Комплекс "Ярс" виведено на чергування: чи застосує РФ ядерну зброю та кому загрожує небезпека
Росія активно лякає Захід застосуванням ядерної зброї. Цього разу ворог вивів на бойове чергування ракетний комплекс "Ярс". Фокус зʼясував, чи дійсно Москва може атакувати та кому потрібно приготуватися.
Вранці 7 жовтня у росЗМІ повідомили, що ракетний комплекс "Ярс" вийшов на бойове чергування в Новосибірському ракетному з'єднанні.
"Ярс" — це ракета стратегічного призначення, якою ворог лякає Захід, проте не потрібно звертати на це особливої уваги, вважає генерал-майор СБУ Віктор Ягун.
За його словами, росіяни вивели "Ярс" через невдачу з ракетою "Сармат", яка вибухнула. Якщо ЗС РФ застосують "Ярс", то відразу можна чекати на відповідь США. Тоді як України це точно не стосується.
Ракетний комплекс "Ярс": небезпека для України чи спосіб залякування Заходу?
"Ярс" — це міжконтинентальна ракета з дальністю пуску до 16 тисяч кілометрів, вона призначена для доставки ядерних боєзарядів. Є двох типів — шахтний і мобільний комплекс, вони обидва перебувають на бойовому чергуванні, каже Фокусу військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.
"РФ використовує ракету для залякування Заходу стосовно ядерної зброї. І вони підсвічують ці події як демонстрацію того, що ставлять на бойове чергування "Ярс". Путін хоче продемонструвати Заходу, що в нього є ядерна зброя. Пам'ятаєте, як казав Лавров, що ядерна держава не може програти в Україні. От вони це й роблять", — вважає він.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначив у розмові з Фокусом, що "Ярс" — це самохідний комплекс, який здатен пересуватися, зокрема, він менш помітний, ніж стаціонарні, які постійно перебувають під спостереженням супутників.
"Один із комплексів, яким Росія залякує активно Захід, особливо з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Вони (росіяни. — Ред.) вже виводили цей комплекс у 2022 році, у 2023 році. У 2022 році вони його показували на параді, у 2023-му теж виводили. Чому зараз вивели? Тому що має відбуватися "Рамштайн", під час якого в тому числі буде обговорюватися рішення про можливість України бити вглиб російської території", — сказав Мусієнко.
Він уточнив, що так ворог може шантажувати Захід можливістю застосування ядерної зброї. Мусієнко повідомив, що комплекс орієнтований на завдання міжконтинентальних ударів, тобто пусків більше по США чи Канаді.
"Але, звичайно, що це буде продемонстровано так, що потенційно може бути застосовано проти України. Хоча, знову ж таки, це, скажімо так, більше для того, щоб залякувати Захід", — заявив він.
Чи може РФ запустити ракету "Ярс"
Олег Жданов переконаний, що ймовірність застосування ворогом цієї зброї фактично нульова. Також нині невідома причина виводу комплексу. Зокрема, це може бути чергове навчання, перевірка боєздатності, зміна бойового чергування.
Олександр Мусієнко також зауважив, що нині ймовірність застосування цієї зброї невисока. Тоді як, якби РФ застосувала цю зброю, то це означало б, що Захід може бути втягнутий у війну.
"Не думаю, що на сьогодні це найбажаніший сценарій того, щоб по Росії завдали ядерний удар. Тому я думаю, що це такий механізм, спосіб ескалації і залякування", — повідомив він.
Як боротися з ракетою "Ярс"
Президент Асоціації виробників озброєння та військової техніки України Вадим Кодачигов зазначив, що потрібно шукати засоби, які допоможуть боротися з російською ракетою.
"Ми знаємо характеристики цієї ракети, тож держава повинна дати замовлення військовим компаніям створити засоби протидії", — повідомив Фокусу Кодачигов.
Він наголосив, що Україна може боротися з усіма ворожими засоби, але держава повинна припинити закуповувати "китайський непотріб" і замовляти в українських розробників те, що дійсно відповідає засобам ураження, розвідки, перехоплення.
Нагадаємо, 23 липня у ЗМІ повідомили, що РФ вдруге за місяць провела ядерні навчання. Зокрема, ракетні війська стратегічного призначення відпрацьовували мобільні комплекси "Ярс".
5 жовтня стало відомо, що в Європі стало менше хвилювань щодо ядерних "червоних ліній" президента РФ Володимира Путіна. За словами данської премʼєр-міністерки Метте Фредеріксен, не можна дозволяти Москві диктувати свої умови за допомогою погроз.