Дизель у Європі вже дорожчає: чи підскочать ціни на пальне в Україні

Ормузька протока найближчими роками навряд чи втратить своє значення для світового енергетичного ринку, попри заяви міністра фінансів США Скотта Бессента про можливість її швидкого заміщення іншими маршрутами. Водночас українські удари по російських нафтопереробних заводах створюють для світового ринку інший тип ризику, насамперед через скорочення пропозиції нафтопродуктів.

Про це сказав директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, пояснюючи різницю між наслідками потенційного блокування Ормузької протоки та ударами по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Чи можна замінити Ормузьку протоку

Скотт Бессент заявив про можливість протягом двох років фактично позбавити Ормузьку протоку її ключового значення для світової торгівлі. Проте, на думку експерта, повноцінна заміна цього маршруту наразі нереалістична.

2025 року через Ормуз проходило близько 20 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів — приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою. Окремо через протоку прямує 19% світового експорту СПГ, зокрема 93% катарського та 96% еміратського.

Не менш важливим є газовий напрямок. Через протоку проходить близько 19% світового експорту СПГ, зокрема приблизно 93% експорту катарського та 96% еміратського скрапленого газу.

Частину нафтових потоків можна перенаправити через трубопроводи Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак їхніх потужностей недостатньо для повної компенсації.

За оцінкою міжнародного агентства IEA, через альтернативні маршрути можна переорієнтувати близько 3,5–5,5 млн барелів на добу. Тобто у випадку повного перекриття Ормузу приблизно 14,5-16,5 млн барелів щоденного потоку не матимуть прямого трубопровідного аналога.

"Це не означає миттєвого дефіциту такого самого розміру: частину втрат тимчасово компенсують запаси, збільшення видобутку в інших регіонах і скорочення попиту. Але за тривалої блокади ці буфери швидко виснажуватимуться", — зазначає Омельченко.

Для катарського та еміратського СПГ проблема ще складніша, оскільки повноцінного сухопутного маршруту в обхід протоки фактично немає.

Ормуз уже впливає на нафтовий ринок

Водночас нинішню ситуацію не варто автоматично прирівнювати до повного закриття протоки.

За даними міжнародної аналітичної компанії Kpler, 4 вересня було зафіксовано лише чотири проходи товарних суден проти приблизно 15 у середньому за попередні десять днів. До початку війни через цей район проходило близько 125 великих комерційних суден на добу. При цьому частина суден продовжує рухатися з вимкненими системами AIS, тому реальні масштаби руху можуть бути більшими за дані відкритого спостереження.

За оцінкою норвезької компанії Rystad Energy, потоки нафти та нафтопродуктів спочатку становили близько 4–6 млн барелів на добу, але протягом останнього тижня впали до менш ніж 1 млн барелів на добу. Тому йдеться про серйозне обмеження руху енергоресурсів, але не про повну фізичну зупинку Ормузької протоки.

Чому удари по НПЗ Росії — це інший шок

Українські удари по російських нафтопереробних заводах мають зовсім інший ефект. Вони не забирають із глобального ринку аналогічний обсяг сирої нафти, а передусім скорочують можливості Росії перетворювати нафту на бензин, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

При цьому важливо розрізняти потужність НПЗ, яка формально перебуває в простої, та фактичний обсяг переробки, який Росія втратила.

На середину липня сумарна потужність російських НПЗ, які перебували у простої або постраждали внаслідок атак, оцінювалася приблизно у 4,3 млн барелів на добу — близько 58% номінальної потужності.

Однак фактично недоступною була переробка на рівні близько 1,5–2 млн барелів на добу. Завантаження російських НПЗ при цьому скоротилося приблизно до 3,8 млн барелів на добу, що стало мінімальним показником більш ніж за два десятиліття.

Росія продає більше нафти, але менше пального

Проблеми з переробкою змушують Росію змінювати структуру експорту. Частину сирої нафти, яку російські підприємства не можуть переробити, доводиться продавати за кордон.

У липні експорт російських нафтопродуктів скоротився приблизно до 1,2 млн барелів на добу проти 2,3 млн роком раніше. Водночас поставки сирої нафти зросли.

Для самої Росії це означає втрату маржі від продажу готових нафтопродуктів, локальний дефіцит пального, зростання витрат на внутрішню логістику та необхідність розподіляти обмежені ресурси між найбільш пріоритетними споживачами.

Зростає також вартість і тривалість ремонту пошкоджених потужностей.

Удари по НПЗ болять Росії, але впливають і на Європу

Водночас наслідки атак не обмежуються російським ринком. Скорочення поставок російських нафтопродуктів посилює конкуренцію за дизельне пальне та бензин на зовнішніх ринках.

Європейські маржі на бензин наблизилися до рекордних значень, а дизельні ф’ючерси торгувалися з високою премією. За оцінкою експерта, скорочення поставок дизеля з Росії додало близько 3–5% до його роздрібної вартості в Європі. На інших світових ринках вплив цього фактора був значно меншим.

Два енергетичні шоки — різні наслідки

На думку Омельченка, головна відмінність полягає у масштабі та характері ризику. Ормузька протока — це глобальний системний ризик. Її тривале блокування може вдарити одночасно по світовій торгівлі нафтою та СПГ, причому особливо сильно — по азійських споживачах.

Удари по російських НПЗ — асиметричний удар по самій Росії. Вони погіршують роботу її нафтопереробної системи, скорочують доходи від експорту нафтопродуктів та створюють проблеми з внутрішнім забезпеченням паливом.

Водночас очікувати одномоментного колапсу російського паливного ринку не варто. Росія може компенсувати частину проблем збільшенням експорту сирої нафти та перерозподілом внутрішніх ресурсів.

Найреалістичніший ефект українських атак — поступове погіршення стану російської нафтопереробки, зростання вартості логістики та ремонтів і, як наслідок, поступове звуження можливостей Кремля фінансувати та забезпечувати війну.

"Які "подарунки" можуть отримати "ра***ти" у разі продовження ними масованих атак на українську енергетику та іншу цивільну інфраструктуру. Оптимальний шлях стримування російської агресії на мій погляд полягає у концентрованих повітряних ударах спрямованих на: 1. Скорочення російських переробних можливостей НПЗ до 3 млн бар/добу до 1 листопада; та до 2 млн./бар до 1 січня 2027. Це створить критичний дефіцит не тільки бензину, але що важливіше для дизпалива. 2. Повну блокаду поставок нафти Чорним морем й обмеження на 50% Балтійським до 1 грудня 2026 року. 3. Обмеження на 60% авіаруху через московські аеропорти у найближчі тижні", — зазначив Омельченко.

Нагадаємо, раніше у столиці РФ "Газпром нафта" встановила ліміт у 40 літрів бензину та дизеля на один автомобіль, а "Татнафта" — 50 літрів бензину та 60 літрів дизельного пального.

Також Фокус повідомляв, що ціни на пальне в Україні зростатимуть вже найближчими тижнями.