Опалювальний сезон на підході: чи допоможе підвищення тарифів підготувати Україну до зими

Серед головних викликів комунальників — зношені тепломережі, фінансові труднощі підприємств і ризик нових російських атак на критичну інфраструктуру. Фокус зібрав офіційні заяви та дізнався, як оцінюють готовність країни незалежні експерти.

Паралельно уряд ухвалює рішення, які мають посилити стійкість енергетичної інфраструктури напередодні нового опалювального сезону. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет Міністрів розширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості регіонів на операторів критичної інфраструктури. За його словами, це дозволить енергетичним компаніям, зокрема НАК "Нафтогаз України", Оператору ГТС України та НЕК "Укренерго", швидше реалізовувати проєкти із захисту енергооб'єктів, будівництва нової генерації, розвитку розподіленої газової генерації та приєднання до мереж за спрощеними процедурами.

Опалювальний сезон в Києві — що робить влада

Мер Києва Віталій Кличко також заявив, що столиця продовжує реалізацію Комплексного плану енергостійкості. За його словами, для забезпечення безперебійної роботи водопровідного господарства вже збудували резервні системи живлення загальною потужністю майже 16 МВт. Йдеться, зокрема, про три дизельні енергокомплекси потужністю по 5,2 МВт кожен, які додатково оснащують частотними перетворювачами для підвищення надійності роботи обладнання.

Місто також планує створити дизельні енергокомплекси сукупною потужністю близько 40 МВт. Також у червні в Києві ввели в роботу нові когенераційні установки на одному з об'єктів теплогенерації, де вже працює обладнання загальною потужністю понад 18 МВт, яке подає електроенергію до загальної енергосистеми України.

За словами мера, Комплексний план енергостійкості столиці охоплює інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, розвиток когенерації, резервного живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розподіленої теплової генерації. Загальна вартість проєктів становить майже 23 млрд грн, при цьому, як стверджує Кличко, більшість із них місто фінансує власними силами.

Також мер повідомив, що КМДА вже направила до Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями щодо врегулювання ситуації з фінансуванням цих проєктів.

Старі проблеми ЖКГ нікуди не зникли

Втім, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що говорити про суттєве покращення ситуації поки що передчасно. За його словами, попри заяви влади про активну підготовку до опалювального сезону, країна входить у нову зиму практично з тими самими системними проблемами, що й торік, а темпи їхнього вирішення не відповідають масштабу накопичених викликів.

"Якщо комплексно говорити про стан енергосистеми, тепломереж, фінансові проблеми комунальних підприємств і загрозу нових російських атак, то в Україні практично нічого не змінилося. Неможливо змінити ситуацію за короткий час, коли десятиліттями цим ніхто не займався", — сказав Попенко у коментарі Фокусу.

Експерт зазначає, що одним із головних викликів залишається критичний стан теплових мереж. За його оцінкою, близько 9 тис. км теплотрас в Україні вже давно потребують капітального ремонту.

Не менш складною він називає фінансову ситуацію в галузі. За словами Попенка, теплокомуненерго та водоканали працюють в умовах гострого дефіциту фінансування, а понад 60 підприємств теплокомуненерго мають арештовані рахунки, що ускладнює проведення ремонтів і модернізації.

"Нам катастрофічно не вистачає коштів, а теплокомуненерго і водоканали також працюють в умовах дефіциту фінансування. Ми залишаємося з тими ж проблемами, що були раніше", — зазначає експерт.

На його думку, навіть можливе підвищення тарифів окремих підприємств саме по собі не розв'яже накопичених проблем без масштабної модернізації інфраструктури та стабільного фінансування.

Попенко також наголошує, що одним із ключових ризиків залишаються можливі нові російські удари по об'єктах критичної інфраструктури.

"Ми повинні бути готові до цього і морально, і матеріально. Якщо Росія не припинить атаки, наступний опалювальний сезон може бути ще складнішим", — вважає він.

Водночас він додає, що в окремих містах ситуація може бути дещо кращою, ніж торік, однак говорити про кардинальне покращення підготовки до зими поки що передчасно.

Столиця готується до зими, але виклики залишаються

Оцінюючи ситуацію в столиці, Попенко визнає, що Київ уже реалізував низку важливих проєктів. Зокрема, він позитивно оцінює модернізацію електричної інфраструктури в частині багатоквартирних будинків, а також плани щодо розвитку децентралізованого теплопостачання.

"Це серйозна велика робота. Її потрібно було робити ще раніше, але добре, що її виконують зараз", — зазначив експерт.

Водночас експерт зазначає, що між центральною та міською владою досі немає єдиної позиції щодо фінансування окремих заходів Плану енергостійкості, а низка накопичених проблем у комунальній сфері залишається невирішеною.

Попенко звертає увагу на необхідність подальшої модернізації теплових мереж, інфраструктури "Київтеплоенерго" та окремих теплогенерувальних об'єктів.

"Проблем у Києві більше ніж достатньо. Частково вони вирішуються, але ця частка навіть близько не покриває всіх проблем, які існують сьогодні", — сказав він.

Найбільший ризик — зношені тепломережі

Окрему увагу експерт приділяє стану теплових мереж. За його оцінкою, у Києві експлуатується близько 2,6–2,8 тис. км теплотрас, із яких приблизно 1,6 тис. км уже потребують повної заміни. Водночас щороку оновлюють лише 50–70 км мереж.

За словами Попенка, за таких темпів на повну модернізацію можуть знадобитися близько 15 років. Особливо проблемними він називає окремі ділянки на Старій Дарниці, а також у Голосіївському та Шевченківському районах столиці, де трубопроводи потрібно було замінити ще кілька років тому.

"Аварія на магістральній теплотрасі означає, що без тепла може залишитися цілий мікрорайон", — наголошує експерт.

Як приклад він навів дані про те, що під час одного з попередніх опалювальних сезонів у Києві офіційно було зафіксовано 86 комунальних аварій. На його думку, це свідчить про високий рівень зношеності мереж і недостатні темпи їх оновлення.

Як українцям підготуватися до можливої складної зими

Попенко переконаний, що підготовка до опалювального сезону залежить не лише від держави чи місцевої влади, а й від самих мешканців.

Для багатоквартирних будинків він радить перевірити стан внутрішньобудинкових електромереж. Якщо будинок має понад п'ять поверхів, експерт рекомендує, за можливості, встановити інвертор із накопичувачем енергії, який забезпечить роботу насосів у разі відключення електроенергії.

Власникам приватних будинків Попенко радить заздалегідь подбати про резервні джерела тепла та електроенергії — генератор, сонячні панелі, твердопаливний котел і запас палива. За його словами, частину таких витрат можна профінансувати завдяки кредитним програмам державних банків.

Водночас експерт наголошує, що повністю мінімізувати ризики лише силами громадян неможливо. На його думку, для стабільного проходження опалювального сезону необхідні системна модернізація теплокомуненерго, оновлення теплових мереж, стабільне фінансування комунальної сфери та подальше посилення захисту критичної інфраструктури.

Раніше Фокус уже писав, що майбутній опалювальний сезон в Україні може виявитися вкрай напруженим через загрозу нових атак по енергетичній інфраструктурі. Найбільший ризик, за оцінками експертів, зосереджується у великих містах, де система енергозабезпечення є найбільш вразливою.