Світло та тепло на Новий рік: експерти оцінюють шанси енергосистеми України
Ще кілька днів тому українці могли сподіватися зустріти Новий рік зі світлом: вимкнень електроенергії помітно поменшало, а експерти давали обнадійливі прогнози. Проте після масованого обстрілу Києва 27 грудня надії довелося відкласти. На столицю та область ворог спрямував велику кількість дронів і ракет, атакуючи ключові ГЕС та ТЕЦ. Через це частина Києва й досі лишається без води, тепла та світла. Фокус з’ясовував, чи вдасться киянам святкувати у теплих домівках і зі світлом.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко говорить, що стратегія ворога залишається традиційною: порушити цілісність енергосистеми і створити дефіцит у ключових регіонах перед Новим роком.
"Кілька днів тому від обстрілів страждали Одеса, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина. Цього разу під удар потрапили Київ і Київська область, а особливо Лівобережжя столиці. Ворог націлився на ключові енергетичні об’єкти: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницьку ТЕЦ та Київську гідроелектростанцію, які живлять Лівий берег столиці. До цього часу частина киян залишаються без світла через аварійні відключення", — пояснює Омельченко.
Експерт додає, що особливо складна ситуація на Лівобережжі, у Вишгороді та Броварах, де пошкоджені основні ТЕЦ. Правий берег живиться через децентралізовані мережі, тому там проблем менше. Енергетики поступово відновлюють електропостачання, але точні терміни запуску тепло- і електросистеми важко передбачити.
Утім Омельченко наголошує, що ситуація контрольована, загальнодержавного блекауту немає. Однак українцям слід набратися терпіння і налаштуватися на тривалі відключення — до 12–16 годин на добу.
"У середньому по Україні будуть 2–4 черги відключень на добу. На заході країни їх буде менше через специфіку енергосистеми. Поки що підстав очікувати різкого зменшення тривалості відключень немає", — додає експерт.
Утім ситуація з теплопостачанням у столиці залишається ще напруженішою, ніж зі світлом, особливо з огляду на те, що вже найближчими днями синоптики прогнозують відчутне похолодання. За таких умов міська енергетична інфраструктура опиниться під серйозним навантаженням.
"Якщо почнуться морози, система не витримає, — пояснює Володимир Омельченко. — Якщо не буде тепла в будинках, треба бути готовими зливати воду з батарей. І робити це краще заздалегідь, а не чекати, поки морози почнуться. Найгірше, якщо процес затягнеться".
Дещо оптимістичніший прогноз дає енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Він наголошує, що подібний сценарій не треба виключати, його варто враховувати, але ймовірність його реалізації дуже низька.
"Для теплових мереж справжньою загрозою є морози від -10 до -15С протягом кількох тижнів. А ось при температурі близько нуля або до -5 — 2С серйозних проблем не виникає. Є всі підстави сподіватися, що ремонтні бригади встигнуть відновити мережі до настання морозів", — говорить він.
Чи витримає енергосистема України нові російські атаки
Щодо можливості повного руйнування енергосистеми України Геннадій Рябцев запевняє, що навіть враховуючи часті російські обстріли, повністю її зупинити практично неможливо. Експерт пояснює, що сьогодні енергетики мають чіткі алгоритми дій, яких не було на початку війни. Вони точно знають, як діяти у разі ударів, а вже створені резерви потужностей у сфері передачі, розподілу та генерації.Це дозволяє енергосистемі залишатися стабільною навіть під час атак.
"Повністю "покласти" енергосистему практично неможливо, — підкреслює Рябцев. — Потужностей автономних і резервних джерел зараз значно більше, ніж на початку війни. Тим паче, що у багатьох є можливість автономно пережити відключення".
Водночас експерт радить подбати про тепло в оселях: утеплені квартири й розумне споживання електроенергії зменшують навантаження на мережі та допомагають уникнути зайвих збоїв.
Також, за його словами, важливу роль відіграє міжнародна підтримка та допомога партнерів.
"Ми не ізольовані, — зазначає Рябцев. — частину споживачів забезпечують електроенергією за рахунок імпорту. Крім того, Україна отримує значний обсяг міжнародної допомоги через Фонд підтримки енергетики. Внески до цього фонду вже перевищили 1 мільярд євро. Ці кошти спрямовують на відновлення енергосистеми після російських атак, ремонт інфраструктури та формування резервів обладнання. Це не лише фінансова підтримка, а й системні поставки техніки, яка замінює пошкоджене та підсилює роботу енергосистеми", — каже Рябцев.
Ще один важливий фактор стійкості — захист критичної інфраструктури. Експерт розповідає, що щільність протиповітряної оборони зараз значно вища, ніж на початку повномасштабної війни, а більшість критичних об’єктів мають інженерний захист першого і другого рівня. Тобто ворогу дуже важко досягти своїх цілей щодо енергосистеми.
І наостанок щодо прогнозів на Новий рік, чи будемо ми зі світлом та теплом на свято, експерт обережно зауважив, що надія є, енергетики роблять усе можливе, щоб встигнути відновити мережі.