Без Patriot і Stinger: що буде, якщо США загальмують допомогу Україні
Україна ризикує зіткнутися з браком боєприпасів для систем протиповітряної оборони. Після перегляду пріоритетів військової допомоги США постачання сповільнилося саме тоді, коли Росія посилила масовані удари дронами та ракетами. Фокус розбирався, які елементи ППО можуть опинитися під найбільшим тиском і наскільки критичною є залежність від американської зброї.
Україна стикається з потенційною нестачею засобів протиповітряної оборони через перегляд військової допомоги США у 2025 році, що збігається з посиленням російських авіаударів.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на західних і українських офіційних осіб. З червня, після директиви Пентагону про зміну пріоритетів постачань, обсяг і регулярність допомоги зменшилися, що послаблює захист українських міст. Анонімне джерело видання зазначило: "Це питання часу, коли закінчаться боєприпаси".
Йдеться про уповільнення постачань перехоплювачів Pac-3 для систем Patriot, ПЗРК Stinger, керованих артилерійських снарядів, ракет Hellfire та AIM для NASAMS і F-16. Це створює додатковий тиск на українську ППО, яка змушена витрачати дорогі боєприпаси швидше, ніж вони надходять.
Особливу тривогу викликає зростання російських атак. 7 вересня РФ здійснила наймасштабніший удар з початку війни, застосувавши 805 дронів Shahed, дронів-пасток, 13 крилатих і балістичних ракет. Уперше було уражено адміністративну будівлю в урядовому кварталі Києва. За літо 2025 року Росія запустила понад 5200 ударних дронів, і аналітики прогнозують збереження цієї тенденції.
У Білому домі заперечують припинення постачань, зазначаючи, що президент США Дональд Трамп доручив переорієнтувати допомогу через союзників по НАТО. Європейські країни уклали угоди на закупівлю озброєнь у США для України. Президент Володимир Зеленський 2 вересня підтвердив, що в серпні було узгоджено пакет на 2 млрд євро для закупівлі американської зброї, зокрема ППО. 8 вересня на Ставці Верховного головнокомандувача він наголосив на посиленні захисту енергетичної інфраструктури від російських ударів.
Затримка зброї США: чого може не вистачати ППО України
Військовий експерт Павло Нарожний вважає, що у разі зменшення або призупинення постачання американської зброї у протиповітряної оборони України, можуть виникнути труднощі з деякими видами боєприпасів, однак не з усіма. Все через те, що США залишається одним з основних постачальників боєприпасів для ППО.
За його словами, українська ППО складається з численних систем, кожна з яких адаптована до різних типів загроз, таких як дрони, крилаті та балістичні ракети. Ця багатошаровість дозволяє Збройним Силам України ефективно протистояти складним викликам у війні.
Нарожний підкреслює, що Україна має широкий арсенал засобів ППО, які включають мобільні вогневі групи, авіацію, зенітні ракетні комплекси, дрони та автоматичні системи. Основною загрозою за чисельністю є російські дрони типу "Шахед". Для їхнього знищення використовуються мобільні вогневі групи, які, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, створюють близько 40% засобів ППО. Ці групи оснащені кулеметами калібру 12,7 мм або 14,5 мм, такими як "Браунінг" чи радянський ДШК, а також переносними зенітними ракетними комплексами, які ефективні проти низьковисотних цілей. Оці як раз системи найменш залежать від американської допомоги. При бажанні, Україна може самостійно виробляти такі кулемети та боєприпаси до них.
Запаси української ППО: що застосовують проти "Шахедів" та "Калібрів"
Для боротьби з дронами та крилатими ракетами активно залучається авіація. Тут також залежність від США мінімальна.
"Літаки МіГ-29 і Су-25 можуть збивати цілі за допомогою автоматичних гармат або ракет малого радіуса дії, таких як радянські Р-73 чи Р-74. Вертольоти та легкомоторні літаки, наприклад Як-52, оснащені кулеметами ПКМ, також здатні перехоплювати дрони завдяки своїй швидкості та маневреності. Такі засоби дозволяють оперативно реагувати на загрози, зокрема шляхом перехоплення на зустрічних курсах", — каже Фокусу Нарожний.
Серед автоматичних систем Нарожний виділяє німецькі зенітні установки Gepard калібру 35 мм, для яких Німеччина нещодавно передала Україні 300–350 тисяч снарядів, спеціально призначених для боротьби з дронами. ЗРК, такі як радянський "Бук" і американський "Хок", також використовуються проти "Шахедів". Однак для "Буків" бракує радянських ракет, які були вичерпані ще у 2022–2023 роках. Натомість ці комплекси переоснащені американськими ракетами Sea Sparrow середнього радіуса дії, які широко застосовуються у світі. Як раз з їхніми запасами можуть виникнути проблеми, якщо США перестане боєприпаси.
А ось крилаті ракети, такі як "Калібр", Х-101, Х-69, Х-55 та Х-555, становлять другу за чисельністю загрозу.
"Їх збивають авіацією, ПЗРК типу "Стінгер" чи "Ігла", а також сучасними ЗРК, зокрема німецькими IRIS-T та італо-французькими SAMP/T. Для балістичних ракет найефективнішими є системи Patriot і SAMP/T. Виробництво ракет для "Патріота" зосереджене в США, Японії та частково в Німеччині, хоча європейське виробництво ще не налагоджене повною мірою, і перші поставки очікуються не раніше ніж через рік", — додає експерт.
Нагадаємо, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про створення ешелонованої системи протидії дронам Shahed. Вона включатиме радари, РЕБ, ППО, авіацію та мобільні групи для перехоплення БпЛА. Фокус проаналізував, як система розподілить навантаження і які перешкоди для її створення.
Також Фокус писав, що Росія суттєво вдосконалила "Шахеди" — тепер "Герань-2" серії "Ъ" можуть розпізнавати обставини бою в режимі реального часу та надсилають відео на контрольний центр.