До 170 тис. штрафу і 8 років за ґратами: Рада взялася за "дропів"

Верховна Рада підтримала законопроєкт №16013, який передбачає посилення відповідальності за незаконні операції з платіжними інструментами, банківськими даними та доступом до рахунків. Документ, внесений президентом України 2 вересня 2026 року як невідкладний, зокрема, має вдарити по так званих "дропах" та організаторах дроп-мереж.

Йдеться про людей, які передають власні банківські картки, рахунки або доступ до них іншим особам для проведення незаконних операцій. Законопроєкт також стосується тих, хто отримує, купує, зберігає або продає чужі платіжні інструменти та банківські дані.

Покарання і штрафи за чужі банківські картки

За підтриманий Радою документ передбачена, зокрема, відповідальність за передавання власного платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації або доступу до рахунку з метою вчинення іншою особою шахрайства чи іншого кримінального правопорушення. Штраф може становити від 5 100 до 17 000 грн.

Для осіб, які отримують, купують, зберігають або збувають чужі платіжні інструменти, дані чи доступ до рахунків з тією самою метою, пропонуються значно суворіші санкції — штраф від 51 000 до 170 000 грн, обмеження волі на термін від 2 до 5 років або позбавлення волі від 2 до 6 років.

Якщо такі дії вчинені повторно або організованою групою, покарання може сягати 5–8 років позбавлення волі.

Законопроєкт також посилює відповідальність за підроблення платіжних інструкцій, повідомлень, доручень, засобів доступу до банківських і платіжних рахунків, електронних гаманців, а також за незаконне заволодіння такими платіжними інструментами та обліковими даними.

Що зміниться для "дропів"

Як пояснює Фокусу адвокат Ігор Биков, раніше притягнути "дропа" до відповідальності лише за передавання картки чи рахунку було юридично складно. Правоохоронцям доводилося доводити його безпосередню співучасть у конкретному злочині — наприклад, шахрайстві, відмиванні коштів або ухиленні від сплати податків.

Внесений президентом України як невідкладний проєкт закону № 16013 від 02.09.2026 покликаний кардинально змінити підходи до боротьби з кіберзлочинністю, платіжним шахрайством та тіньовими фінансовими потоками. Документ імплементує вимоги Директиви (ЄС) 2019/713 про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів.

Законопроєкт №16013 має закрити цю прогалину шляхом запровадження окремої статті 200¹ Кримінального кодексу України.

"Так ч. 1 пропонованої ст. 200¹ КК України стосується "дропів" та встановлює для них відповідальність за передачу платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, надання доступу до рахунку чи електронного гаманця з метою вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення", — пояснює Биков.

Водночас друга частина нової статті орієнтована передусім на організаторів та учасників дроп-мереж. Вона охоплює одержання, придбання, зберігання або інше набуття платіжного інструменту іншої особи, її облікової інформації чи доступу до банківського або платіжного рахунку, а також передавання, збут чи перевезення такого інструменту з метою вчинення злочину.

Під ударом можуть опинитися і компанії

Законопроєкт передбачає не лише покарання для фізичних осіб. Запропоновані зміни до Кримінального кодексу розширюють перелік підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

За словами Бикова, якщо уповноважена особа компанії діятиме в її інтересах із використанням дроп-мереж або фальсифікованих платіжних інструкцій, наслідки можуть бути критичними для самого бізнесу.

"Якщо уповноважена особа компанії діє в її інтересах із використанням "дроп-мереж" чи фальсифікованих платіжних інструкцій, до такої юридичної особи може бути застосовано навіть судову ліквідацію такої юридичної особи", — наголошує адвокат.

Водночас для сумлінного бізнесу нові правила можуть мати позитивний ефект, оскільки мають скоротити можливості для недобросовісної конкуренції та використання дропів у схемах ухилення від податків або сірого еквайрингу.

Проте компаніям доведеться уважніше контролювати роботу менеджерів та працівників, які мають доступ до корпоративних рахунків і платіжних інструментів. Биков звертає увагу, що використання сумнівних рахунків або компрометація платіжних даних співробітниками потенційно може створити ризики вже для всієї юридичної особи.

Законопроєкт також передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо підслідності. Зокрема, розслідування за новою статтею 200¹ КК має здійснювати той орган, який розслідує основне кримінальне правопорушення.

За оцінкою Бикова, криміналізація безпосереднього обігу банківських даних і доступів до платіжних систем наближає українське законодавство до європейських стандартів боротьби з платіжним шахрайством та імплементує вимоги Директиви ЄС 2019/713.

Адвокат радить бізнесу не чекати набрання новими нормами чинності, а вже зараз переглянути внутрішні правила проведення платежів, контроль корпоративних карток і доступів та комплаєнс-процедури.

"Криміналізація безпосереднього обігу банківських даних та доступів до акаунтів платіжних систем є необхідним кроком для наближення до європейських стандартів кібербезпеки та захисту платіжних систем. Проте бізнесу варто діяти навипередження. Юридичним особам необхідно вже зараз провести аудит внутрішніх процедур проведення платіжних операцій, посилити контроль за комерційними доступами та корпоративними картками, а також розробити чіткі комплаєнс-протоколи. У разі виникнення претензій з боку контролюючих чи правоохоронних органів ключове значення матиме своєчасна оцінка процесуальних ризиків та кваліфікований правовий захист", — пояснює Биков.

Нагадаємо, в Україні немає автоматичного податку на будь-який переказ з картки на картку. Оподаткування залежить від того, що саме означає платіж, хто його отримує та якими є відносини між відправником і одержувачем. Про це Фокусу раніше розповіла адвокатка Діна Дрижакова.