Суд буде проти ТЦК: коли штраф за неоновлення данних можна оскаржити
За неподання або несвоєчасне оновлення персональних і облікових даних військовозобов’язані можуть отримати штраф, проте таке стягнення не завжди є законним. Військовий юрист розповів Фокусу, у яких випадках постанову ТЦК можна оскаржити та як правильно захистити свої права.
В умовах воєнного стану в Україні продовжується загальна мобілізація. Військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані своєчасно оновлювати свої дані у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ЦНАПах або через застосунок "Резерв+". Ігнорування цього обов’язку може призвести до штрафу у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. Утім на практиці такі штрафи не завжди є законними.
Мобілізація в Україні — які штрафи передбачені за порушення правил військового обліку
Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку настає у разі невиконання обов’язків, які передбачені військовим законодавством. За словами експерта, підставою для накладення штрафів виступають статті 210 та 210-1 КУпАП.
"Штраф може бути застосований лише за умови встановлення факту порушення та належного документального оформлення матеріалів уповноваженою посадовою особою ТЦК", — зазначив у коментарі Фокусу військовий юрист ЮК "Приходько та партнери" Артем Бродюк.
Військовозобов’язаним загрожує накладення штрафу у разі:
- порушення правил перебування на військовому обліку;
- неподання або несвоєчасне оновлення персональних та облікових даних;
- ігнорування законної вимоги з’явитися до ТЦК;
- не проходження або відмова від проходження ВЛК;
- невиконання розпоряджень або вимог посадових осіб ТЦК, наданих у межах їхніх повноважень.
Розмір штрафу залежить від виду порушення та статусу особи. Для громадян, які порушили законодавство у сфері оборони та мобілізації, він становить 17 000–25 500 гривень, для посадових осіб — 34 000–59 500 гривень
Чому штраф за неоновлення даних може бути незаконним
Військовий юрист розповів, що однією з найчастіших причин накладення штрафів ТЦК є неоновлення або несвоєчасне оновлення даних. Водночас саме ця категорія порушень найчастіше викликає юридичні спори.
"Проблематика полягає в тому, що обов’язок з оновлення даних мав чітко визначений часовий період для виконання. З моменту завершення встановленого законом строку минув значний проміжок часу, що безпосередньо впливає на можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності", — пояснив Артем Бродюк.
За його словами, КУпАП встановлює граничний строк накладення адміністративного стягнення — один рік з дня вчинення правопорушення. Через це багато постанов про штрафи ухвалюються з порушенням строків, що часто стає ключовим аргументом під час оскарження у суді.
"Судова практика свідчить, що за відсутності складу адміністративного правопорушення, процедурних помилок або за умови пропуску строку, суди стають на бік громадян та ухвалюють рішення про скасування адміністративних стягнень. Таким чином, штрафи за неоновлення даних не є безумовними та підлягають ефективному судовому захисту", — додав юрист.
Як оскаржити штраф від ТЦК — пояснення від військового юриста
Першочерговою умовою для оскарження є наявність копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Без цього документа, як зазначив експерт, подати скаргу чи позов неможливо.
У разі, якщо постанова не була вручена особисто, адвокат може отримати її шляхом направлення адвокатського запиту до ТЦК.
"Для обґрунтування неправомірності штрафу необхідно зібрати докази, які підтверджують відсутність складу правопорушення або наявність поважних причин", — розповів Артем Бродюк.
Доказами можуть бути:
- медичні довідки або листки непрацездатності;
- документи про перебування у відрядженні чи за кордоном;
- підтвердження неможливості з’явитися до ТЦК з незалежних від особи причин;
- докази порушення процедури з боку посадових осіб ТЦК.
Законодавство передбачає два шляхи оскарження штрафу.
- Адміністративний порядок: скарга подається до вищого органу або керівника ТЦК, який виніс постанову. Подати її можна протягом 10 календарних днів з моменту отримання постанови.
- Судовий порядок: позов подається до районного суду за місцем проживання особи або винесення постанови. Строк подання також 10 днів. Водночас позов має відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а також передбачає сплату судового збору.
Під час розгляду справи суд оцінює:
- наявність фактичного складу адміністративного правопорушення;
- законність дій ТЦК;
- дотримання процедури складання матеріалів;
- дотримання строків притягнення до відповідальності;
- відповідність постанови вимогам закону.
За результатами розгляду суд може скасувати постанову повністю чи залишити її в силі
"Якщо штраф не було сплачено і не оскаржено у встановлений строк, постанова набирає законної сили. Надалі вона передається до органів виконавчої служби для примусового стягнення", — розповів Бродюк.
Оскарження штрафу від ТЦК: на чиєму боці суди
Згідно з аналізом судових рішень за 2024–2025 роки, суди часто стають на бік військовозобов’язаних, якщо ТЦК порушує норми матеріального або процесуального права.
"Суди неодноразово наголошують, що саме на орган, який притягає особу до відповідальності, покладається обов’язок доведення вини, а будь-які сумніви тлумачаться на користь особи", — пояснив юрист.
Так, Зарічний районний суд у справі № 591/11520/24 скасував штраф у розмірі 17 тисяч гривень, бо протокол був складений без участі особи, без роз’яснення прав, а постанова містила інші обставини, ніж протокол. Подібне рішення ухвалив Дніпровський районний суд м. Києва у справі № 755/14296/24, зазначивши відсутність доказів надсилання та отримання повісток, а також факту неявки особи до ТЦК.
Окрему категорію становлять штрафи за дії, вчинені до набрання чинності частини 3 статті 210 КУпАП. У таких випадках суди однозначно визнають постанови незаконними, адже закон, що погіршує становище особи, не має зворотної дії. Наприклад, Чернівецький районний суд Вінницької області (справа № 150/445/24) скасував штраф за порушення, що сталося у 2014 році, тоді як відповідальність за цю норму з’явилася лише у 2024 році.
Суди також визнають протиправними дії ТЦК щодо внесення інформації про "порушення правил військового обліку" до Реєстру та застосунку "Резерв+" без фактичного притягнення особи до адміністративної відповідальності (справа № 161/14068/25, Луцький міськрайонний суд Волинської області).
"Таким чином, відповідно до рішень судів, штрафи ТЦК та СП не є остаточними та підлягають скасуванню у разі порушення процедури, відсутності доказів чи пропуску строків притягнення до адміністративної відповідальності", — зазначив юрист.
Бродюк додав, що особливо часто суди стають на бік військовозобов’язаних у справах, пов’язаних із неоновленням персональних даних після спливу одного року.
Нагадаємо, раніше адвокатка Катерина Аніщенко припускала, що у 2026 році ТЦК та СП можуть значно зменшити кількість паперових повісток, натомість військовозобов’язаним частіше надходитимуть електронні повідомлення.