Заклади хабарника: у Раді розповіли про сайт для викриття корупції
Закону про викривачів корупціонерів уже два роки, але тільки зараз у НАЗК анонсували запуск спеціальної платформи, яка дає змогу українцям повідомляти про хабарі в організаціях. Про те, як працюватиме система та які ризики, Фокус дізнався в експертів.
Закон про викривачів, тобто тих, хто повідомляє про корупційні випадки, щоб допомогти слідству, набув чинності 1 січня 2020 року. Викривачам гарантували право на винагороду в розмірі 10% від суми хабара, якщо вона перевищує 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 тис. грн), а також конфіденційність і анонімність. Фактично платформа від НАЗК, де можна повідомити про корупцію та отримати винагороду після рішення суду, — це продовження ініціативи дворічної давності.
Повільні темпи боротьби з корупцією
"Те, що система анонімного повідомлення з'явилася лише у вересні 2023 року, — скоріше, не ті темпи, які нам необхідні для подолання корупції. Але інститут викривачів корупції, який з'явився в Україні, добре працює в США та в багатьох країнах ЄС, після запуску порталу працюватиме краще. Тому можна тільки радіти, що викривачі отримають більший рівень захисту. Звісно, щоб інститут дав максимальну ефективність, потрібна якісна робота не лише НАЗК, а й усіх антикорупційних органів. Тому це крок уперед, але роботи ще дуже багато", — говорить Фокусу заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, народний депутат Ярослав Юрчишин.
За словами політика, заявники, які готові повідомити про корупційні випадки, можуть надати стільки підтверджувальної інформації, скільки мають. Головне, щоб вони змогли обґрунтувати свої підозри. Далі перевіркою займатимуться правоохоронці.
"Що менше фактажу, то важче перевіряти. Тому фото чи відео, документи чи інші дані підвищують шанс викриття і якісного розслідування, а не відписки з аргументацією "недостатньо інформації", — каже Юрчишин.
Нардеп додає, що в процесі розслідування викривачам гарантовано окремий статус, який відрізняється від статусу свідка, а також анонімність і захист від переслідувань на роботі.
"Якщо статус викривача вже надано, це підстава для скасування рішення про відставку. Якщо ж статус отримано пізніше, ніж звільнення, але в процесі доведено, що це результат викриття, можна поновитися на посаді через суд", — зазначає політик.
Анонімність важлива
За словами нардепки Олени Мошенець, заступниці голови комітету ВР з антикорупційної політики, роль викривачів корупції дуже важлива в протидії хабарництву та боротьбі з ним. У багатьох країнах є закони, які гарантують їм захист, а також визначають премії та нагороди за допомогу слідству. Один із нещодавніх прикладі — справа про корупцію в компанії Ericsson, коли Американська комісія з цінних паперів і бірж виплатила рекордні 279 млн дол. інформатору, який повідомив про корупційне порушення.
"У багатьох країнах діють спеціальні портали для викривачів корупції. Наприклад, у Великій Британії є державний портал GOV.UK Whistleblowing, що дозволяє анонімно повідомляти про корупцію. В Канаді портал Integrity Regime Whistleblower Hotline дає змогу повідомити про корупційні дії в угодах із державними органами. У Німеччині через Whistleblower-Portal можна анонімно повідомляти про корупцію та інші незаконні дії у сфері публічних закупівель", — каже Фокусу Мошенець.
Політикиня зазначає, що така практика підвищує прозорість і підзвітність уряду й державних установ. Водночас ефективність самих порталів для анонімних повідомлень про корупцію залежить від багатьох факторів. Зокрема, від довіри до влади й державних установ, рівня антикорупційної освіти населення та від рівня корупції в країні.
"Великий плюс порталу в тому, що викривачі будуть захищені, і якщо умови анонімності буде витримано, ця система має великі шанси на успіх", — каже Мошенець.
Щоб отримати винагороду за повідомлення про корупцію, яку вдасться викрити під час слідства, викривачу дадуть спеціальний код. Політикиня додає, що зараз розробка перебуває на етапі тестування. У процесі експерти мають окреслити недоліки системи та зробити так, щоб уся інформація була анонімною та захищеною.
"Важливо, щоб не з'явилося схем або зливу відомостей про викривачів, їхніх особистих даних. І щоб правоохоронні органи мали можливість якісно опрацьовувати всі повідомлення", — резюмує Мошенець.
Фокус раніше писав про те, чому в Україні почали активно ловити корупціонерів.
Нагадаємо, підприємцю із Запорізької області, який надав Збройним силам України браковані бронежилети на 6 млн гривень, загрожує 12 років позбавлення волі.