Втрата командного пункту у Гуляйполі: що пішло не так з обороною ЗСУ
Російські військові оприлюднили відео, на якому заявляють про захоплення командного пункту українських сил у центрі Гуляйполя. Кадри спричинили хвилю запитань — від того, що саме могло потрапити в руки РФ, до причин втрати контролю над позицією. Фокус з'ясував, чому російські підрозділи змогли проникнути в центр міста та які ризики це створює для оборони на цьому напрямку.
Увечері 25 грудня в мережі з'явилося відео, на якому підрозділ Збройних сил Російської Федерації нібито перебуває всередині контрольно-спостережного пункту (КСП) українських оборонців у центрі Гуляйполя (Запорізька область). На цих кадрах видно українські прапори, комп'ютери, радіостанції, карти, незапаролені телефони, планшети, флешки та військові печатки.
У російському відео демонструють приміщення, розташоване на вулиці Соборній, 52 — саме там, як стверджують окупанти, розміщувався КСП одного з підрозділів української територіальної оборони.
Коментарі аналітичного проєкту DeepState вказують, що йдеться про контрольно-спостережний пункт 75-го батальйону 102-ї окремої бригади ТрО, який після військової реформи був переформований у 1-й батальйон 106-ї окремої бригади ТрО, але фактично продовжував діяти під командуванням 102-ї бригади ТрО.
На відео видно, що українські військові залишили обладнання, документи та печатки, що може вказувати на раптове відходження або втрату позицій.
За даними DeepState, проникнення російських підрозділів на КСП відбулося після штурмових дій 18 грудня, коли українські захисники були змушені відступити з-за вогневого тиску противника. Саме в той день у пункті перебувало багато управлінців, включно з командирами рот, і один із них отримав тяжке поранення та згодом загинув, оскільки не зміг вчасно дістатися до стабілізаційного пункту.
DeepState також підкреслив, що відео росіян не є безпосередньою "здачею" позицій у момент бою, а швидше — фіксацією того, що російські війська вже перебували в центрі міста після відходу українських підрозділів. Аналітики звернули увагу на "хаос та проблеми в управлінні" підрозділами ТрО, що потребують подальшого перегляду та реформування.
Ситуація на фронті: що відбувається у Гуляйполі
Військова кореспондентка Діана Буцко зазначила, що підтверджує: на кадрах — КСП 1-го батальйону 106-ї бригади, і, ймовірно, саме відсутність чіткої команди на відступ та проблеми зі зв'язком призвели до втрати контролю над цим опорним пунктом. Російські війська, за її словами, намагаються перерізати трасу на Залізничне та поширюють свій контроль у всіх районах Гуляйполя.
Журналіст і військовий Кирило Сазонов також пише про дуже складну ситуацію на цьому напрямку, де штурмові підрозділи українських сил продовжують боротьбу за позиції, а не просто утримання фронту.
Речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин підтвердив, що після появи відео відкрито провадження, яке має з'ясувати всі обставини інциденту. За його словами, після встановлення деталей та відповідальних осіб командування надасть офіційну оцінку подіям.
Захоплення окупантами командного пункту у Гуляйполі: ризики
Військовий оглядач Денис Попович закликає утримуватися від передчасних висновків щодо наслідків інциденту, наголошуючи на відсутності перевіреної інформації про реальний зміст матеріалів, які могли потрапити до рук противника.
За його словами, наразі немає підтверджень, які саме документи опинилися у російських військових і яку інформацію вони містили. Так само неможливо однозначно стверджувати, що оприлюднене відео не є елементом інформаційно-психологічної операції (ІПСО).
"Ми не були на місці подій і не розуміємо всіх обставин. Які саме документи потрапили в руки росіян і що в них було — наразі невідомо. Не можна виключати й варіант, що це російське ІПСО", — каже Фокусу Попович.
Експерт підкреслює, що ключовим фактором для оцінки ризиків є саме обсяг і характер інформації, яка могла бути втрачена.
"Від розуміння того, який саме масив інформації міг потрапити до противника, залежить і оцінка ризиків. Без цього говорити про конкретні наслідки неможливо", — пояснює він.
Водночас Попович визнає: якщо припустити, що відео є справжнім і документи дійсно були автентичними, проблем уникнути не вдасться.
"Якщо це правда, то проблеми обов'язково будуть. Передусім — для суміжних підрозділів. Але масштаби й наслідки наразі незрозумілі, бо ми не знаємо, що саме могло бути в цих документах", — наголошує військовий оглядач.
Підсумовуючи, експерт констатує, що навіть у найобережнішій оцінці ситуація не виглядає позитивною, однак остаточні висновки можливі лише після завершення офіційної перевірки.
Після ДШВ — ТрО: чому відбулось захоплення пункту у Гуляйполі
Військовий експерт Олег Жданов пов'язує інцидент із проникненням російських військових до командного пункту в Гуляйполі з помилками в організації оборони та застосуванні підрозділів на цій ділянці фронту.
За його словами, ситуація розвивалася за вже знайомим сценарієм: після того, як штурмові підрозділи ЗСУ змогли зупинити просування противника, їх було відведено, а на відповідальну ділянку оборони знову завели бригади територіальної оборони.
"Штурмові полки виконали своє завдання — зупинили противника. Але штурмові підрозділи не призначені для тривалого утримання позицій. Проблема починається тоді, коли їх прибирають, а на їхнє місце ставлять ТрО", — пояснює Фокусу Жданов.
Експерт наголошує, що бригадам територіальної оборони об'єктивно складно тримати оборону в міських боях: це легкі підрозділи, які часто не мають достатньої кількості важкого озброєння і змушені діяти в умовах кадрового некомплекту.
Саме цим, на його думку, скористалися російські війська, застосувавши тактику масової інфільтрації піхоти.
"Росіяни заходять малими групами, з мінімальним спорядженням. Вони проходять крізь бойові порядки, накопичуються в місті, у підвалах, приватному секторі. Часто навіть без їжі — беруть воду, кілька магазинів і батарейки для радіостанцій", — зазначає експерт.
Такі групи, за словами Жданова, можуть тривалий час перебувати всередині міста, виходячи на зв'язок лише епізодично — після отримання команд або сигналів на збір.
"У результаті противник вільно переміщується центральною частиною населеного пункту. Саме так і з'являються ситуації із захопленими або покинутими командними пунктами", — додає він.
Окремо експерт звертає увагу на фактор зими, який суттєво погіршує становище українських сил у разі втрати міської забудови.
"Зимувати в місті, навіть частково зруйнованому, значно легше, ніж у чистому полі. Якщо противник вибиває оборону за межі міста — це різко ускладнює умови для наших підрозділів", — пояснює Жданов.
За його оцінкою, у найгіршому сценарії українським силам доведеться тримати оборону вже за Гуляйполем — у відкритих запорізьких степах, спираючись переважно на заздалегідь підготовлені інженерні рубежі: протитанкові рови, "зуби дракона", надовби та багаторядний колючий дріт.
"Ці інженерні споруди сьогодні реально стримують піхоту противника. Але якщо доведеться зимувати поза містом — це буде найважчий варіант", — підсумовує експерт.
Нагадаємо, понад 100 днів бійці Збройних сил України витратили на те, аби звільнити 5 сіл Дніпропетровської області, які перебували під окупацією російських військ.
Фокус також писав про те, що ЗСУ звільнили Куп'янськ.