Виконують наказ Путіна: армія РФ наступає в Курській області, чи втримають ЗСУ позиції до жовтня
Завдання першого етапу наступу російських військових у Курській області — деблокада Глушківського району, де майже в "котлі" опинилися приблизно 3 000 солдатів. Експерти переконані, що з урахуванням переваг Росії у військових ресурсах утримання Курського напрямку стане для ЗСУ важким завданням. Фокус аналізує всі варіанти розвитку подій.
Російські військові 11 вересня почали контрнаступ у Курській області: вже здійснено першу масштабну атаку. Ситуація на лівому фланзі для угруповання ЗСУ погіршилася, констатує команда аналітиків DeepState.
Можна припустити, що наступ став наслідком виконання наказу президента Росії Володимира Путіна щодо звільнення Курської області до 1 жовтня. Причому завдання хочуть виконати без відведення сил на Покровському і Торецькому напрямках Донецької області, писали українські ЗМІ.
Наразі російські підрозділи переправляють бронетехніку через Сейм і дрібніші річки. У DeepState зафіксували рух броньованої колони ЗС РФ із Кореневого до Снагості, в останньому селі тривають активні бойові дії.
За даними західного військового експерта Роба Лі, колона 51-го полку ПДВ із восьми танків і бронемашин дісталася до Снагості дорогою від Кореневого. Російські військові доставили цілу техніку, незважаючи на удари ЗСУ по річкових мостах.
Російські мілітарі-пабліки пишуть про нібито звільнення ЗС РФ Снагості, Вікторівки, Гордєєвого, Обухівки, Раптового, Бяхового та Апанасівки. Про звільнення приблизно десяти населених пунктів у Курській області розповів і командир спецназу "Ахмат" Апті Алаудінов. Далі ЗС РФ завдаватимуть ударів по Любимівці та Зеленому Шляху, щоб відрізати українські війська в північній частині Курської області.
Пов'язаний із російськими силовиками канал Mash повідомив про просування військ Росії в районі 150 квадратних кілометрів. У боях беруть участь морські піхотинці зі 155-ї та 810-ї бригад, 56-й полк ПДВ.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко також поділився роздумами на тему наступу росіян у Курській області. Збільшивши курське угруповання до понад 35 тисяч осіб, окупаційне командування вирішило, що цього вистачить для витіснення українських сил.
ЗС РФ діють одразу на чотирьох напрямках:
- Апанасівка–Снагость — деблокада Глушківського району та повернення під контроль дороги "Коренево–Троїцьке";
- Журавлі–Калинов — контроль логістики "Коренево–Сафонівка" з подальшим спрощенням логістики по північному фронту;
- Погребки — вигоди на дорогу "Льгов–Суджа" і саму Суджу з півночі;
- Борки — закриття південно-східного сектора контролю Сил оборони України по річці Псел.
Коваленко пише, що до контрнаступу залучено сили десяти бойових підрозділів, зокрема й двічі утилізованої 155-ї бригади морпіхів. Передислокували в регіон із Павлівки Донецької області і 22-й загін "БАРС".
"Дії окупантів здійснюються за підтримки техніки, але з обмеженим застосуванням артилерії. Через активізацію підрозділів окупанти зменшили застосування КАБ по лінії бойового зіткнення. Найближча доба покаже, у що цей контрнаступ у підсумку виллється", — підсумував він.
Порятунок 3 000 солдатів із "котла": армія РФ взялася за Глушківський район
Військовий аналітик Ян Матвєєв вважає, що на поточному етапі бойових зіткнень ЗС РФ займуться деблокуванням Глушківського району. Росія організовувала понтонні переправи і захищала прохід, що залишився на сході, але до закриття "котла" ЗСУ залишалося 5 кілометрів, повідомляло 20 серпня 2024 року видання Bild.
Друга причина вибору Глушківського району — віддаленість від основного шосе постачання через Суджу, де зосереджено більше українських військ. Російська атака на тій ділянці була б набагато небезпечнішою — існував ризик відсікання від логістики всього Курського напрямку.
Цю тактику ворога підтверджує і військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Наразі відбувається деблокування частин ЗС РФ чисельністю до 3 000 солдатів у Глушківському районі, що перебував під загрозою оточення українськими силами.
"Можна говорити про тактичні успіхи російських підрозділів, але не прорив позицій українських військових. У зв'язку з катастрофою в Глушківському районі командування і почало контрнаступ. Оцінювати успішність маневрів ще рано, адже операція має локальний характер", — коментує він Фокусу.
За оцінками експерта, на Курському напрямку зосереджені найбільш підготовлені штурмові підрозділи Сил оборони України, які нав'язали росіянам маневрений характер бою. Українські війська мали встигнути побудувати систему ешелонованої оборони. Також під час наступу на Курську область їм вдалося захопити дві лінії фортифікаційних споруд.
"Ми спиратимемося на готові інженерні конструкції, побудовані росіянами. Так буде легше вести активну оборону", — переконаний Снєгирьов.
Операція на два тижні: три сценарії дій ЗСУ в Курській області
Російське командування зіграло у своєрідну гру: показали непотрібність Курської області, як порівняти з Донбасом, а потім підтягнули туди війська для вибивання частин ЗСУ, вважає військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
"Відбувається змагання ресурсів і запасів техніки, а також військового інтелекту та маневрування. Перевага в авіаційних і ракетних атаках у ЗС РФ. Скоро ми побачимо і застосування переданих Тегераном ракет Fath-360 по українських частинах радіусом дії до 120 кілометрів", — ділиться він думкою з Фокусом.
Однак бойові дії в Курській області не розтягнуться на роки: Україна залучила для боїв на території Росії відносно небагато сил.
Варто нагадати, що президент України Володимир Зеленський говорив про вимушене перекидання в регіон до 60 тисяч військових РФ із Запорізької та Херсонської областей. Точної кількості задіяних у прориві військових ЗСУ не повідомляли. Джерела газети The Wall Street Journal зазначали, що загалом на Курському напрямку Україна задіяла приблизно 11 000 військових. Схожу кількість озвучував і генерал-майор Апті Алаудінов.
"З урахуванням ресурсних переваг ЗС РФ, розтягнутих резервів ЗСУ на Донбасі та за іншими напрямками, утримання Курського напрямку стане важким завданням", — зауважує аналітик.
Курська операція, за оцінками Ступака, виправдовувала себе в перші два тижні з точки зору стрімкості, несподіванки і режиму інформаційної тиші. Останнім часом просування ЗСУ сповільнилося, ідея заходу на російську територію поступово зживає себе.
Тепер у Києва є три варіанти дій :
- спробувати захистити від наступу росіян усі території в Курській області;
- відійти до місцевості, придатної для оборони;
- вивести підрозділи на українську територію.
"Потрібно знати міру і свої можливості. Згадаю приклад правильного відходу гостей зі свята: запрошені мають відчувати момент закінчення банкету, щоб їх не просили покинути захід", — підсумував аналітик.
Нагадаємо, в Росії виключили переговори з Україною до витіснення підрозділів ЗСУ з Курської області. Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу вважає, що мета наступу на Курську область полягала в захопленні атомної станції в Курчатові.
Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко називав Курську область "автономним регіоном РФ". Якщо жителі російського регіону проведуть внутрішній референдум із проханням про приєднання до України, такий варіант цілком можна обговорити, упевнений він.