Вимкнена країна: чи врятує Європа Україну від 16-годинних блекаутів
Масштабна атака РФ у ніч на 8 листопада зруйнувала ключові ТЕС "Центренерго" та пошкодила підстанції, що живлять АЕС. Українська енергосистема — на межі зимових блекаутів тривалістю до 16 годин. Фокус з'ясував, чи зможе імпорт електроенергії з ЄС і гуманітарне обладнання втримати країну від темряви.
Внаслідок масштабної атаки російських військ у ніч на 8 листопада пошкоджено ключові об'єкти енергетики, що призведе до тривалих відключень електроенергії. За даними "Економічної правди", відновлення пошкоджень займе тижні, а з настанням холодів графік обмежень може погіршитися.
"Центренерго" оголосило про повну зупинку генерації на ТЕС після наймасованішої атаки з початку війни. Компанія повідомила у Facebook про удар "небаченої кількості" дронів і ракет, що зруйнували Зміївську ТЕС (Харківщина) та Трипільську ТЕС (Київщина). Генерація впала до нуля.
Атака ускладнила видачу потужності з Хмельницької та Рівненської АЕС — блоки частково розвантажили.
Пошкоджено Придніпровську ТЕС ДТЕК, Кременчуцьку ГЕС, об'єкти "Укренерго" для передавання електроенергії. Удари зачепили й паливний сектор: "Укргазвидобування", "Укрнафта", Smart Energy зазнали суттєвих втрат від балістики та дронів. Міненерго визнало удар одним із найважчих за війну, знеструмлено 8 областей.
За даними ЕП, прогнозується перехід від 3–4 черг відключень до 2–1 за оптимістичним сценарієм, але на фронті обмеження триватимуть увесь сезон. Генерації бракує вже зараз, попри відсутність морозів.
ТЕС під ударами Росії: який стан енергетичних об'єктів в Україні
Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього, оцінює стан теплової генерації в Україні, як критичний. Наразі в експлуатації в Україні знаходяться лише чотири ТЕС: Бурштинська, Ладижинська та Добротвірська працюють із суттєвими пошкодженнями, тоді як Дарницька ТЕЦ забезпечує мінімальну потужність.
"Пікове споживання в ранкові та вечірні години сягає 4,2–4,4 ГВт·год. Імпорт покриває 2,1 ГВт·год, решту дефіциту компенсують обмеженням комерційних споживачів. Потужностей ТЕС і ТЕЦ недостатньо для балансування системи без зовнішньої допомоги", — розповідає Фокусу Ігнатьєв.
Експерт додав, що у найгіршому сценарії, а саме повного виведення з ладу решти ТЕС — відключення сягатимуть 14–16 годин на добу, переважно в пікові періоди.
Як зменшити дефіцит електроенергії в Україні
Економіст, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус бачить декілька способів розв'язування проблеми дефіциту електроенергії в Україні.
Перший з них — купівля електроенергії закордоном, у країнах ЄС. Ус розповів, що на початку повномасштабної війни Україна уклала "енергетичний безвіз", приєднавшись до ENTSO-E — системи обміну електроенергією між країнами ЄС. З 2022 року країни інтегрувалися в єдину європейську систему. Це спрощує імпорт електроенергії в періоди дефіциту, а в перспективі — експорт з України. Зараз експорт не на часі, але у вересні 2022 року, до атак на енергетику, Україна експортувала електроенергію до ЄС на 150 мільйонів доларів. Навіть у першій половині року Україна проводила експорт електроенергії.
"Тепер ситуація змінилася: нам потрібен імпорт з ЄС. З оцінок, які я бачу, проблем не повинно бути. Партнери з постачання енергетики не лише Угорщина та Словаччина, а й Румунія", — зазначає Фокусу економіст.
Ці постачання відбуваються через добові аукціони доступу до міждержавних перетинів. Румунія, Словаччина та Угорщина вже беруть участь у цих торгах, забезпечуючи стабільні обсяги електроенергії в Україну.
За оцінками Міненерго, технічна спроможність ліній передачі з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії дає змогу імпортувати в Україну до 2,1 ГВт потужності одночасно, що частково компенсує втрати генерації.
Другий напрямок допомоги партнерів України, за словами Уса, це обладнання. Зокрема, для заміни старих зруйнованих "Шахедами" та ракетами великих трансформаторів на підстанціях збирають нові, зокрема із деталей з Європи, США, Японії тощо. Були випадки, коли партнери самі передавали обладнання. Високовольтне обладнання, зокрема автотрансформатори, має дефіцит на європейському ринку через глобальний попит. Проте механізм гуманітарної допомоги працює: Литва, Латвія, Естонія вже передали кілька одиниць.
"Україна вже отримувала генератори та інше обладнання в попередні роки. Механізм гуманітарної допомоги вирішує частину проблем з генерацією. З досвіду чотирьох років війни: Росія не змогла повністю зруйнувати нашу енергетику. Проблеми є, але не стабільні, система тримається", — підсумував Ус.
Станіслав Ігнатьєв додав, що Україна активно закуповує обладнання, але значна частина постачань 2022 року не відповідала класам напруги. Нині програми міжнародної технічної допомоги міжнародних організацій, зокрема GIZ та JICA, фінансують грантові постачання трансформаторів, що частково закриває дефіцит високовольтного обладнання.
Нагадаємо, що 8 листопада РФ цілеспрямовано вдарила по підстанціях, що забезпечують живлення Рівненської та Хмельницької АЕС. Атака на критичні вузли передачі електроенергії призвела до часткового розвантаження блоків станцій.
Також Фокус писав, що у ніч на 9 листопада російські війська вдарили по першій в Україні великій теплоелектростанції на біомасі, збудованій 2016 року. Атака пошкодила ключову інфраструктуру об'єкта, але постраждалих серед працівників не зафіксовано. Станція стала символом переходу до відновлюваної енергетики.