В Україні зросте мінімальна зарплата: експерт розповів, чи покращить це добробут українців
Держава підвищить мінімальну зарплату до 10 000 грн, що виглядає значущим кроком, адже наразі вона становить 8 000 грн. Однак чи є ця сума дійсно життєздатною як для бізнесу, так і для простих громадян? На це Фокусу відповів аналітик Андрій Шевчишин.
Мінімальна зарплата в Україні зросте до 10 059 гривень протягом майже трьох років. А прожитковий мінімум для працездатних осіб до 2028-го досягне 3 667 грн. Про це свідчать розрахунки Міністерства фінансів. Проте, чи є вони позитивними та як уряд, з огляду на стан держбюджету країни під час війни, зможе цього домогтися?
Мета регулярного підвищення мінімалки: що кажуть в Мінфіні
З огляду на інформацію відомства, підвищення мінімальної зарплати в Україні має зберегти купівельну спроможність населення та одночасно збільшити надходження до державного і місцевих бюджетів через вищі податкові відрахування.
Як раніше писав Фокус, 2025 року мінімальну зарплату заморозили — її розмір зараз становить 8 000 грн. Водночас Міністерство фінансів прогнозує, що зростання мінімалки до позначки у 10 тисяч грн очікується аж 2028 року.
Можливі розміри мінімальної зарплати на наступні роки мають такий вигляд:
- 2026 рік — 8 688 грн
- 2027 рік — 9 374 грн
- 2028 рік — 10 059 грн
Реальне підвищення чи ілюзія для населення та інструмент для держави?
"Очевидно, що на 8 000 грн прожити в Україні практично неможливо. І хоча офіційний прожитковий мінімум досі фіксується на рівні трохи більше 3 000 грн (прожитковий мінімум офіційно становить приблизно 3 200-3 500 грн на місяць, залежно від категорії населення — ред.), це — умовна цифра, яка не відповідає реальним витратам населення. Отже, нинішнє підвищення швидше слід розглядати як інструмент детінізації економіки, ніж як реальне покращення добробуту. Воно має стати сигналом для виведення заробітних плат із тіні та стимулом для роботодавців оформляти працівників офіційно", — зазначає у коментарі Фокусу фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин.
Підвищення швидше слід розглядати як інструмент детінізації економіки, ніж як реальне покращення добробуту
Водночас такий крок запускає ланцюгову реакцію:
- переглядається прожитковий мінімум,
- за ним — пенсії,
- сітка державних виплат,
- зарплати держслужбовців, прив’язані до мінімальної ставки.
Це означає, що підвищення торкнеться широкої соціальної сфери — і передусім найуразливіших категорій: пенсіонерів, малозабезпечених, працівників бюджетної сфери.
"Окремо варто згадати податкову складову. Підвищення мінімалки означає збільшення обсягів відрахувань до соціальних фондів, зокрема пенсійного, а також більші надходження від податку на прибуток. Це своєю чергою підтримує фінансову стабільність держави в умовах воєнного бюджету", — зауважує Шевчишин.
Підвищення мінімальної зарплати має стати сигналом для виведення заробітних плат із тіні та стимулом для роботодавців оформляти працівників офіційно
Тож виходить, перегляд зарплат і податків — це частина більшої економічної реформи, зокрема для зменшення тіньової економіки, збільшення надходжень до бюджету та соціальних фондів.
Зазначимо, що згідно із прогнозом курсу долара до гривні Міжнародного валютного фонду (МВФ), 2028 року 1 гривня коштуватиме 48,9 доларів.
"Щодо впливу на курс гривні — він наразі виглядає мінімальним. Поступовість змін, контроль з боку НБУ, валютні обмеження — все це стримує коливання", — вважає Шевчишин.
Лише після поступового зняття валютних обмежень можна буде точніше оцінити реальні наслідки. Та навіть у цьому випадку підвищення мінімалки не є критичним чинником для валютного ринку.
Фактично через збільшення мінімалки йдеться не про реальне зростання добробуту українців, а про індексацію до інфляції. Наприклад, при інфляції 9,7% і мінімалці 8 000 грн — 10% приросту дають саме ті 8 800 грн, які і передбачені підвищенням. Тобто ми лише наздоганяємо показники, а не перевищуємо їх, каже експерт.
В нашому випадку це шлях до відбілювання, а також фактор соціальної справедливості
Також важливо згадати, що у попередні роки через війну подібні перегляди мінімальної зарплати були відкладені. Тому нинішній процес — це ще й виправлення затримки, яка виникла через кризу. Отже, підвищення мінімальної зарплати — це не економічна революція, а необхідний крок для стабілізації соціальної сфери та легалізації ринку праці. Це частина ширшої політики соціальної справедливості та економічної адаптації в умовах війни.
"Насправді це не таке швидке підвищення, по-перше. По-друге, це підвищення можна порівняти з інфляційною, з девальваційною складовою, які вже відбулися з огляду на ситуацію в країні… В стабільній економіці, коли все зростає, немає війни, таке зростання мінімальної зарплати, воно прив'язується до інфляції, прив'язується до якості, продуктивності праці. Підвищується продуктивність праці, зростає економіка, відповідно, зростають мінімальні зарплати, середній рівень доходів населення. В нашому випадку це шлях до відбілювання, а також фактор соціальної справедливості", — пояснив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Нагадаємо, нині мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 000 гривень. Однак ця сума вказана до вирахування податків.
Раніше Фокус писав, що деяким категоріям українців, які отримують житлові субсидії, не продовжать виплати автоматично. Щоб продовжити отримувати допомогу, їм необхідно подати заяву на продовження.