Storm Shadow по "Изделию-30": як удар по "Кремній Ел" може зупинити нові ракети РФ
Завод мікроелектроніки "Кремній Ел" у Брянську, який виробляє компоненти для російських ракет, опинився під ударом українських ракет Storm Shadow. Фокус розбирався, як ураження цього підприємства може створити серйозні проблеми для російського військово-промислового комплексу.
Українські Сили оборони завдали ракетного удару по важливому об'єкту російського військово-промислового комплексу у Брянську. Йдеться про завод мікроелектроніки "Кремній Ел", який виробляє компоненти для сучасних систем озброєння РФ. Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ, оприлюднивши відео моменту ураження цілі.
За даними українського командування, по підприємству було завдано удару ракетами повітряного базування Storm Shadow. На кадрах із безпілотника видно кілька влучань у виробничі приміщення заводу.
У Генштабі зазначили, що "Кремній Ел" є важливою ланкою в російській оборонній промисловості. Підприємство виготовляє напівпровідникові компоненти та інтегральні мікросхеми, які використовуються у високоточному озброєнні, зокрема в ракетних системах "Іскандер".
За попередньою інформацією, унаслідок атаки виробничі потужності заводу зазнали значних пошкоджень. Остаточний масштаб збитків наразі уточнюється.
Військові наголосили, що подібні удари є частиною стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії та зриву виробництва озброєння, яке використовується у війні проти України.
Значення заводу "Кремній Ел" для російського ВПК
Як пояснює військовий експерт Дмитро Снєгирьов, завод "Кремній Ел" є одним із ключових підприємств російської оборонної промисловості у сфері мікроелектроніки.
За його словами, ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже 90% продукції підприємства постачалося безпосередньо на потреби військово-промислового комплексу.
"Йдеться про напівпровідники та інтегральні мікросхеми, які використовуються в електронних блоках російського озброєння. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, саме це підприємство постачає компоненти для систем управління бойової частини нової російської крилатої ракети "Изделие-30", — каже Фокусу експерт.
Снєгирьов пояснює, що ця ракета має більш сучасні тактико-технічні характеристики та значно дешевша у виробництві, ніж попередні моделі.
"Саме такими ракетами, зокрема, Росія завдавала ударів по Харкову. Тому небезпека полягає не лише в застосуванні комплексів "Іскандер", а й у можливості масштабування виробництва нових засобів ураження", — говорить він.
Експерт додає, що виробництво напівпровідників потребує високоточного імпортного обладнання, яке Росії дедалі складніше отримувати через міжнародні санкції.
"Навіть із використанням схем так званого "сірого імпорту" або транзиту через треті країни отримання такого обладнання для Росії стає надзвичайно складним. Якщо підтвердиться ураження саме виробничих потужностей, це може означати фактичну паузу у виробничому процесі підприємства", — наголошує Снєгирьов.
За його словами, завод спеціалізувався на виробництві дискретної напівпровідникової техніки та інтегральних мікросхем, які фактично є "нервовою системою" ракетних комплексів, зокрема "Іскандер" та "Изделие-30".
"Якщо підприємство справді зазнало серйозних пошкоджень, це може суттєво ускладнити виробництво російських високоточних засобів ураження", — підкреслює експерт.
Що відомо про ракету "Изделие-30"
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, "Изделие-30" є новою російською крилатою ракетою, яку Москва почала активно застосовувати у війні проти України. Розвідка оприлюднила детальний аналіз її конструкції та основних компонентів.
За оцінками фахівців, ракета має дальність польоту щонайменше до 1500 кілометрів і оснащується бойовою частиною значної потужності. Її конструкція свідчить про використання технічних рішень, які Росія вже застосовувала у попередніх ракетних розробках, але з модернізованими системами управління та навігації.
Зокрема, у ракеті використовується супутникова навігаційна система із завадозахищеним приймачем та антенною решіткою типу "Комета". Вона дає змогу коригувати політ і підвищує точність ураження цілей навіть в умовах радіоелектронної боротьби.
За інформацією української розвідки, до виробництва ракети залучено щонайменше два десятки російських підприємств. Водночас значна частина її електронних компонентів містить деталі іноземного походження — зокрема зі США, країн Європи та Китаю.
Саме тому, за словами експертів, удари по підприємствах, які виробляють мікроелектроніку для російського ВПК, можуть безпосередньо впливати на темпи виробництва таких ракет.
Зокрема, компоненти для систем управління бойовою частиною "Изделия-30" виготовляються на базі мікроелектроніки, яку виробляють російські підприємства, серед яких і завод "Кремній Ел". Саме ці елементи відповідають за роботу електронних блоків ракети та її систем наведення.
На думку експертів, пошкодження виробничих потужностей таких підприємств може суттєво ускладнити виробництво нових ракет і вплинути на можливості Росії здійснювати удари високоточним озброєнням по території України.
Чому Україна не може завдавати таких ударів частіше
Коментуючи питання, чому подібні удари не відбуваються регулярно, Снєгирьов зазначає, що головною проблемою є обмежена кількість високоточної зброї.
"Йдеться насамперед про ракети Storm Shadow/SCALP. Їх кількість обмежена, а використання залежить від політичної волі наших стратегічних партнерів — Великої Британії та Франції. Кожен такий удар фактично потребує погодження з країнами-постачальниками", — пояснює він.
Крім того, ці ракети запускаються з літаків, а українська авіація працює в умовах серйозної загрози з боку російських сил.
"Storm Shadow — це ракети повітряного базування, які запускаються з українських літаків. Водночас Росія має значну перевагу в повітрі, тому ризик втрати літаків досить високий. Саме тому такі ракети використовують лише проти найбільш важливих цілей", — каже експерт.
Водночас операція у Брянську продемонструвала і слабкі місця російської протиповітряної оборони.
"Над містом працював український розвідувальний безпілотник, який зафіксував результати удару. Це свідчить про те, що Сили оборони змогли частково "вихолостити" систему російської ППО і створити можливості для проведення таких операцій", — зазначає Снєгирьов.
На його думку, у майбутньому ситуацію можуть змінити українські далекобійні засоби ураження.
"Йдеться про нові українські системи, зокрема FP-5, FP-7 і FP-9. Їхні тактико-технічні характеристики дають змогу уражати цілі на відстані від 300 до 3000 кілометрів. І найголовніше — це українська зброя, тому для її використання не потрібно отримувати політичні дозволи від партнерів", — підсумовує експерт.
Напередодні Фокус розповідав, що українські безпілотники атакували хімічний завод "Акрон" у Великому Новгороді, який разом з мінеральними добривами виготовляє компоненти вибухівки для російських ракет та снарядів.
Також у Криму було знищено три російських зенітно-ракетних комплекси "Панцир-С1", які захищали важливі військові об'єкти на тимчасово окупованому півострові.