"Закрите небо" над РФ: що стоїть за словами Зеленського і яку провокацію може готувати Кремль
Зеленський попередив, що війна дедалі більше "закриває небо" над Росією, Путін у відповідь пригрозив через можливі трагедії з літаками, а вже наступного дня ІКАО заговорила про зростання ризиків для цивільної авіації та оновлення рекомендацій. Що насправді означала заява українського президента і до чого може готуватися Кремль — розбирався Фокус.
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) оголосила про оновлення рекомендацій щодо безпеки польотів над зонами воєнних конфліктів. В організації попереджають: через далекобійну зброю, бойові безпілотники, роботу сучасних систем ППО та перешкоди супутниковій навігації ризики для цивільних літаків у світі зростають.
Про це йдеться в офіційній заяві ІКАО, оприлюдненій 2 вересня.
Заява з'явилася фактично одразу після публічної суперечки між Києвом і Москвою навколо безпеки цивільної авіації в російському небі.
Напередодні, 1 вересня, президент України Володимир Зеленський заявив, що війна РФ дедалі більше "закриває небо" над самою Росією. Йшлося про те, що через масову присутність безпілотників і роботу російської протиповітряної оборони польоти цивільних літаків стають небезпечнішими.
На це Путін відреагував звинуваченнями у "державному тероризмі" та пригрозив відповіддю у разі трагедій із літаками над Росією.
На цьому тлі ІКАО вже наступного дня окремо звернула увагу на ті самі ризики, які сьогодні виникають для цивільної авіації у районах воєнних конфліктів.
В організації зазначили, що сучасна війна більше не обмежується безпосередньою лінією фронту. Далекобійні ракети, бойові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, перешкоди сигналам GNSS та робота сучасних систем ППО можуть створювати загрозу для цивільних літаків за сотні кілометрів від зони активних бойових дій.
Саме тому ІКАО оновлює два ключові документи — керівництво щодо заходів безпеки під час військової діяльності та посібник з оцінки ризиків для цивільних літаків, які виконують рейси над або поблизу зон конфліктів.
Крім того, організація закликала держави швидше обмінюватися інформацією про військові загрози, посилити механізми оцінки ризиків та налагодити тіснішу координацію між військовими й цивільними структурами.
Окремо ІКАО наголошує на небезпеці помилкової ідентифікації пасажирського літака як військової цілі — ризику, який різко зростає, коли в одному повітряному просторі одночасно перебувають цивільні борти, ударні безпілотники та працюють системи ППО.
Фактично йдеться про те, що навіть формально відкрите небо не обов'язково є безпечним, якщо держава не може гарантувати нормальну координацію між військовими та цивільними службами й вчасно закривати небезпечні райони для польотів.
Закрите небо над Росією: що насправді стоїть за заявою Зеленського
За словами військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, говорячи про фактичне "закриття неба" над Росією, Зеленський передусім мав на увазі те, що територія РФ і надалі перебуватиме під ударами українських безпілотників.
"Російська Федерація буде під ударами українських безпілотників. Це перше. І ще один момент — стаття 51 Статуту ООН, де чітко говориться про те, що держава має право на самооборону у разі вторгнення з боку агресора. Тобто у нас є всі законні підстави — юридичні й моральні", — говорить Фокусу експерт.
Снєгирьов звертає увагу й на випадки, коли небезпеку для цивільної авіації створювала саме робота російської протиповітряної оборони.
"Два приклади. Azerbaijan Airlines, коли азербайджанський літак був збитий російською системою ППО, зокрема "Панцир-С". Росіяни визнали той факт, що на момент української атаки безпілотників працювала російська система ППО, але влучили у цивільне судно. Загинули 38 осіб. Тобто це яскравий приклад того, що саме російська ППО, а не українські безпілотники, є особливою загрозою для міжнародних авіаперевізників", — зазначає Снєгирьов.
На його думку, саме в цьому контексті потрібно розглядати й те, що українська сторона заздалегідь попередила міжнародні авіаційні структури про подальші ризики.
"У нас, по-перше, є юридичне право. Щодо повітряного простору — є міжнародні протоколи ІКАО. Чому українська сторона попередила ІКАО про масштабування атак по території Росії? І третє — російська система ППО вже створювала подібні прецеденти", — продовжує експерт.
Як ще один приклад він наводить інцидент у Московській області навесні 2026 року.
"20 березня 2026 року в небі над Московською областю російською системою ППО, знову ж таки "Панцир-С", був збитий легкомоторний літак, і загинули вже двоє громадян Російської Федерації. Тобто ці приклади свідчать саме про ті ризики, на яких варто робити акцент", — зазначає Снєгирьов.
На його думку, тому твердження російської сторони про те, що саме слова Зеленського нібито створюють загрозу для міжнародних авіаперевізників, можуть мати й іншу мету.
Провокація з цивільним літаком: до чого може готуватися Росія
Снєгирьов припускає, що різка реакція Кремля може бути частиною підготовки інформаційного ґрунту для можливої російської провокації.
"За оперативною інформацією, російські спецслужби готують операцію під чужим прапором. Йдеться про можливість знищення цивільного борта, але з використанням українських трофейних безпілотників", — говорить експерт.
За його словами, у такому сценарії йдеться не про українську атаку на цивільну авіацію, а про можливе використання Росією трофейних українських БПЛА для створення потрібного Москві прецеденту.
"Йдеться не про атаки по території, а про можливість використання ударних безпілотників, трофейних, у момент створення прецеденту, щоб звинуватити українську сторону в тероризмі та порушенні правил і норм ведення війни. Тобто будуть використовувати заяву українського президента", — пояснює Снєгирьов.
Він наголошує, що особливо уважно потрібно ставитися до можливих інцидентів із літаками міжнародних авіакомпаній безпосередньо над територією РФ.
"Тому, якщо будуть подібні прецеденти, а саме атаки по цивільних суднах міжнародних авіаперевізників із використанням нібито українських БПЛА на території РФ, то може йтися про операцію під чужим прапором. Тобто про провокацію російських спецслужб, яка має на меті звинуватити Україну в порушенні правил і норм, змінити інформаційний порядок денний і показати себе вже як жертву, а не агресора", — зазначає експерт.
Саме можливість реалізації такого сценарію Снєгирьов називає однією з головних небезпек.
"Ось у чому небезпека можливої реалізації цього сценарію. Тому треба давати інформацію на випередження", — підсумовує він.
Раніше Фокус уже розбирав заяви Путіна після саміту ШОС. Тоді він не лише пригрозив новими ударами по українській енергетиці, а й назвав слова Зеленського про небезпеку російського неба "заявою про державний тероризм". Експерти розцінювали таку риторику як спробу тиску на Україну, західних партнерів та одночасно гру на внутрішню російську аудиторію.
Крім того, Фокус писав, що Росія напередодні опалювального сезону системно б'є по енергетичній інфраструктурі окремих міст. Після критичних руйнувань Херсонської ТЕЦ під удар потрапила й Одеська ТЕЦ. Експерт попереджав, що сценарій локальної енергетичної кризи може повторитися, зокрема, у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Сумах та інших прифронтових містах.