Росія відкрила "сезон" масованих ударів: чого чекати після атаки на Київ 14 травня
Понад півтори тисячі дронів, десятки ракет та зруйнований будинок у Києві — Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак за весь час великої війни. Фокус з'ясував, як РФ змогла перевантажити українську оборону, чому частина ракет "легко" долетіла до столиці та чи готується Кремль до нових комбінованих ударів.
У ніч проти 14 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні із застосуванням балістичних, аеробалістичних та крилатих ракет, а також великої кількості ударних дронів типу Shahed. Повітряні тривоги лунали майже по всій території країни, а основними напрямками удару стали Київ, Полтавщина та центральні області.
За даними Повітряних сил, лише за ніч Росія випустила 56 ракет та 675 безпілотників різних типів. Загалом же від початку атаки 13 травня окупанти використали понад 1560 дронів. Президент України Володимир Зеленський заявив, що йдеться про одну з наймасштабніших повітряних атак за весь час повномасштабної війни.
Київ як головна ціль, удар по Кременчуку та енергетиці
Найбільше постраждала столиця. У Києві зафіксували пошкодження щонайменше на двадцяти локаціях. Під ударами опинилися житлові будинки, торгівельні об'єкти, школа, автозаправка та інша цивільна інфраструктура. У Дарницькому районі було зруйновано цілий під'їзд багатоповерхівки — обвалилися конструкції 18 квартир.
За інформацією місцевої влади, у столиці є загиблі та десятки постраждалих, серед яких дитина. Рятувальники всю ніч ліквідовували пожежі та розбирали завали. У різних районах Києва також фіксували падіння уламків, пошкодження автомобілів та нежитлових будівель.
Також однією з головних цілей атаки став Кременчук на Полтавщині. Росіяни завдали комбінованого удару по Кременчуцькому району, використовуючи як балістику, так і дрони. Пошкоджень зазнали промислові підприємства, складські приміщення, транспортна інфраструктура та приватні будинки.
Крім того, атака зачепила енергетичну інфраструктуру. Через обстріли без газопостачання залишилися близько тисячі абонентів у кількох населених пунктах Полтавської області.
Під удари також потрапили Одещина, Чернігівщина, Київська область та Харків. В Одеській області пошкоджено портову інфраструктуру та житлову забудову Чорноморська, а на Чернігівщині через атаку на енергооб'єкт без світла залишилися понад 31 тисяча абонентів.
ППО працювала на межі: чому ця атака РФ стала однією з найнебезпечніших
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що нічний удар 14 травня став однією з наймасштабніших та найскладніших атак Росії за весь час повномасштабної війни. За його словами, окупанти фактично використали майже весь спектр повітряного озброєння — від крилатих і балістичних ракет до реактивних дронів, "Шахедів", "Гербер", "Італмасів" та баражуючих боєприпасів.
Ігнат наголосив, що головною особливістю атаки стала величезна кількість цілей, які одночасно рухалися в одному напрямку. Саме це, за його словами, суттєво перевантажило українську систему протиповітряної оборони.
"Неможливо збивати таку велику кількість цілей обмеженою кількістю засобів", — пояснив речник Повітряних сил.
За даними Повітряних сил, під час нічної атаки Україні вдалося збити або подавити 693 повітряні цілі. Зокрема, сили ППО знищили 29 крилатих ракет Х-101 та 12 із 18 балістичних ракет. Водночас саме ті ракети, які не вдалося перехопити, призвели до руйнувань у Києві та області.
Ігнат також звернув увагу, що після так званого "перемир'я" Росія, ймовірно, накопичувала ракети та дрони для нового масованого удару. За його словами, українська ППО фактично працює без перепочинку вже кілька діб поспіль, а навантаження на особовий склад та техніку стає критичним.
Окремо речник Повітряних сил закликав не довіряти російським заявам про "неефективність" української ППО. Він наголосив, що навіть за умов одночасного запуску сотень повітряних цілей українські сили оборони змогли перехопити більшість ракет і дронів.
"Класичний прорив ППО": як Росія перевантажувала українську оборону
Як пояснює військовий експерт Олег Жданов, нинішня масована атака РФ була не лише спробою завдати Україні максимальної шкоди, а й демонстрацією можливостей Кремля на тлі міжнародних подій, зокрема візиту президента США Дональда Трампа до Китаю. За його словами, Москва намагалася показати, що здатна продовжувати війну та здійснювати масштабні удари без жодних обмежень і без потреби у переговорах чи "перемир'ях”.
Експерт звертає увагу, що росіяни використали класичну тактику прориву протиповітряної оборони. Спочатку РФ двома великими хвилями дронів атакувала Україну одразу з трьох напрямків — півночі, сходу та півдня. Перша хвиля налічувала приблизно 120–140 дронів, друга — близько сотні. За словами Жданова, українська ППО змогла втримати північний напрямок, однак на сході та півдні росіянам вдалося частково "продавити" оборону.
"Після цього Росія застосувала балістичні ракети, головним завданням яких було перевантажити та подавити українські зенітно-ракетні комплекси. А вже наступним етапом пішов основний удар крилатими ракетами. Саме тоді українська ППО вже не могла працювати так ефективно, як під час попередніх атак", — каже Фокусу Жданов.
Експерт зазначає, що частина ракет, які заходили на Київ, ймовірно, мала касетні бойові частини. Такі заряди застосовують для ураження великої площі та нанесення максимальної кількості втрат. За його словами, цього разу Україна фактично стала свідком "класичного сценарію прориву ППО", коли атака будується у кілька хвиль для виснаження системи оборони.
"Росія навряд чи зможе регулярно повторювати настільки масштабні атаки, оскільки витрати ресурсів є величезними. Останні кілька днів окупанти фактично накопичували дрони та ракети, скоротивши інтенсивність попередніх ударів. Російський завод в Алабузі продовжує активно нарощувати виробництво дронів, а Китай постачає комплектуючі для їх складання. За оцінками української розвідки, Росія нині здатна виробляти близько 200–210 дронів на добу", — продовжує експерт.
Водночас Жданов не виключає, що вже найближчими днями РФ може здійснити ще одну комбіновану атаку меншого масштабу. Він звертає увагу, що під час нинішнього удару Росія практично не використовувала ракети "Калібр", носії яких залишаються у Чорному морі. Саме тому, за його словами, росіяни можуть спробувати повторити удари у вихідні, продовжуючи тиск на українську систему ППО.
Окремо експерт звертає увагу на зниження ефективності української протиповітряної оборони у порівнянні з попередніми місяцями. За його словами, цього разу значна частина крилатих ракет долетіла до Києва, тоді як раніше їх часто збивали ще на підльоті до столиці. Жданов припускає, що це може свідчити про дефіцит боєприпасів як для систем Patriot, так і для авіації, яка раніше активно залучалася до перехоплення ракет.
Раніше Фокус повідомляв, що 14 травня зранку російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по Харкову.
Тим часом секретар Ради безпеки Російської Федерації Сергій Шойгу заявив, що Україна має повернутися до позаблокових, нейтральних і без’ядерних засад.