Травневе перемир'я Путіна: пауза заради параду чи гра на переговорах, — що отримає Україна

Не минуло й трьох тижнів після так званого "великоднього перемир'я", як господар Кремля знову заговорив про нове — вже до 9 травня. Формальний привід виглядав майже бездоганно: особистий дзвінок до Вашингтона з привітанням Меланії Трамп, словами підтримки після чергового замаху на президента США та обговоренням напруженості в Ормузькій протоці. Але за цією дипломатичною обгорткою — чергова спроба нав'язати вигідний РФ порядок денний.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що перемир'я, запропоноване Путіним Трампу, має розпочатися 9 травня — у День Перемоги. Конкретних термінів його дії, за його словами, поки що не визначено: остаточне рішення про дату початку і завершення ухвалюватиме особисто президент РФ.

При цьому в Кремлі підкреслюють: для оголошення перемир'я Москві не потрібна згода Києва. Це, як зазначив Пєсков, одностороння ініціатива Путіна, яка "буде реалізована" незалежно від реакції України.

Своєю чергою Володимир Зеленський відповів, що доручив українським представникам зв'язатися з командою президента США та дізнатися деталі російської пропозиції про короткострокову "тишу". Він наголосив, що Україна прагне миру і забезпечує потрібну дипломатичну роботу для реального закінчення війни.

"З'ясуємо, про що конкретно йдеться: про кілька годин безпеки для параду в Москві чи про щось більше. Наша пропозиція — припинити вогонь довгостроково, забезпечити надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому гідному та ефективному форматі", — зазначив Зеленський.

Водночас, як заявив Зеленський, Росія може вимагати зняття санкцій в обмін на перемир'я, і сказав, що для України це "великий ризик".

"Я думаю, що Росія може підняти питання про припинення вогню в обмін на зняття санкцій з певних підприємств. Я знаю, що вони порушують питання про зняття санкцій SWIFT, щоб їхні банки могли працювати. Для України все це — великий ризик", — сказав президент.

Зеленський також заявив, що Україна завжди позитивно реагує на щирі пропозиції про перемир'я, але не хоче, щоб пауза стала тактичним обманом з боку Росії, яка хоче спокійно провести парад, а потім відновити атаки. До того ж незрозуміло, який саме термін перемир'я пропонує Путін, тим паче що Україна та багато інших країн вшановують пам'ять загиблих у Другій світовій війні 8 травня.

Чергове "перемир'я": Путін пішов на випередження

З одного боку, в тому, що Москва знову заговорила про перемир'я на час параду на Красній площі, немає нічого несподіваного. Минулого року — також до 9 травня — ситуація розвивалася за схожим сценарієм. Цей рік не став винятком, і такий крок був цілком прогнозований, вважає політолог Володимир Фесенко.

"Я думаю, що Трамп і Путін розіграли невеличку виставу для широкої публіки, де обидва виступили в ролі бенефіціарів. Трамп міг поставити запитання: потрібно хоча б невелику паузу у війні, щоб люди не гинули, давайте хоча б на деякий час припинимо військові дії. На що Путін міг відповісти: "Звичайно ж, шановний Дональд Трамп, я готовий. Ось у нас велике свято найближчими днями — 9 травня. Минулого року було перемир'я, давайте зробимо перемир'я на 9 травня". Путін сказав, що прекрасно домовилися. Ось і все — обидві сторони задоволені. Тому немає ніякої сенсації, все банально й очікувано", — каже Фокусу Фесенко.

Схожий сценарій готувався і до так званого "великоднього перемир'я". Однак тоді ініціативу перехопив Зеленський, запропонувавши паузу в бойових діях раніше Москви — і тим самим збивши вибудувану Кремлем логіку.

У результаті Путін був змушений реагувати і фактично підтримати ідею, але в характерній для себе манері — не безпосередньо, а через власну ініціативу. Як підкреслює експерт, для Кремля принципово важливо зберегти за собою право останнього слова і представити будь-яке рішення як власний крок.

"Росія завжди грає саме так. Тому очікувати жодних серйозних значущих наслідків теж не варто. Це суто формальне перемир'я — на один чи на два дні, не важливо. Це не має жодного значення, бо, як це було і з Великоднем, будуть порушення, не буде повного припинення вогню. І це лише тимчасова ситуація, яка жодним чином нас не наближає до миру", — вважає Фесенко.

Перемир'я — привід сісти за стіл переговорів?

Очевидно, що таким чином Кремль прагне забезпечити додаткову безпеку святкувань 9 травня, вважає політолог Руслан Бортник. За його оцінкою, йдеться про спробу домогтися негласної паузи в ударах — насамперед з боку України. Москва, по суті, розраховує на дзеркальний крок і виходить із того, що в цей період Київ утримається від атак, зокрема із застосуванням безпілотників, по заходах у столиці РФ.

Водночас, підкреслює експерт, у Кремля немає повної впевненості у здатності гарантувати безпеку таких подій, що і підштовхує до подібних ініціатив.

Друге завдання — політико-дипломатичне. За словами Бортника, тему перемир'я Путін використовував і в розмові з Трампом, щоб продемонструвати себе прихильником деескалації. У такий спосіб Москва намагається врівноважити ініціативи Зеленського щодо можливих переговорів — зокрема, на майданчиках у Туреччині чи Азербайджані, які українська сторона просуває останніми тижнями.

Водночас, зазначає політолог, за публічною логікою можуть ховатися і менш очевидні процеси.

"Є щонайменше дві очевидні технологічні хитрощі. Але не виключено, що існує і додатковий, непублічний трек — пов'язаний з реакцією української сторони і консультаціями зі США. Я допускаю, що зараз можуть вестися переговори про більш тривале перемир'я як основу для нового раунду діалогу. Не виключаю і можливі візити посередників — наприклад, Джареда Кушнера — як в Україну, так і в Росію. У такому разі розширене перемир'я могло б стати тлом для перезапуску переговорного процесу", — каже Фокусу Бортник.

Про те, що Росія хоче виглядати в ролі миротворця, оголосивши "травневе перемир'я", зазначив і Володимир Фесенко. І вважає, що в цій ситуації Україна може цим скористатися.

"Як зазначав Володимир Зеленський, партнерам у США необхідно буквально пояснювати: перемир'я на один-два дні не дають результату. Їх слід використовувати як інструмент тиску, щоб домогтися тривалішого припинення вогню. Йдеться про повернення до формули, яку раніше пропонували американці: базове перемир'я на 30 днів із можливістю продовження. Саме за такий підхід і варто боротися", — вважає Фесенко.

Як зазначає політолог, завдання України — не просто реагувати на подібні ініціативи, а використовувати їх як інструмент тиску на Кремль. Якщо Москва наполягає на перемир'ї до 9 травня, Київ може підтримати його, але з принциповою умовою — подальшої пролонгації.

При цьому, підкреслює експерт, паралельно необхідно домовлятися про механізми верифікації та контролю за дотриманням режиму тиші. Йдеться про те, щоб перемир'я не залишилося формальністю або імітацією, а перетворилося на реальну, керовану процедуру, де будь-яке порушення оперативно фіксується і припиняється.

Чи погодиться Україна на "травневе перемир'я"?

Очевидно, що Москва домагається перемир'я насамперед для того, щоб без ризиків провести травневі святкування. При цьому, як зазначають експерти, ситуація вибудовується таким чином, що в будь-якому сценарії Росія отримує інформаційну перевагу.

Якщо Україна не підтримає ініціативу, її можуть звинуватити в зриві перемир'я. Якщо ж Київ запропонує альтернативний формат або не буде його дотримуватися, Москва, ймовірно, представить це як відмову від домовленостей — незважаючи на те, що спочатку йдеться про односторонню заяву без узгоджених умов.

Таким чином, ініціатива з перемир'ям стає не тільки військовим, а й інструментом інформаційного тиску на міжнародній арені.

"В України є вибір — погодитися або відмовитися. Однак, судячи з реакції Володимира Зеленського, ймовірність того, що Київ підтримає схожий формат, залишається високою. Ми не відхилили цю ідею одразу — і це показово з огляду на те, що йдеться про односторонню ініціативу, вигідну насамперед Росії. Що це перемир'я дає Україні? По суті — нічого: за ним не стоїть переговорний процес", — вважає Бортник.

Однак, як вважає Фесенко, втрачати цю можливість не варто — ситуацію слід використати, щоб скорегувати підхід США до переговорного процесу. За його словами, подібний досвід уже є: початкова версія американського мирного плану не влаштовувала Україну, однак під час доопрацювання її вдалося частково змінити і зробити більш компромісною. Водночас у документі збереглися спірні положення, зокрема ідея виведення українських військ із Донбасу.

"Минулого року, в березні, за посередництва американської сторони було узгоджено спільний підхід: першим кроком до припинення війни має стати перемир'я — режим припинення вогню на 30 днів з можливістю подальшого продовження. Тоді обговорювався і варіант секторального припинення вогню. Саме до цієї логіки і варто повертатися. Є й інші приклади — наприклад, переговори щодо Ірану: незважаючи на паузи і протиріччя, їхньою відправною точкою також було припинення вогню", — каже Фесенко.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп зізнався, що "підтримує контакт" із Путіним.

А під час візиту короля Чарльза президент США шепотівся з ним перед чаюванням і повідомив, що "Путін хоче війни".