Прикриваються ще не ухваленим законом: що робити, якщо студентам у ТЦК відмовляють у відстрочці

У Житомирі студент звернувся до районного ТЦК і СП з довідкою про зарахування на навчання, щоб на законних підставах отримати відстрочку від служби в ЗСУ. У військкоматі до документа поставилися скептично. Керівник ТЦК відмовився приймати довідку, пославшись на законопроєкт Федора Веніславського, і відправив студента, якому понад 30 років, на проходження ВЛК.

"Чоловікові сказали, що він не може бути студентом, оскільки за віком старший, ніж має бути. Керівник районного ТЦК сказав, що на сьогодні студенти, старші за 30 років, не мають права на відстрочку, та запропонував чоловікові наступного дня пройти ВЛК. Коли його [співробітника ТЦК] попросили показати закон, на який він посилається, він сказав, що документ нібито є в електронному варіанті, але показати відмовився", — розповідає Фокусу доцентка Житомирського державного університету імені Івана Франка Олена Овдеюк, близько знайома зі студентом.

За словами доцентки, магістрант проходив військово-лікарську комісію 2021 року. У нього були проблеми зі здоров'ям, але їх не взяли до уваги. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну чоловік звернувся до районного ТЦК із проханням повторно пройти комісію, щоб оновити дані. Співробітники територіального центру комплектування, за словами Овдеюк, йому відмовили, оскільки військовозобов'язані проходять комісію раз на п'ять років.

Дискримінаційний законопроєкт

Про те, що деяких студентів можуть позбавити права на відстрочку, говорять давно. Представники влади вважають, що чоловіки, старші за 30 років, які вступили до навчальних закладів після 24 лютого 2022 року, "косять" від армії.

Очільник Міносвіти Оксен Лісовий наводив цифри: 2022 року до університетів вступило на 55 000 більше чоловіків, старших за 25 років, ніж 2021 року. На думку міністра, в Україні є тенденція вступати до вищих навчальних закладів для отримання відстрочки.

4 вересня 2023 року представник президента України в Верховній Раді, нардеп Федір Веніславський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт. Політик запропонував обмежити право на відстрочку від мобілізації військовозобов'язаним чоловікам, які здобувають непослідовну освіту після 30 років. У коментарі Фокусу нардеп пояснював, що студентів до 30 років його ініціатива не стосується.

"Суть проста — якщо людина здобула освіту, а після цього здобуває ще одну — вищу або професійно-технічну освіту — й це відбувається після 30 років, це не дає право на отримання відтермінування", — говорив Веніславський.

У комітеті Верховної Ради з питань євроінтеграції ініціативу нардепа не схвалили. Законопроєкт назвали дискримінаційним. У листі комітету зазначили, що особи, згадані в ініціативі, мають рівні права й обов'язки та повинні "розраховувати на однакове ставлення в однакових випадках, без будь-якого поділу за принципом віку або рівня попередньої здобутої освіти".

Як студенту відстояти право на відстрочку

У коментарі Фокусу військовий юрист Микола Максимов пояснює, що співробітники ТЦК можуть відправити студента на проходження ВЛК, якщо з якихось причин він не перебував на військовому обліку, за останні п'ять років не проходив медкомісію або в нього старий зразок військового квитка. У такому разі студенту слід звернутися до канцелярії військкомату й відмовитися від проходження комісії, поки там не поставлять відмітку про те, що він показав довідку про зарахування на навчання.

"Якщо цього не станеться [в канцелярії ТЦК не зафіксують довідку про зарахування на навчання — прим.], припустімо, військкоми ображені на студента з якихось причин, абсолютно реальний сценарій, що після проходження ВЛК йому скажуть, що довідку він не приносив, і видадуть мобілізаційне розпорядження. Такі випадки в практиці є", — пояснює Максимов.

Якщо студент стоїть на військовому обліку та за останні 5 років проходив ВЛК, йому мають одразу надати відстрочку.

Фокус раніше докладно розповідав, навіщо в Міноборони пропонують створити нову посаду — військовий омбудсмен. Правозахисники вважають, що в цьому питанні важливо звернути увагу на досвід і стандарти деяких країн НАТО і створити незалежну від військового керівництва інституцію, яка справді стоятиме на захисті прав військових.

Фокус також розповідав, де і в яких умовах утримують російських військовополонених в Україні та скільки бюджетних грошей держава витрачає на одного росіянина, який склав зброю.