Неякісна підготовка та "совкові" стандарти: що не так із навчанням новомобілізованих та чи все так погано

Перед відправленням до бойової частини новомобілізовані українці проходять базову підготовку. За словами головного сержанта військової частини окремого штурмового батальйону "Арей" УДА Михайла Ковпака з позивним "Кот", підготовка в навчальному центрі є "поганою", можливо, через обмеженість часу.

"Кот" наголосив, що за місяць у центрі неможливо досконало підготувати бійця. Тому потрібно збільшити терміни навчання. Також багато чого залежить від бажання самої людини.

Фокус розповідає про проблеми з підготовкою новомобілізованих та рішення, які допоможуть покращити навчання.

Навчання новомобілізованих: що не так із підготовкою

Український військовослужбовець Станіслав Бунятов з позивним "Осман" розповів Фокусу, що в підготовці мобілізованих спостерігаються три основні проблеми. Зокрема, час, який повинен бути мінімум три місяці. Також потрібно поповнювати склад інструкторів, проте на цю посаду ніхто не хоче йти.

"В інструктори ніхто не хоче йти через те, що там маленька заробітна плата і ти постійно сидиш в лісі. Інструктори мають отримувати не 20 тисяч гривень, перебуваючи в лісі, а 30-40 тисяч, тому що вони виконують одну з найголовніших бойових задач із підготовки особового складу", — сказав Бунятов.

Ще однією проблемою підготовки бійців "Осман" назвав "совкові" стандарти, за якими відбувається навчання.

Військовослужбовець ЗСУ, колишній нардеп Ігор Луценко заявив Фокусу, що в Україні підготовка мобілізованих неякісна та застаріла, адже часто вона відбувається "для галочки". Зокрема, це спостерігається навіть у частині стрілецької підготовки. Також є проблема зі складом, котрий вчить.

"Дуже часто інструкторам недоплачують, відбирають таких, хто не має взагалі хисту вчити, хоча є бойовий досвід. Інструктор — це ж не просто випадкова якась професія, це мають бути певні скіли", — сказав Луценко.

Боєць зауважив, що є багато інструкторів без бойового досвіду, а підготовка військових застаріла.

"Якщо ви навчили людину стріляти з автомата, перев'язувати рани, чи користуватися турнікетом, то це ще не значить, що ця людина придатна до того, щоб воювати. Це людина, скажімо так, придатна воювати у XX столітті, IX", — наголосив він.

За його словами, зараз потрібно пройти курс інформаційної кібербезпеки, адже у всіх є мобільні телефони, і це великий фактор того, що можуть бути витоки інформації.

"Тому є дуже багато речей, якими треба навчати користуватися, зокрема, базовою програмою типу "Кропиви" для того, щоб орієнтуватися на місцевості без мобільного зв'язку по орієнтирах. Є велика кількість речей, які мають стати вже обов'язковими, але вони ще не стали", — зазначив Луценко.

Як навчальні центри демотивують мобілізованих

Ігор Луценко розповів, що є окремі навчальні центри, де демотивують бійців. За його словами, новомобілізований може прийти з нейтральним ставленням, має певні очікування, розуміє, що потрібно захищати батьківщину, але йому відбивають мотивацію "поганим і зневажливим" ставленням до солдата.

"Я б просто зробив систему тестування на вході й виході в навчальний центр. Вона є, але не відстежує цю зміну параметра. Там є можливість навіть давати фідбек по інструкторах, наскільки я знаю, але це не те, що я хотів би. Є ще потреба, на мій погляд, дивитися наскільки змінилася мотивація у людей служити", — каже військовослужбовець.

Він переконаний, що БЗВП мусить мотивувати людину ставати сильнішою, розумнішою, відчувати себе більш готовою воювати, тоді як в Україні навпаки. Луценко розповів про те, що в деяких центрах забули про те, що вже холодний сезон, а тому чоловікам не видали тепліших речей, обладнання, щоб зігріти, намети тощо.

"Такі речі об'єктивно демотивують, а ще більше демотивує ставлення інструкторів. Багато хто з них психологічно не готовий бути мотиватором, а от демотиватором дуже чудово виходить у багатьох бути", — підсумував Луценко.

Не все так погано: коли підготовка є якісною в навчальних центрах

Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" повідомив Фокусу, що є певні норми підготовки бійців будь-якого фаху. Він розповів, що у мирний час військових готують набагато довше. Зокрема, навчання спецназівців може зайняти не один рік. Проте під час війни немає такої кількості часу.

"У нас немає так багато часу, як це дійсно може бути прописано певними нормативами, щоб підготувати тих самих бійців і потрібно втискатися трошки в менші терміни відповідно. Наприклад, піхоту ми маємо готувати найшвидше", — сказав "Алекс".

Офіцер зауважив, що якщо все навчання втиснути в місяць, але воно буде якісним та насиченим, то в результаті можна добре підготувати бійців.

Військовий наголосив, що однозначно сказати, що підготовка є поганою чи хорошою не може, це відбувається по різному. Зокрема, деякі інструктори можуть кожну секунду приділяти підготовці, навчанню, робити все можливе, тоді як інші цього не роблять.

"Це дуже по-різному, всі в принципі потрапляють в плюс-мінус одні й ті самі навчальні центри, але десь готують нормально. Плюс, велику роль відіграє злагодження в самому підрозділі. Тут знову ж таки все неоднозначно, тому що в деяких підрозділах можуть на це махнути рукою. А в деяких підрозділах до цього підходять відповідально", — повідомив офіцер.

Лейтенантка 47-ї ОМБр Анастасія Блищик зауважила, що якість підготовки новомобілізованих залежить від навчального центру.

"Зараз у нас достатньо навчальних центрів, де можна вчити новомобілізованих. І вже краще те, що навчання проходять довше, ніж як було раніше. Якщо раніше люди їхали в навчальні центри на тиждень, два, або взагалі не їхали, а відразу долучалися до бригади на початку повномасштабного вторгнення, то наразі є термін у місяць, півтора, і лише після цього новобранець потрапляє до бригади", — пояснила Фокусу Блищик.

Вона наголосила, що розширення навчального процесу — це вже величезний плюс. Попри це, будь-який досвід здобувається в бою. Інструктор може поділитися своїм досвідом, але людина зрозуміє це лише тоді, коли вийде на поле бою та все відчує на собі — перший обстріл, втеча від ворожого дрону, вміння розрізняти вибухи, засоби, які летять. Військова переконана, що це те, що не зможе забезпечити жоден із навчальних центрів та інструкторів.

Як покращити підготовку мобілізованих

"Алекс" розповів, що для покращення підготовки новомобілізованих потрібно виділити більше часу та дати підрозділам самостійно набирати собі бійців. Він зазначив, що деякі підрозділи ставляться відповідально до підготовки новобранців, а деякі ні.

"Але підрозділ, на мою думку, може якісніше навчити (ніж центр. — Ред.), бо, наприклад, якщо бригада стоїть на певному напрямку, вона знає, до чого краще підготувати військовослужбовця. У навчальному центрі дається база, а не якась специфіка. Тобто, я вважаю, потрібно більше часу саме підрозділам, в які потраплять військовослужбовці", — пояснив він.

Лейтенант додав, що все зводиться до того, що кожен в армії повинен відповідально ставитися до виконання своїх обовʼязків та проявляти здорову ініціативу.

Натомість Станіслав Бунятов вважає, що потрібно переймати досвід 3-ї ОШБр, "Азову" й давати "якісну кваліфіковану освіту військовослужбовцям".

Нагадаємо, 30 вересня у 80-й ОДШБр заявили, що після мобілізації чоловіків відразу не відправляють на "нуль". Навіть після БЗВП солдата відразу не відправляють на бойове завдання.

18 вересня секретар комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко повідомив, що Україні потрібно посилити мобілізацію та набрати більше людей для покращення якості підготовки нових бійців. Він зауважив, що якщо новомобілізовані будуть більше часу в навчальних центрах, то ЗСУ довше не матимуть поповнення.