Європа закручує гайки: коли українцям доведеться повертатися додому
Німеччина посилює правила соцвиплат для безробітних українців. Уряд схвалив реформу, що передбачає жорсткіший контроль і можливе припинення допомоги. Фокус з'ясував, чи здатні ці зміни змусити українців повернутися додому і що чекає на них у найближчі роки.
Уряд Німеччини 17 грудня схвалив проєкт закону про реформу системи соціальної допомоги, який може суттєво змінити правила отримання виплат із безробіття — зокрема для українських громадян, які проживають у країні.
Законопроєкт передбачає посилення вимог для отримувачів Bürgergeld — базових виплат для безробітних. Якщо документ буде підтриманий Бундестагом, зміни можуть вступити в силу з 1 липня 2026 року.
За новими правилами, доходи й майно кандидатів на виплати враховуватимуться строго: якщо особа має значні заощадження, вона спершу повинна буде використати їх перед тим, як претендувати на державну допомогу. Також скасовується пільговий період, протягом якого власні кошти раніше не бралися до уваги.
Важливо, що документ передбачає серйозні санкції за пропуски контактів із центром зайнятості:
- за двох пропусків без поважної причини виплати можуть скоротити на 30%,
- а за трьох — повністю зупинити.
Одночасно законопроєкт зберігає загальний розмір виплат на нинішньому рівні — приблизно 563 євро на місяць для самотніх осіб, а також покриття витрат на житло.
Це рішення особливо стосується українців, які приїхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року — для них уряд уже пропонує заміну Bürgergeld на менш вигідні виплати за стандартними правилами для шукачів притулку, що становлять приблизно 441 євро на місяць.
Реформа викликала критику усередині коаліції, зокрема з боку соціал-демократів, які вважають, що обмеження можуть ускладнити інтеграцію та поставити вразливих людей у складне становище.
Що чекає українців у Німеччині найближчими роками
Голова Офісу міграційної політики та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник наголошує: наміри Німеччини посилити правила надання соціальних виплат мають раціональне підґрунтя і стосуються значної частини українців.
"Якщо Німеччина оцінює, що понад 400 тис. українців не працюють і отримують допомогу з безробіття, то зрозуміло, що це значне навантаження на бюджет. Будь-яка влада насамперед зобов'язана піклуватися про власних громадян, і для німецького суспільства така ситуація неприйнятна. Треба розуміти, що уряд не пропонує нічого нового — логіка програми тимчасового захисту із самого початку була іншою", — каже Фокусу Воскобойник.
Експерт звертає увагу, що програма тимчасового захисту для українців з моменту запуску була спрямована на інше. Вона передбачала спрощене працевлаштування людей, які втікали від війни, а фінансова допомога розраховувалася виключно на тих, хто не здатен самостійно забезпечити себе. Однак розрахунок був на те, що переважна більшість українців витратить певний час на вивчення мови, адаптацію й почне працювати.
Воскобойник констатує, що цього не сталося у необхідному масштабі. Причини, на його думку, різні: хтось не хоче працювати поза власною спеціальністю, хтось не вивчив мову або не підтвердив професійну кваліфікацію. Не менш суттєвим чинником він називає психологічний аспект: якщо держава гарантує житло, покриває виплати з безробіття і допомогу на дітей, виникає спокуса не шукати роботу і жити у своє задоволення.
Проте така стратегія, попереджає експерт, має серйозні ризики.
"Адже країна, яка дозволила подібну підтримку, може рано чи пізно припинити її надання. Німеччина рухається саме в цьому напрямку: скорочення або скасування виплат виглядає для уряду очевидним кроком. Подібні рішення ухвалюватимуть і інші європейські держави", — продовжує експерт.
Підтвердженням цього тренду він називає рішення Польщі: з березня 2026 року країна скасує допомогу українцям зі статусом тимчасового захисту, оскільки його дія припиниться. Соціальні виплати зможуть отримувати лише ті, хто працює та робить внесок у систему. За таким самим принципом, на думку Воскобойника, діятиме і решта європейських країн.
Скорочення допомоги для українців у ЄС: чи повернуться вони додому
Експерт пояснює, що ці процеси ставлять перед українцями питання вибору. Люди, які не зможуть забезпечити собі існування без державної допомоги, будуть або шукати інші країни, де така підтримка ще зберігатиметься, або ухвалюватимуть рішення про повернення. Водночас у березні 2027 року статус тимчасового захисту в Європі завершить дію повсюдно. Це означає, що українцям доведеться визначати свій правовий статус — залишатися, якщо є робота, навчання чи сімейні підстави, або повертатися.
Воскобойник підкреслює показовість цифри 400 тисяч: саме стільки українців найближчим часом можуть опинитися в критичній ситуації, коли доведеться або пришвидшувати пошук роботи, або жити виключно за кошт виплат на дітей, або готуватися до повернення.
У відповідь на запитання, чи сприятиме Україна поверненню своїх громадян, експерт зазначає, що створення робочих місць в умовах війни — майже неможливе завдання.
"Держава не повинна сама створювати робочі місця, а має формувати умови, які стимулюють бізнес до інвестування: дерегуляція, зниження податків, захист прав власності, страхування військових ризиків. Саме цей комплекс заходів може працювати, проте його ефективність в умовах воєнного часу виглядає обмеженою", — каже Воскобойник.
За його словами, держава робить певні кроки — зокрема, програми підвищення кваліфікації, діяльність Державного центру зайнятості, а також ініціативи зі страхування воєнних ризиків. Про це говорять і представники уряду. Однак, на думку експерта, цих заходів недостатньо, і вони навряд чи забезпечать масове повернення українців, особливо тих, хто вже втратив зв'язок із ринком праці в Україні.
Раніше Фокус писав, що уряд Польщі планує позбавити українських біженців особливого статусу, визначеного законом про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом, та прирівняти їх до всіх інших іноземців.
3 грудня медіа повідомляли, що Латвія урізає фінансову допомогу біженцям з України та відмовляється від кількох заходів підтримки.