уряд, певною мірою готові”, - додала вона.

Тож, що відбудеться далі і з ким та чим Україна торгуватиме після скасування безмитних квот?

“Останні півроку уряд активно опрацьовував канали збуту в країни Африки та Середньої Азії. Але, якщо Середня Азія для нас ще доволі складна в логічстичному плані, то африканські держави цілком прийнятні. Україна виступила з пропозицією створити зони чинної торгівлі, зокрема, з Єгиптом, ПАР, Саудівською Аравією. Це гарні ринки”, - розповіла Руженкова.

Вона надала приклади переорієнтації українських ринків збуту, як-то 70% експортованого обсягу цукру, що надійшло саме на ринки Африки та Азії, чи нарощування експорту м'яса птиці, яловичини, живих тварин саме в ці країни. 

Тож переорієнтація ринків збуту можлива. Інше питання - готовність бізнесу це зробити.

“Українське МЗС зараз активно проводить семінари щодо особливостей торгівлі саме в цих країнах. Такі заходи є регулярними і доволі численними. Бізнес активно слухає про можливості роботи на цих ринках. Також в рамках Торгівельно промислової палати створено окрему секцію з торгівлі з африканськими країнами. До речі, її очолив ексміністр агрополітики Юрій Мельник. Зверну увагу, що він обіймав цю посаду понад 10 років і є одним з рекордсменів на владному олімпі. І саме Мельник буде консультувати всіх бажаючих в роботі з країнами Африки. Це гарний шанс, чудова школа, якою доречно скористатися”, - додала Руженкова.

З експерткою погоджується фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. Ба більше, на його думку, ситуація із скасуванням квот - це один з перших етапів на шляху євроінтеграції України, який може стати показовим і навчальним.

“Завжди залишаються можливості пошуку інших імпортерів української продукції. 

Також слід розглядати баланс зовнішніх та внутрішніх цін, які будуть намагатися зрівнятися у випадку більш вільного руху товарів. Так чи інакше, головним предметом хвилювань є агропродукція. Нам потрібно захищати нашу позицію й розуміти, що попереду чекають конфронтації, коли справа дійде до більш глибокої євроінтеграції. Адже тоді на нас будуть тиснути геть усі”, - сказав Андрій Шевчишин.

Що буде з цінами в Україні на тлі скасування торговельного безвізу ЄС

На тлі інфляції, поганого урожаю-2024 та холодної весни 2025 року прогнози щодо цін на продукти в Україні. на жаль, невтішні. Та чи зіграє у цьому роль скасування квот ЄС?

За словами народного депутата Юрія Камельчука, так. Втрачений торговельний безвіз з ЄС може додати +10% до вартості українських товарів.

“На цей момент мені невідома інформація про аналіз щодо того, як це може вплинути на ринки, але скажу так, що це можна приблизно порівнювати на рівні 10% здорожчання. Такі тарифи були на велику частину с/г та іншої продукції”, - сказав він в ефірі Вечір.LIVE.

Він додав, що постраждає не лише агроекспорт, але й інші галузі виробництва, зокрема, металургія. 

“Метал - це не просто галузь, це опора української економіки”, - сказав він. Водночас ця продукція навіть під час війни “знаходить різні ринки”.

Тим не менше, скасування безмитних квот не так сильно позначиться на ціноутворенні, як інші фактори.

Як пояснила Фокусу старша економістка ЦЕС Яна Охріменко, обговорюючи виключно обмеження ЄС, дійсно, можна очікувати зменшення експорту. Проте це не має підвищити ціни на українському ринку, що не можна сказати про інші чинники.

“Якщо внутрішня пропозиція велика, а квоти не дозволяють експортувати більше, то внутрішні запаси починають тиснути на внутрішні ціни, що може навіть спричинити дефляцію (зниження цін - Фокус) за деякими групами товарів, сировини, продуктів тощо. Також слід врахувати баланс зовнішніх та внутрішніх цін, які будуть намагатися зрівнятися у випадку більш вільного руху товарів”, - додав Андрій Шевчишин.

Окрім скасування квот, Україні доведеться вистояти перед викликами війни, поганого врожаю і навіть погодними шоками, адже холодна весна вже завдала збитків українським аграріям. 

Тож, за словами Оксани Руженкової, ціни на продукти будуть високими, зокрема і на українську молоду городину, на яку вже зачекалися споживачі.

“Навесні запаси минулорічного врожаю овочів, фруктів, як і пшениці, вичерпуються. Якщо додати інфляцію, яку ми всі зараз спостерігаємо, втішити прогнозом щодо цін я не можу. Особливо, якщо врахувати погодний фактор. Навесні серйозні нічні приморозки значно пошкодили завязь на плодових деревах, а також ранню овочеву продукцію. Можна сказати, що літній і осінній сезон втрачено, тому що посівна триватиме до кінця травня. Якщо ми сподівалися, що наприкінці травня на ринку буде достатньо ранньої молодої продукції, що здешевить закупівлі, на жаль, затяжна весна та інфляція внесли свої корективи. До речі, жнива розпочнуться наприкінці червня. Чи відразу цей врожай надійде на хлібокомбінати і хліб подешевшає? Не впевнена. Ба більше, за прогнозами аграрних асоціацій, до кінця 2025 року хліб може подорожчати ще на 20%”, - зазначила експертка Оксана Руженкова.

Тож підвищення цін на продукти прогнозують, проте спричиняють це, скоріше, воєнні дії, зростання тарифів на електроенергію та комунальні послуги, воду, транспортні видатки бізнесу, а також дефіцит кадрів і здорожчання пального в Україні.