Розділи
Матеріали

"Ручна опозиція" чи агенти Кремля: чи можуть в Україну повернутися проросійські партії

Серафима Таран
Фото: 24 Канал | Фото ілюстративне. Вибори планують провести після завершення війни, але влада допускає й інший сценарій

Кремль готує ґрунт для створення політичного проєкту, спрямованого на "проросійськи налаштованого виборця" в Україні. Такі висновки робить влада, аналізуючи критику на свою адресу. Фокус з'ясував, чи зможе Росія повторити фінт із "ОПЗЖ" і чи скористається опозиція втомленим від війни виборцем.

У липні 2022 року в Україні заборонили діяльність головної проросійської партії "ОПЗЖ", тісно пов'язаної з Кремлем. Деяким екслідерам оголосили підозри в держзраді, інших залишили під пильною увагою спецслужб. А ті, хто зумів зберегти депутатський мандат у Верховній Раді, за запевненням колег, відкинули симпатії до Росії та активно допомагають фронту.

Про те, що Кремль не полишає спроби чинити політичний вплив в Україні, попри війну, що триває, неодноразово говорили представники влади. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, ФСБ РФ прагне сформувати агентурну мережу, яка в перспективі може стати політичним проєктом, орієнтованим на "проросійськи налаштованого виборця".

"Ознаками подібної діяльності є різка активізація різноманітних "експертів", "акторів-розвідників" та іншого роду аферистів у просуванні проросійського порядку денного. Саме вони в цей момент волають про "провал" контрнаступу, натякають на необхідність перегляду цілей війни (і це вже не вихід на кордони 1991 року), роздають поради, як воювати ЗСУ, видають фальшиві інсайди про "конфлікти" серед військово-політичного керівництва, закликають прийняти "хороших росіян" і врешті-решт натякають, що з Росією необхідно домовлятися", — заявив Данілов.

Секретар РНБО додав, що українські правоохоронні структури уважно відстежують прояви подібних ворожих дій, виявляючи та припиняючи їх. А українцям порадив проявляти "високий ступінь інформаційної охайності" й "не бруднитися продуктами російської інформаційної "життєдіяльності".

"Проросійський" виборець

В основі будь-якого політичного проєкту лежить три ключові складові: хто його очолить, хто готовий профінансувати й головне — чи є електоральна база. За словами експертів, відродити "ОПЗЖ" або подібні проєкти з антиукраїнською риторикою та потужною медіамашиною, навіть якщо знайдеться співчутливий виборець, малоймовірно. Політики просто не підуть на подібний ризик, щоб уникнути підозр у держзраді або колабораціонізмі.

"Усі проросійські партії заборонили в судовому порядку, механізм себе виправдав. І без медіамашини говорити про серйозне відновлення проросійського політичного поля я б не став. Але на цьому можуть спекулювати ті, хто претендують на електорат східної частини України. А влада, зі свого боку, вішатиме на них ярлик "проросійськості", — міркує в бесіді з Фокусом політичний аналітик Олег Постернак.

За останній рік в Україні зросла кількість людей, які вірять у розкол влади й готовність країни йти на поступки Росії. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Частка тих, хто вірить у конфлікт між політичним керівництвом країни та командуванням армії, зросла з 14 до 32% із вересня 2022 року по жовтень 2023 року. А тих, хто вірить у готовність України йти на поступки Росії, — з 5 до 12%.

Експерти зазначають, що на тлі тривалої війни кількість тих, хто відчуває втому від невпевненості в завтрашньому дні, очевидно, зростає. А разом із цим з'являються сумніви в правильності рішень Банкової та запит на політичні проєкти, здатні задовольнити потребу виборця в стабільному світі.

Виборців, готових за певних умов підтримати критиків влади, які спекулюють на "мирному порядку денному", чимало. І оскільки суспільство травмоване війною, ця тема стане ключовою для всіх політичних сил. За словами політичного експерта Олександра Кочеткова, ключовими меседжами в цьому напрямі будуть відновлення країни в повоєнний період, зокрема, економічне відродження Донбасу. А також тема мови. За словами Постернака, цей спекулятивний фактор дасть змогу опозиції дистанціюватися від чинної влади.

Максимальна демократизація

Головна умова, яка вплине на політичні симпатії суспільства — результат війни. Діапазон електоральних очікувань широкий: від повного розвалу РФ до можливого заморожування війни та нездатності України відвоювати тимчасово окуповані території Донбасу та Криму. Якщо зовнішнього ворога не буде справедливо покарано в очах суспільства, а більша частина територій залишиться в окупації, з'явиться гостре бажання замістити відсутність перемоги над зовнішнім ворогом перемогою над внутрішнім. Претендентів на цю роль багато, вважають експерти. Українці розчарувалися в старих політиках, і більшість виборців навряд захочуть дивитися на тих, хто асоціюється з періодом до 24 лютого 2022 року. Тому конкуренція висока. І в боротьбі за виборця одним зі способів тиску на критиків влади може стати ярлик "агентів Кремля", кажуть експерти.

"Я думаю, у словах [секретаря РНБО Олексія] Данілова можна розгледіти натяк на [Олексія] Арестовича, який у вересні взяв курс на критику влади. На Банковій хочуть прив'язати ярлик до потенційно нової сили, яка виникає на базі нібито "проросійського" електорату, що насправді не має нічого спільного з Росією. Проєкт, орієнтований не на владу й готовий використати втому від війни та нажити електоральний капітал на критиці влади, обов'язково з'явиться. Тому вкрай важливо заздалегідь звинуватити в "проросійськості" тих, хто критикує президента і його оточення", — міркує Постернак.

Водночас Арестович, який тривалий час співпрацював із Банковою, на думку експерта, може виявитися "ручною опозицією". В ОП розуміють, що конкуренти зіграють на втомі виборця від війни, а тому їм потрібен комунікатор, здатний залучити цей електорат, утримуючи інтереси чинної влади.

"Я не схильний вважати, що поведінка Арестовича некерована з боку Банкової. Він тривалий час працював із владою, влітку не критикував [президента Володимира] Зеленського, і явно йшлося про підготовку до осіннього політичного сезону. Він дуже зручна для влади фігура, здатна консолідувати частину електорату, який чомусь називають "проросійським", хоча це ті виборці, які голосували за "Слугу народу" й "ОПЗЖ", але розчарувалися через втому", — додає Постернак.

Унаслідок війни змінився й сам виборець. За словами експерта, з'явилася опозиція цивільних і військових. Тих, хто намагається пасивно ставитися до того, що відбувається, і активних волонтерів. А також протистояння біженців за кордоном і тих, хто залишився в Україні. Усі ці розмежування політики активно використовуватимуть під час передвиборчої кампанії, яка, на думку експертів, може стартувати вже навесні-влітку наступного року.

До того ж західні партнери України після завершення війни можуть наполягати на максимальній демократизації внутрішніх процесів і політичній поляризації країни, вважають експерти. Це може стати умовою для отримання Україною допомоги на відновлення країни. І ускладнити спроби чинної влади "затаврувати" опозицію.

Фокус раніше писав, що в Україні згадали про електронний перепис населення, попри війну, що триває. Демографи та фахівці з кібербезпеки скептично ставляться до ідеї.

Також Фокус розповідав, що 4 жовтня президент Володимир Зеленський уперше допустив можливість проведення виборів в Україні під час війни. Для цього має бути гарантована безпека виборців.