10 кілометрів, що змінили розклад на півдні: зачистка "сірої зони" під Гуляйполем, — деталі
Після місяців поступового тиску російських військ на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках Сили оборони перейшли до активних тактичних дій, зірвавши підготовку противника до наступу. Водночас у російському інформаційному просторі це вже назвали "контрнаступом". Що насправді відбувається під Гуляйполем і чи вдалося стабілізувати ситуацію — розбирався Фокус.
Українські війська минулого тижня змогли порушити плани підготовки наступальної операції російських окупантів на Запорізькому та Оріхівському напрямках, заявив військовий оглядач, полковник запасу Костянтин Машовець.
За словами Машовця, ЗСУ на окремих ділянках південного фронту просунулися вперед на 9–9,5 км, ускладнивши противнику реалізацію так званої Запорізько-Оріхівської наступальної операції.
Військовий експерт уточнив, що ці дії не варто називати повноцінним контрнаступом — поки що це операції суто тактичного характеру. Основна мета цих дій, за його оцінкою, — уповільнити просування російських військ та "розірвати" їхню підготовку до масштабної операції.
Машовець також підкреслив, що успіхи ЗСУ досягнуті лише на відносно вузьких ділянках фронту, тож масштабні прориви чи оточення угруповань противника наразі не відбуваються.
Аналіз воєнної ситуації на Запорізькому напрямку показує, що Росія раніше планувала активізувати дії саме в районі Оріхова, однак ресурси та можливості для великого наступу обмежені.
Зачистка "сірої зони": спроба стабілізувати південний фронт
Військовий експерт Олег Жданов, коментуючи ситуацію на південному фронті, зазначає, що дії ЗСУ варто розглядати як спробу сформувати більш вигідний оборонний рубіж і запобігти глибокому прориву противника.
За його словами, аналіз рельєфу та розвитку подій останніх тижнів показав реальну загрозу просування російських військ у напрямку Комишувахи та потенційно — до Запоріжжя. Саме тому, ймовірно, було ухвалене рішення провести зачистку так званої сірої зони.
"Десять кілометрів — це здебільшого "сіра зона", яку сьогодні вже називають зоною активних бойових дій. Накопичення російських військ там стало загрозливим, тому було прийнято рішення про її зачистку", — пояснює Фокусу Жданов.
Експерт зазначає, що на окремих ділянках "сіра зона" може сягати п'яти-десяти кілометрів. Крім того, російська оборона в окремих населених пунктах могла бути нестійкою, оскільки підрозділи противника просунулися вперед, але не встигли належним чином закріпитися.
"Воєнною мовою це називається контратакуючими діями на окремих ділянках лінії фронту. На мій погляд, це формування оборонного рубежу для запобігання подальшому просуванню російських військ углиб Запорізької області", — наголошує він.
За його словами, нинішні дії ЗСУ — це спроба стабілізувати фронт після тривалого тиску противника на Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
"Ми намагаємося стабілізувати ситуацію. Фронт потрібно втримати", — каже експерт.
Він також звертає увагу на ризики на інших напрямках, зокрема Лиманському та Слов'янському, де, за його словами, російські війська також створюють загрозу логістичним маршрутам. При цьому, за оцінкою Жданова, Україна наразі не має значних вільних резервів, тоді як у російських військ залишаються підрозділи, які ще не були задіяні у боях.
"Якщо вони перегрупуються і спробують відновити втрачені позиції, нам може бути дуже складно", — попереджає він.
Окремо експерт зауважив, що інформаційний фон навколо подій значною мірою формується російськими Z-воєнкорами.
На його думку, це робиться з політичною метою — напередодні переговорних процесів сформувати наратив про те, що Росія "за мир", тоді як Україна нібито "загострює ситуацію" та виступає агресором.
Він підкреслює, що в російському інформаційному полі будь-які дії України подаються як ескалація, тоді як власні удари та штурми РФ не трактуються як агресія.
"Контрнаступ", якого немає? Що відбувається насправді під Гуляйполем
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко також вважає, що розмови про "запорізький контрнаступ" ЗСУ є елементом російської інформаційної кампанії.
За його словами, вже близько тижня російські пропагандистські ресурси поширюють панічні заяви про нібито масштабний контрнаступ Сил оборони України в Запорізькій області із застосуванням значних сил і бронетехніки. При цьому окремі Z-воєнкори повідомляють про "тисячі загиблих" та "сотні знищених одиниць техніки", однак жодних підтверджених відео таких масштабних втрат у відкритому доступі так і не з'явилося.
"Жодного епічного контрнаступу немає. Йдеться про тактичного рівня контратакуючі заходи на окремих ділянках фронту з метою покращення позицій", — підкреслює Коваленко.
Він зазначає, що перехід від глухої оборони до локальних контратак — звична практика. У 2025 році подібні дії вже відбувалися, зокрема на Добропільському напрямку та під час операції зачистки на Куп'янському напрямку. Однак для їх проведення необхідні відповідні умови.
Нинішніми умовами, за словами експерта, стали проблеми зі зв'язком у російських підрозділів — через відключення "сірих" терміналів Starlink, а також уповільнення та перспективне блокування Telegram. Погіршення комунікації на лінії бойового зіткнення створило вразливості, якими українські сили скористалися для покращення своїх позицій.
Окремим фактором Коваленко називає суттєві втрати 5-ї загальновійськової армії РФ, яка діє на Південно-Донбаському та Гуляйпільському напрямках. За його оцінкою, з вересня 2025 року це угруповання зазнало катастрофічних втрат — понад 20 тисяч осіб — і втратило боєздатність.
Попри підсилення підрозділами з інших армій, російське командування змушене розглядати введення додаткових резервів, зокрема зі складу 49-ї армії та 90-ї танкової дивізії. Ці сили планували задіяти пізніше, після виходу на правий берег річки Гайчул, однак їх можуть застосувати раніше для пришвидшення дій у районі Гуляйполя.
За словами Коваленка, сукупність цих чинників дозволила Силам оборони перейти від оборони до активних контратак на окремих напрямках. У результаті противника було відтиснуто від низки населених пунктів, зокрема на ділянках поблизу Новоолександрівки, Вербового та Вишневого, а також на Степногірському плацдармі.
Водночас додає експерт, російська сторона називає ці події "масштабним контрнаступом", щоб згодом прозвітувати про його "зупинку" та пояснити втрату позицій.
"Це показник вразливості російських військ до несподіваних ситуативних факторів", — підсумовує Коваленко.
Раніше Фокус детально розбирав ситуацію на стику Запорізької та Донецької областей — зокрема під Гуляйполем і на напрямку Оріхова. Тоді експерти попереджали: російське командування поступово накопичує сили, намагаючись створити умови для локальної наступальної операції з метою вирівнювання фронту та виходу на вигідніші рубежі.