Хвалить Байдена, але підморгує Трампу: що ховається за останніми інтерв'ю Путіна

В останні місяці в РФ набирає обертів передвиборча кампанія президента. З цієї причини лідер Кремля Володимир Путін дедалі частіше з'являється на публіці, роздає коментарі, робить заяви для ЗМІ.

Вершина його інформаційної активності — інтерв'ю американському журналісту Такеру Карлсону. Ця подія перервала тривалу паузу Москви в комунікації із західними ЗМІ. А також мала продемонструвати західній аудиторії, що Росія нібито готова до мирних переговорів.

Однак на думку експертів, бесіда виявилася невдалою і не реалізувала поставлених завдань. З цієї причини президенту РФ довелося організувати ще одне інтерв'ю — вже з кремлівським телеканалом, щоб пояснити свої наміри.

Отримати підтримку виборців

Як відомо, президент РФ Володимир Путін намагається уникати публічних виступів. Його нинішній термін, на думку співрозмовників Фокуса, відзначився найнижчою інформаційною активністю за всі роки управління країною.

Російські політологи не раз звертали увагу на замкнутість Путіна, особливо в період пандемії коронавірусу. Були часи, коли президент РФ зникав на кілька тижнів із публічного простору. Тоді у ЗМІ писали про втому Путіна, бажання зосередитися на глобальних цілях, а також обговорювали чутки про невиліковну хворобу господаря Кремля і навіть смерть.

Приблизно з осені 2023 року, як каже Фокусу політолог Олег Постернак, Путін став активніше з'являтися на публіці. Він виступив на Валдайському форумі, засіданні колегії Міноборони, а також провів "Пряму лінію" з росіянами. Основна причина — майбутні вибори в березні 2024 року.

Хоча сам виборчий процес у РФ — тільки імітація, усі заздалегідь знають, що президентом стане Путін, Кремлю потрібно забезпечити високу явку на виборчих дільницях.

Ще у 2000-му році, коли Путіна вперше обрали президентом, у політичних колах прозвучала думка, що Росія — це країна з керованою демократією. Цей формат управління країною багато років демонструє, що РФ, з одного боку, формально перебуває в низці держав, чиї лідери спираються на підтримку народу, з іншого — тримає всі процеси під контролем.

"Для Путіна тема легітимності себе як президента вкрай важлива. Багато виборців не хочуть іти на вибори, і Кремль намагається вирішити проблему низької явки. Путін знає, що велич країни базується на здатності лідера представляти свій народ, який за нього проголосував. А як показати всьому світу максимальну підтримку? Тільки за допомогою виборів", — каже Постернак.

Особливо важливою підтримка виборців стає в контексті триваючої війни. Як відомо, у Москві стурбовані впливом провалів на фронті на майбутні вибори і вважають, що військові невдачі можуть негативно позначитися на їхніх результатах.

Невдале інтерв'ю

Щоб збільшити свою вагу і важливість для внутрішнього виборця, Путіну важливо послати сигнал, зокрема й західній аудиторії, що він нібито — не терорист і готовий до мирних переговорів, кажуть співрозмовники Фокуса. Тим паче напередодні Мюнхенської конференції з безпеки, запланованої з 16 до 18 лютого, на якій Україна сподівається укласти угоду з Німеччиною.

"Виходячи на аудиторію "першої ядерної кнопки світу", Путін сподівався реалізувати свої наративи. Здебільшого це робилося для аудиторії Трампа. Карлсон — консервативний журналіст, його погляди пов'язані з конкретною частиною американського електорату. Не секрет, що частина аудиторії США вважає Путіна видатним державним лідером, який захищає традиційні консервативні цінності. Саме тому його образ присутній у виборчій кампанії США, хоч і не в такому масштабі, як хотілося б Трампу", — зазначає Постернак.

Інтерв'ю з американським журналістом Такером Карлсоном мало продемонструвати готовність Путіна до переговорів з Україною. Однак за словами політолога Володимира Фесенка, свого завдання не виконало. Головна теза про мир загубилася в процесі бесіди і не викликала очікуваного резонансу. Тому через кілька днів президенту РФ довелося давати ще одне інтерв'ю — вже російському журналісту, щоб повторно пояснити — що ж він хотів донести під час спілкування з Карлсоном.

У бесіді з ведучим телеканала "Россия 1" Павлом Зарубіним Путін погодився, що зустріч з американським телеведучим виявилася не такою, як планувалася. Він назвав Карлсона "небезпечною людиною", яка спеціально уникала гострих тем. А на запитання, хто буде найкращим президентом США для Росії, не замислюючись відповів — Байден.

За словами Фесенка, зауваження про президента США Джо Байдена Путін зробив спеціально, щоб підіграти кандидату в президенти США Дональду Трампу. Після інтерв'ю Карлсона з лідером Кремля в американських експертних колах активно обговорюється думка, що Трамп працює в інтересах Москви. Команда Байдена використовує цей аргумент проти конкурента на виборах, а тому Путін спробував таким чином нейтралізувати атаки. Такої ж думки дотримується політолог Олег Постернак.

"Трамп одразу відреагував, ніби заява Путіна про Байдена доводить, що той його боїться. Але думаю, що Путін спеціально підіграв Трампу. Це такий сигнал американському виборцю з антиросійською установкою, який ще не визначився, за кого голосувати. Припустимо, середньостатистичний виборець каже, що Путін знахабнів, тероризує весь світ. І ось цей ворог каже, що Байден для нього кращий, ніж Трамп. Значить треба підтримати Трампа. Це такий спосіб зупинити ворога", — додає Постернак.

І хоча в жодному з двох великих інтерв'ю Путіна не прозвучало сенсаційних заяв, судити про результати інформаційної кампанії Кремля можна буде після виборів — як у Москві, так і в США.

Фокус раніше писав, що президент РФ Володимир Путін, за інформацією ЗМІ з посиланням на високопоставленого чиновника з Держдепартаменту США, не погодиться на переговори щодо мирного врегулювання в Україні до виборів у США в листопаді 2024 року.

Також Фокус зазначав, що кандидат у президенти США Дональд Трамп має намір домогтися припинення військових дій в Україні, і заявляє, що може вплинути на те, щоб Україна і Росія підписали мирну угоду.