Чи вистачить Україні часу підготуватися до зими: експерт назвав чотири головні ризики

Цього року підготовка до зими включає не лише ремонт котелень і тепломереж, а й розвиток розподіленої генерації, встановлення резервних джерел живлення та захист критичної інфраструктури від нових російських атак. Водночас до початку опалювального сезону ще необхідно завершити десятки ключових проєктів, а їх реалізацію можуть ускладнити нестача фінансування, дефіцит кадрів, бюрократичні процедури та проблеми з координацією між різними рівнями влади.

Фокус з'ясував, на якому етапі перебуває підготовка країни до зими, які ризики залишаються та який сценарій проходження опалювального сезону експерти вважають найбільш імовірним.

Як Україна готується до зими: на що уряд виділяє кошти

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що після внесення змін до державного бюджету на реалізацію Планів стійкості регіонів спрямували 67,8 млрд грн. Ще 9,6 млрд грн на ці потреби забезпечили місцеві бюджети, а уряд продовжує працювати над залученням додаткового міжнародного фінансування.

До ключових заходів підготовки до осінньо-зимового періоду належать:

• 67,8 млрд грн із державного бюджету та 9,6 млрд грн із місцевих бюджетів спрямовано на реалізацію Планів стійкості регіонів;
• для великого та середнього бізнесу діє програма підтримки проєктів розподіленої генерації під 10% річних із максимальною сумою фінансування до 25 млн євро;
•  для малого та середнього бізнесу доступні кредити за програмою "5-7-9" до 250 млн грн, параметри якої змінено для стимулювання створення нових генеруючих потужностей в енергодефіцитних регіонах;
• підприємці також можуть отримати до 10 млн грн під 0% на придбання генераторів і газових установок;
•  уряд запускає нові конкурси на будівництво 1505 МВт генеруючих потужностей;
• у межах програми "СвітлоДім" підтримку вже отримали понад 2 тисячі багатоквартирних будинків, а до кінця року її планують розширити до 3,6 тисячі будинків.

За словами Свириденко, ці заходи мають посилити енергетичну стійкість регіонів та забезпечити більш надійне проходження майбутнього опалювального сезону.

Громади переходять до реалізації планів стійкості

Підготовка до нового опалювального сезону зосереджена не лише на ремонті мереж, а й на посиленні стійкості критичної інфраструктури в разі нових російських атак.

За словами віцепрем'єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, у регіонах триває підготовка тисяч об'єктів. Зокрема, технічну готовність забезпечують для понад 41 тисячі житлових будинків, більш як 6,5 тисячі об'єктів соціальної сфери, понад 5,2 тисячі котелень і близько 5,2 тисячі кілометрів теплових мереж.

Окрему увагу приділяють захисту критичної інфраструктури. За даними Кулеби, заходи з підвищення стійкості охоплюють 576 об'єктів енергетики, життєзабезпечення та транспортної інфраструктури, а на 110 об'єктах роботи вже завершені.

Паралельно держава нарощує резервні джерела енергопостачання. Для цього встановлюють когенераційні установки, блочно-модульні котельні та генератори. На ці заходи вже спрямували понад 4,5 млрд грн, а резервними джерелами живлення забезпечили майже 77% підприємств тепло- та водопостачання.

Що може завадити реалізації планів стійкості

Попри масштабну підготовку до нового опалювального сезону, оцінювати готовність країни у відсотках поки що передчасно.

Таку думку в коментарі Фокусу висловив експерт з енергетичних питань, директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

За його словами, проміжні показники не відображають реального стану справ, адже більшість ключових заходів мають бути завершені лише восени.

"Якщо будинок збудований на 90%, але без даху, жити в ньому неможливо. Так само і з підготовкою до зими: поки всі критично важливі роботи не завершені, говорити про відсоток готовності немає сенсу", — пояснює експерт.

Першою і найбільшою проблемою Рябцев називає нестачу фінансування. За його словами, для реалізації комплексних планів стійкості необхідно близько 278 млрд грн, тоді як нинішні обсяги підтвердженого фінансування покривають лише частину цієї потреби.

Другим викликом експерт вважає дефіцит часу. Від проєктування до встановлення та підключення когенераційної установки чи іншого енергетичного обладнання може минути від шести місяців до року. Тому проєкти, які ще не законтрактовані, навряд чи вдасться реалізувати до початку опалювального сезону.

Ще одна проблема — відсутність чіткого розподілу відповідальності між різними органами влади. За словами Рябцева, це вже проявилося під час підготовки Києва до зими, коли між урядом і міською владою виникли суперечки щодо виконання окремих заходів.

"Поки не буде персональної відповідальності за виконання кожного пункту плану, темпи підготовки залишатимуться незадовільними", — наголошує експерт.

Крім цього, Рябцев звертає увагу на дефіцит кваліфікованих кадрів і спеціалізованої техніки. За його словами, в Україні вже є законтрактовані та поставлені когенераційні установки, однак у багатьох громадах їх не можуть оперативно змонтувати й підключити через нестачу фахівців. Також бракує мобільних кранів для встановлення захисних конструкцій над енергетичними об'єктами та іншої техніки, необхідної як для будівництва, так і для ліквідації наслідків російських атак.

Який сценарій зими найбільш імовірний

На думку Геннадія Рябцева, наразі найбільш імовірним є базовий сценарій проходження опалювального сезону. Він передбачає відсутність тривалих відключень електроенергії, хоча в окремі години пікового навантаження можливий короткочасний дефіцит потужності.

"Базовий сценарій — це коли не буде тривалих обмежень енергоспоживання. Але для цього потрібно завершити всі пріоритетні роботи до початку опалювального сезону", — зазначив експерт.

Водночас, за словами Рябцева, реалізація базового сценарію залежатиме не лише від темпів підготовки регіонів, а й від безпекової ситуації. Якщо Росія продовжить масовані удари по енергетичній інфраструктурі, а українська протиповітряна оборона не матиме достатньо засобів для перехоплення балістичних ракет та інших високошвидкісних цілей, навіть відновлені енергетичні об'єкти можуть знову зазнати пошкоджень.

Як приклад експерт навів Київ, де після масованої російської атаки 9 січня були пошкоджені об'єкти енергетичної інфраструктури, що призвело до перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням у частині міста. На думку Рябцева, цей випадок демонструє, що успішне проходження опалювального сезону залежатиме не лише від виконання планів стійкості, а й від здатності України захистити енергетичну систему від нових атак.

Раніше Фокус писав, що майбутній опалювальний сезон може стати складнішим за попередній. Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що зима 2026/2027 буде жорсткішою, ніж минула, яка супроводжувалася тривалими відключеннями електро- та теплопостачання через масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі.